Статус української мови як державної зумовлює її пріоритетне використання в усіх сферах суспільного життя в країні. Володіння нею має особливе значення для соціалізації громадян України різних національностей, успішної інтеграції в культуру українського народу, формування спільної відповідальності за розвиток держави, яка є рідною не тільки для корінного етносу, а й для представників інших національних спільнот. Саме як державну українську мову вивчають у загальноосвітніх закладах із навчанням мовами національних меншин. Це зумовлює її важливість як навчального предмета.
Нова програма розроблена для шкіл із навчанням польською мовою і укладена відповідно до вимог Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти, затвердженого з урахуванням Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти. Підготовка документа і його обговоренняпроходили максимально публічно і прозоро, з урахуванням пропозицій не лише фахівців, а й громадськості. Тож розробники отримали повну підтримку і водночас значний ступінь свободи від МОНмолодьспорту. Під час доповіді на колегії міністерства, яка затверджувала програми, керівник робочої групи, доцент кафедри українського прикладного мовознавства Львівського національного університету імені Івана Франка Зоряна Василько висловила щиру подяку міністрові Дмитру Табачнику, його заступнику Борису Жебровському, директору Департаменту Олегу Єреську за увагу, приділену школам з мовами викладання національних меншин. В інтерв’ю «Освіті України» пані Василько розповіла про програму, а також про свої враження від участі в її розробці.
ТВОРЧА АТМОСФЕРА
— Зоряно Степанівно, розкажіть, будь ласка, як Ви очолили робочу групу.
— Наша кафедра має значний досвід у викладанні української мови як іноземної для студентів із різних країн: Польщі, Туреччини, Китаю та інших. Можливо тому до мене звернулися фахівці з МОНмо-лодьспорту та з редакції літератури польською мовою держпідприємства «Всеукраїнське спеціалізоване видавництво «Світ» (Львів) з пропозицією взяти участь у розробці навчальної програми з української мови для учнів 5 – 9 класів загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням польською мовою. На першому засіданні робочої групи мене обрали керівником творчого колективу.
— Фахівці з яких університетів і установ працювали над програмою? Які враження у Вас склалися від спільної роботи?
— До творчої групи увійшли львівські фахівці-філологи: старший вчитель СЗШ № 24 ім. М. Конопницької з навчанням польською мовою Мар’яна Пилип, завідувач редакцією літератури польською мовою видавництва «Світ» Ольга Бойцун, методист НМЦО м. Львова Олександра Приставська, вчителька польської мови і літератури І категорії СЗШ № 24 ім. М. Конопницької Наталія Дуткевич і я. Робота колективу була злагодженою й плідною.
— Як відбувалося публічне обговорення програми?
— У лютому цього року під головуванням спеціаліста Департаменту дошкільної та середньої освіти Жанни Кошкіної за круглим столом відбулося публічне обговорення програми, в якому взяли участь методисти, викладачі української мови, учителі шкіл з навчанням польською мовою з Хмельницької, Одеської, Івано-Франківської, Львівської областей, а також представники консульства Республіки Польщі у Львові. Творчий колектив, вислухавши всі пропозиції та зауваження, врахувавши недоліки, вніс корективи в документ. Обговорення відбувалося у дружній, доброзичливій атмосфері, що сприяло творчій роботі.
ІННОВАЦІЙНІСТЬ І ТРАДИЦІЇ
— Чи враховує програма особливості викладання державної мови для учнів польської національності?
— Учасники навчально-виховного процесу в школах з навчанням польською мовою діють у контексті українсько-польської двомовності. Одним із чинників тут є мовне оточення, оскільки поза межами учні школи перебувають в україномовному середовищі. Це не лише сприяє підвищенню мотивації до вивчення української мови, а й є показником мовної та комунікативної компетентності, полегшує процес оволодіння державною мовою. Українська та польська — споріднені мови. За твердженням науковців, на лексичному рівні вони менше різняться, аніж українська й російська. Проте досі процес викладання спирався, на жаль, на програми для шкіл з навчанням російською мовою. Тому під час визначення змісту курсу державної мови для шкіл із навчанням польською мовою потрібно брати за основу систему і норми української мови, враховуючи специфіку її засвоєння учнями польської національності.
— У чому інноваційність програми?
— Серед вимог до рівня загальноосвітньої підготовки учнів переважають ті, що стосуються втілення знань в практиці. Більше уваги приділено вдосконаленню змісту, структури та мовного оформлення усних і письмових висловлювань учнів. Визначено обсяг знань про ділові папери, зміст навчального матеріалу для перекладу, який є активною й розвивальною
формою порівняння мовних явищ, ефективним прийомом засвоєння української мови, вдосконалює всі види компетенцій. Його використання є закономірним саме в умовах двомовності. Тому передбачено усний і письмовий переклад українською мовою з польської.
— Програму розроблено на основі таких дидактичних і лінгводидактичних принципів: наступності між початковою й основною ланками, між класами основної школи, між основною та старшою ланками школи; практичної спрямованості та комунікативної орієнтації навчання; доступності й системності навчального матеріалу, а також врахування специфіки опанування українською мовою; здоров’язберігальної технології; використання міжпредметних зв’язків; демократизації та гуманізації навчання.
Візьмімо за приклад соціокультурну лінію в програмі. Тут передбачено висвітлення питань, що стосуються приватного і суспільного життя людини, морально-етичних уявлень, естетичних уподобань, цінності та унікальності людського життя, захисту природи. Соціокультурну лінію реалізовано на основі текстів відповідної тематики.
— Розкажіть коротко про розподіл тижневого годинного навантаження, яке передбачає програма (в розрізі різних класів). Чи достатньо його, чи не забагато?
— У 5 – 6 класах це 3,5 години на тиждень, у 7 – 9 — 2 години. Вважаємо за доцільне в 9 класі збільшити тижневе навантаження до трьох годин. Це пов’язано з потребою підготовки до Державної підсумкової атестації.
— Чи збережено традиційні змістові лінії програми вивчення української мови -мовленнєва, мовна, соціокультурна, діяльнісна тощо?
— Так, згідно з концептуальними засадами, метою і завданнями курсу, в програмі визначено зміст навчання української мови разом із вимогами до рівня загальноосвітньої підготовки учнів цих класів, який структуровано за чотирма взаємопов’язаними лініями: мовленнєвою, мовною, соціокультурною та діяльнісною.
— Чи робиться у програмі акцент на певних змістових лініях? Якщо так, на яких саме і чому?
— Дві змістові лінії (мовленнєва і мовна) є основними. Вони визначають безпосередній предмет навчання, його структуру, супроводжуються вимогами до рівня загальноосвітньої підготовки учнів, кількості годин, що відводяться на їхнє засвоєння, а дві інші (соціокультурна й діяльнісна) є засобом досягнення основної освітньої мети. Вимоги до соціокультурної та діяльнісної змістових ліній мають загальний характер, що підпорядковується освітнім завданням перших двох змістових ліній, тому їхню реалізацію здійснюють опосередковано, через вимоги до засвоєння мовленнєвого та мовного компонентів змісту програми.
СТВОРЕНА ДЛЯ УЧНІВ
— Нова програма потребує підвищення кваліфікації вчителя, вдосконалення його навичок чи корекції установок на навчальний процес?
— Сучасний учитель повинен постійно вдосконалюватись і впроваджувати в навчальний процес інноваційні технології.
— Що дасть учневі Ваша програма, як допоможе йому в дорослому житті?
— Наша мета — створити програму, яка побудувала б оптимальні умови для формування духовно багатої особистості. Учні повинні володіти уміннями й навичками вільно, комунікативно доцільно користуватися виражальними засобами мови в усіх видах мовленнєвої діяльності, розширювати культурно-пізнавальні інтереси, самонавчатись та самовдосконалюватись, орієнтуватися в інформаційному потоці. Роль України на геополітичній карті світу зумовлює вивчення української мови як державної. Знання мови має бути достатнім, щоб випускник школи якнайповніше реалізувався в житті, встановлював контакти, розвивався як конкурентоспроможна, креативна, всебічно розвинена та повноцінна особистість, яка вміє адаптуватися до сучасного життя. Нова програма з української мови для шкіл із навчанням польською мовою і спрямована на розв’язання цих завдань.
Юрій ЗУШИК. «Освіта України» № 19-20