Нейробіологи з Державного університету Флориди (США) з’ясували один із секретів моногамії полівок виду Microtus ochrogaster. Вчені довели участь у формуванні тривалих пар хромосомних модифікацій: моногамні гризуни продемонстрували здатність змінювати структуру хромосом при утворенні сімейного союзу. Нейробіологи обрали в якості об’єкта вивчення полівок Microtus ochrogaster тому, що ці тварини моногамні. На відміну від інших гризунів, цей вид утворює пари, які зберігаються найчастіше протягом усього життя, і тому фахівці припускають, що молекулярні основи моногамної поведінки можна досліджувати саме на цьому прикладі. Минулі дослідження, як пояснили автори нової публікації, виявили у нейронах сімейних полівок підвищене число гормонів, що реагують на гормони вазопресин і окситоцин. Ученим вдалося показати, що цей ефект пов’язаний з епігенетичними змінами: тобто з модифікацією ДНК. Представлені в новій публікації дані свідчать на користь того, що тривала прихильність (як мінімум у полівок) формується не тільки за рахунок раніше відомого властивості окситоцину підвищувати рівень довіри і взаємної симпатії один до одного. Справа, як вважають дослідники, ще й у тому, що в мозку сімейних тварин збільшується число реагуючих на цей гормон рецепторів, причому це збільшення пов’язане з хімічною модифікацією хромосомних білків. Ці зміни вчені називають епігенетичними, підкреслюючи те, що нуклеотидна послідовність ДНК при цьому зберігається в незмінному вигляді і нових генів не з’являється. Епігенетичні зміни впливають на рівень активності генів і на сьогодні біологам відомо кілька різних їх варіантів: модифікації можуть піддаватися хромосомні білки, а може і сама ДНК, але знову-таки без зміни геному як такого. За матеріалами Lenta.ru

Від Педагогічна Преса

Керівник порталу