Статус української мови як державної зумовлює її пріоритетне використання в усіх сферах суспільного життя в країні. Володіння нею має особливе значення для соціалізації громадян України різних національностей, успішної інтеграції в культуру українського народу, формування спільної відповідальності за розвиток держави, яка є рідною не тільки для корінного етносу, а й для представників інших національних спільнот. Саме як державну українську мову вивчають у загальноосвітніх закладах із навчанням мовами національних меншин. Це зумовлює її важливість як навчального предмета.   Нова програма розробле­на для шкіл із навчан­ням польською мовою і укладена відповідно до вимог Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти, затвердженого з ура­хуванням Загальноєвропей­ських рекомендацій з мовної освіти. Підготовка докумен­та і його обговоренняпрохо­дили максимально публічно і прозоро, з урахуванням про­позицій не лише фахівців, а й громадськості. Тож розроб­ники отримали повну підтрим­ку і водночас значний ступінь свободи від МОНмолодьспорту. Під час доповіді на колегії міністерства, яка затверджу­вала програми, керівник ро­бочої групи, доцент кафедри українського прикладного мо­вознавства Львівського наці­онального університету імені Івана Франка Зоряна Василь­ко висловила щиру подяку мі­ністрові Дмитру Табачнику, його заступнику Борису Жебровському, директору Депар­таменту Олегу Єреську за ува­гу, приділену школам з мовами викладання національних мен­шин. В інтерв’ю «Освіті Укра­їни» пані Василько розповіла про програму, а також про свої враження від участі в її роз­робці. ТВОРЧА АТМОСФЕРА — Зоряно Степанівно, розка­жіть, будь ласка, як Ви очо­лили робочу групу. — Наша кафедра має зна­чний досвід у викладанні укра­їнської мови як іноземної для студентів із різних країн: Польщі, Туреччини, Китаю та інших. Можливо тому до мене звернулися фахівці з МОНмо-лодьспорту та з редакції лі­тератури польською мовою держпідприємства «Всеукраїн­ське спеціалізоване видавни­цтво «Світ» (Львів) з пропози­цією взяти участь у розробці навчальної програми з укра­їнської мови для учнів 5 – 9 класів загальноосвітніх на­вчальних закладів з навчанням польською мовою. На першо­му засіданні робочої групи мене обрали керівником твор­чого колективу. — Фахівці з яких університе­тів і установ працювали над програмою? Які враження у Вас склалися від спільної ро­боти? — До творчої групи увійшли львівські фахівці-філологи: старший вчитель СЗШ № 24 ім. М. Конопницької з навчан­ням польською мовою Мар’яна Пилип, завідувач редакці­єю літератури польською мо­вою видавництва «Світ» Оль­га Бойцун, методист НМЦО м. Львова Олександра Приставська, вчителька польської мови і літератури І категорії СЗШ № 24 ім. М. Конопниць­кої Наталія Дуткевич і я. Ро­бота колективу була злагодже­ною й плідною. — Як відбувалося публічне об­говорення програми? — У лютому цього року під головуванням спеціаліс­та Департаменту дошкільної та середньої освіти Жанни Кошкіної за круглим столом відбулося публічне обговорен­ня програми, в якому взяли участь методисти, викладачі української мови, учителі шкіл з навчанням польською мовою з Хмельницької, Одеської, Іва­но-Франківської, Львівської областей, а також представ­ники консульства Республіки Польщі у Львові. Творчий ко­лектив, вислухавши всі пропо­зиції та зауваження, врахував­ши недоліки, вніс корективи в документ. Обговорення відбу­валося у дружній, доброзич­ливій атмосфері, що сприяло творчій роботі. ІННОВАЦІЙНІСТЬ І ТРАДИЦІЇ — Чи враховує програма осо­бливості викладання держав­ної мови для учнів польської національності? — Учасники навчально-ви­ховного процесу в школах з навчанням польською мовою діють у контексті українсько-польської двомовності. Одним із чинників тут є мовне ото­чення, оскільки поза межа­ми учні школи перебувають в україномовному середови­щі. Це не лише сприяє підви­щенню мотивації до вивчення української мови, а й є показ­ником мовної та комунікатив­ної компетентності, полегшує процес оволодіння держав­ною мовою. Українська та польська — споріднені мови. За твердженням науковців, на лексичному рівні вони менше різняться, аніж українська й російська. Проте досі процес викладання спирався, на жаль, на програми для шкіл з навчан­ням російською мовою. Тому під час визначення змісту кур­су державної мови для шкіл із навчанням польською мо­вою потрібно брати за осно­ву систему і норми української мови, враховуючи специфіку її засвоєння учнями польської національності. — У чому інноваційність про­грами? — Серед вимог до рівня загальноосвітньої підготов­ки учнів переважають ті, що стосуються втілення знань в практиці. Більше уваги при­ділено вдосконаленню змісту, структури та мовного оформ­лення усних і письмових ви­словлювань учнів. Визначено обсяг знань про ділові па­пери, зміст навчального ма­теріалу для перекладу, який є активною й розвивальною формою порівняння мовних явищ, ефективним прийомом засвоєння української мови, вдосконалює всі види компетенцій. Його використання є закономірним саме в умовах двомовності. Тому передба­чено усний і письмовий пе­реклад українською мовою з польської. — Які принципи і підходи по­кладено в основу програми? — Програму розроблено на основі таких дидактичних і лінгводидактичних принци­пів: наступності між початко­вою й основною ланками, між класами основної школи, між основною та старшою ланка­ми школи; практичної спря­мованості та комунікативної орієнтації навчання; доступ­ності й системності навчаль­ного матеріалу, а також врахування специфіки опа­нування українською мовою; здоров’язберігальної техноло­гії; використання міжпредмет­них зв’язків; демократизації та гуманізації навчання. Візьмімо за приклад соціокультурну лінію в програмі. Тут передбачено висвітлення питань, що стосуються приват­ного і суспільного життя люди­ни, морально-етичних уявлень, естетичних уподобань, ціннос­ті та унікальності людського життя, захисту природи. Соціокультурну лінію реалізова­но на основі текстів відповід­ної тематики. — Розкажіть коротко про роз­поділ тижневого годинного навантаження, яке передба­чає програма (в розрізі різних класів). Чи достатньо його, чи не забагато? — У 5 – 6 класах це 3,5 го­дини на тиждень, у 7 – 9 — 2 години. Вважаємо за доцільне в 9 класі збільшити тижневе навантаження до трьох годин. Це пов’язано з потребою під­готовки до Державної підсум­кової атестації. — Чи збережено традиційні змістові лінії програми ви­вчення української мови -мовленнєва, мовна, соціокультурна, діяльнісна тощо? — Так, згідно з концепту­альними засадами, метою і завданнями курсу, в програ­мі визначено зміст навчання української мови разом із ви­могами до рівня загальноос­вітньої підготовки учнів цих класів, який структуровано за чотирма взаємопов’язаними лініями: мовленнєвою, мов­ною, соціокультурною та діяльнісною. — Чи робиться у програмі ак­цент на певних змістових лі­ніях? Якщо так, на яких саме і чому? — Дві змістові лінії (мов­леннєва і мовна) є основни­ми. Вони визначають безпосе­редній предмет навчання, його структуру, супроводжують­ся вимогами до рівня загаль­ноосвітньої підготовки учнів, кількості годин, що відводять­ся на їхнє засвоєння, а дві інші (соціокультурна й діяльнісна) є засобом досягнення основної освітньої мети. Вимоги до соціокультурної та діяльнісної змістових ліній мають загаль­ний характер, що підпоряд­ковується освітнім завданням перших двох змістових ліній, тому їхню реалізацію здійсню­ють опосередковано, через ви­моги до засвоєння мовленнє­вого та мовного компонентів змісту програми. СТВОРЕНА ДЛЯ УЧНІВ — Нова програма потребує підвищення кваліфікації вчи­теля, вдосконалення його на­вичок чи корекції установок на навчальний процес? — Сучасний учитель пови­нен постійно вдосконалюва­тись і впроваджувати в на­вчальний процес інноваційні технології. — Що дасть учневі Ваша про­грама, як допоможе йому в дорослому житті? — Наша мета — створи­ти програму, яка побудувала б оптимальні умови для фор­мування духовно багатої осо­бистості. Учні повинні воло­діти уміннями й навичками вільно, комунікативно до­цільно користуватися вира­жальними засобами мови в усіх видах мовленнєвої ді­яльності, розширювати куль­турно-пізнавальні інтереси, самонавчатись та самовдос­коналюватись, орієнтувати­ся в інформаційному потоці. Роль України на геополітичній карті світу зумовлює вивчення української мови як держав­ної. Знання мови має бути до­статнім, щоб випускник шко­ли якнайповніше реалізувався в житті, встановлював контак­ти, розвивався як конкурен­тоспроможна, креативна, все­бічно розвинена та повноцінна особистість, яка вміє адаптува­тися до сучасного життя. Нова програма з української мови для шкіл із навчанням поль­ською мовою і спрямована на розв’язання цих завдань. Юрій ЗУШИК. «Освіта України» № 19-20