В усьому світі здобуття професійних навичок у старшій школі давно стало освітньою нормою. А в нас і досі до ПТНЗ іноді ставляться дещо зверхньо. А дарма. Про сучасні профтехучилища, про те, як і чого там навчають, скільки і за що платять – словом, про все, що ви хотіли знати про ПТНЗ, під час онлайн-чату на інтернет-порталі ПедПРЕСА розповів директор Департаменту професійно-технічної освіти Міністерства освіти і науки В’ячеслав Супрун. – Чому в ПТНЗ загальну середню освіту здобувають три роки? – Ми виконуємо погодинно те саме, що вивчається у школі – стандарт однаковий. Просто в нас загальноосвітня підготовка поєднана з предметами професійного циклу. Зменшити термін навчання не маємо ні права, ні можливості. ПТНЗ не повинні бути «курсами» підготовки до вступу у ВНЗ. – Чи є обмеження на вступ до ПТНЗ за віком і громадянством? – Обмеження допускаються за медичними та віковими, а також показниками професійної придатності, що визначаються Кабінетом Міністрів України. В нових правилах прийому ми навіть внесли зміни щодо навчання іноземних громадян: при вступі до ПТНЗ особи, яких визнано біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, мають однакове право з громадянами України на освіту. – Де в Івано-Франківській області можна здобути професію «Візажист»? – Кожне обласне управління освіти має свій сайт, де є розділ «Професійно-технічна освіта». Там є перелік навчальних закладів. На нашому порталі «Професійно-технічна освіта в Україні» (proftekhosvita.org.ua) він також є. Можна обрати регіон, що цікавить, і отримати список усіх закладів, де здобувають ту чи іншу професію. На візажистів навчають у закладах сфери послуг. – Моя донька в школі відвідувала гурток народного танцю. Чи є гуртки самодіяльності, де вона могла б займатися, навчаючись в училищі? – У нас в усіх ПТНЗ працюють гуртки художньої самодіяльності і спортивні секції. Які гуртки є в тому чи іншому навчальному закладі, зазначено в правилах прийому. А якщо немає певного гуртка, керівництво училища порекомендує, куди звернутися, щоб продовжувати творчу діяльність. Окрім того, в нас є обласні, районні центри естетичного виховання молоді. Там також працюють різні гуртки. Про стипендії і захист – Чому розмір стипендії у ПТНЗ відрізняється від стипендії в коледжах? – У ПТНЗ стипендія ординарна, академічна – 275 гривень, з урахуванням індексації на інфляцію. Коледж належить до системи вищої освіти, а ПТНЗ – професійно-технічної, тому стипендії різні. В коледжах їх отримують ті студенти, знання яких і поведінка відповідають певним критеріям, а наші учні – всі. Мені подобається ідея диференціації виплати стипендій учням ПТНЗ відповідно до рівня знань і відвідування. Але в нашому суспільстві це поки що не популярно. Учні ПТНЗ отримують однакову стипендію, отже, вони соціально захищені. Адже досить часто це діти з різних сімей, як правило, неблагополучних. Вони мають певні труднощі. За якісні результати є надбавки до стипендії. Але ми доповнюємо законодавство, щоб тих, хто не відвідує занять, погано навчається, позбавляти стипендії. – Якщо я сирота, чи забезпечить мене училище, крім гуртожитку, одягом, обідом? Чи допоможе з працевлаштуванням? – У цьому може допомогти не лише училище – ми стежимо за цим. Для дітей пільгових категорій обов’язковий безкоштовний обід, а там, де є така змога – 3–4-разове харчування. Проживання в гуртожитку безкоштовне, працевлаштування також забезпечується. Всьому цьому сприятимуть на місцях. Ми готові надати допомогу, якщо будуть виникати питання. – Як оздоровлюються діти пільгових категорій? Чи є можливість зробити це безкоштовно? – Для категорії дітей-пільговиків оздоровлення безкоштовне, і навчальний заклад зобов’язаний це зробити. Але ми зорієнтовані на те, щоб літнє оздоровлення було безкоштовним для всіх учнів. – Якщо учень бере активну участь у гуртках і є переможцем обласних конкурсів, чи має він право на премію від директора училища? – Учні, які беруть активну участь у самодіяльності, корисній роботі та суспільному житті ПТНЗ, можуть заохочуватися керівництвом. Передбачаються різні варіанти заохочення, в тому числі і матеріальні – згідно зі статутною діяльністю навчальних закладів. Про матеріально-технічну базу – Чи всі учні, які навчаються в професійних училищах, забезпечені підручниками? – У нас не стовідсоткове забезпечення як загальноосвітнього циклу, так і професійного. Причини різні. Є проблеми у друкуванні, авторстві, фаховому наповненні. Сьогодні ми розробляємо нові стандарти профтехосвіти, на підставі яких зможемо друкувати підручники. – Чи поповнюватимуться новою технікою ПТНЗ сільськогосподарського профілю? – Це проблема, і не лише сільгосп­училищ, а й усієї нашої галузі. В нас 60 – 80 відсотків фізично та морально застарілої техніки. Але є державна цільова програма, яка передбачає оснащення сучасною технікою, передусім училища аграрного спрямування, машинобудування, промисловості. – Скажіть, будь ласка, чи будуть уком­плектовуватися комп’ютерні кабінети в сільських ПТНЗ? – У нас свого часу була відповідна програма, і ми її виконали – обладнали сільські училища комп’ютерною технікою. Тепер таких програм немає. Але в державній цільовій програмі розвитку профтехосвіти передбачено кошти на електронні підручники, електронні бібліотеки. Думаю, це спонукатиме до комп’ютеризації, насамперед сільські училища. Крім того, поставлене завдання, щоб в усіх гуртожитках ПТНЗ були обладнані учнівські робочі місця з під’єднанням до мережі інтернет. – Чому не виділяються кошти на ремонт, поповнення матеріальної бази гуртожитків? – Це також проблемне питання. Створено робочу групу з розробки положень по учнівських і студентських гуртожитках, передбачено нормативні акти, фінансування, обладнання. На жаль, Міністерство фінансів фінансує лише захищені статті – зарплата, стипендія, частково комунальні послуги. Про виробничу практику і перепрофілювання – Хто має оплачувати навчальну практику – держава чи організація? – За чинним законодавством є два варіанти. Якщо з роботодавцем укладено угоду на безоплатну практику, то вона не оплачується. А якщо укладена угода з оплатою праці, то вона сплачується за рахунок роботодавця – замовника підготовки кадрів. У нас є приклади, коли підприємства навіть заохочують найкращих учнів, дають надбавки до стипендії і відповідні матеріальні винагороди майстрам і викладачам. Однак не всі роботодавці зацікавлені в якісному проходженні виробничої практики. Дійшло до парадокса – освіта повинна сплачувати за це! Наша позиція така: якщо робота неякісна, вона не повинна оплачуватися. Але ж учень має знати і відчувати те обладнання, той верстат, з якими працюватиме. Виникає ланцюг: училище – замовник – робоче місце для практики і подальшого працевлаштування. Та ми хочемо відродити наставництво, персональну опіку, які в нас були раніше. Без цього не отримати кваліфікованого фахівця. До речі, під час практики законодавство зобов’язує роботодавця оплачувати фактично виконану роботу – здійснену технологічну операцію чи виготовлену продукцію. А якщо просто стажувався, ходив, дивився, був на робочому місці – це не оплачується. – Я 2013 року завершую навчання у ПТНЗ з професії «Оператор комп’ютерного набору». Враховуючи труднощі, які виникають при праце­влаштуванні за професією, чи зможу я вдруге здобути робітничу професію за кошти державного бюджету? Чи можуть мені відмовити в ПТНЗ? – Така професія є в переліку, але вона своє віджила. З нею важко праце­влаштуватись, адже будь-який учень – користувач комп’ютера вже є оператором комп’ютерного набору. На жаль, іншу робітничу професію безкоштовно отримати неможливо. Згідно з чинним законодавством, первинна професійна підготовка за рахунок держави надається лише раз. Але варіанти є. Можна звернутися до Державного центру зайнятості – вони мають мережу своїх навчальних закладів, а також до тих самих училищ, з якими укладено відповідні угоди, – і вони можуть посприяти в одержанні другої професійної освіти на базі першої. – Я отримав диплом кухаря в Олександрійському професійному училищі. Чи можу знову безкоштовно навчатися в іншому училищі, але на бармена? – Це можна зробити тільки за власні кошти або за кошти роботодавців – замовників кадрів через підвищення кваліфікації чи курсову форму підготовки. Ваша професія теж цікава і близька до тієї, яку хочете отримати. Ось якби ви раніше визначилися… Ми проводимо інтеграцію угрупування професій, наприклад, офіціант-бармен-кухар-кондитер. ПТНЗ і ВНЗ – Чи мають випускники професійно-технічних училищ якісь переваги при вступі до вищих навчальних закладів? – Так. Окрім однакової кількості балів, випускник ПТНЗ, який отримав атестат про загальну середню освіту та диплом кваліфікованого робітника, може вступити до вишу і за результатами співбесіди – одразу на другий курс. До того ж в Україні працюють 196 проф­техучилищ, які разом з атестатом про загальну середню освіту і дипломом кваліфікованого робітника видають і диплом молодшого спеціаліста – тобто дають початкову вищу освіту. – Чи можна вступати до ВНЗ, навчаючись за кошти держбюджету в ПТНЗ? Чи не буде проблем з отриманням необхідних для вступу документів у рідному ПТНЗ? – Держава не може фінансувати дві підготовки одночасно. Плюс виникає питання фізичного навантаження. Як навчатись одразу в двох закладах? Потрібно обирати різні форми навчання: десь денна, а десь – заочна чи екстерном. – Уточню: навчаємось на денній формі у ПТНЗ, а у ВНЗ плануємо на заочну за кошти фізичних осіб. – У такому разі проблеми взагалі немає. В позаурочний час можна навчатися будь-де за свої кошти. – Якщо я маю вищу освіту, але хочу здобути іншу професію, чи можу вступити до ПТУ? – В цьому разі треба звертатися до Державної служби зайнятості. Там підкажуть, як правильно вчинити. Є багато таких випадків: люди з вищою освітою перенавчаються і йдуть працювати на робітничі місця. – Чи можуть будь-які спеціалізовані курси замінити вищу освіту? – Жодні курси не замінять вищої освіти. Всі ті знання, вміння, навички, обсяг матеріалу, які дає вища школа, навряд чи отримаєш на курсах. – Який, на Вашу думку, найбільш адекватний претендент на посаду міністра МОН? – У нас кваліфікований, інтелектуальний та інтелігентний міністр, який професійно опікується всіма ланками освіти, в тому числі професійно-технічною. Іншого міністра нам і не потрібно. – А хто з нинішніх можновладців починав з ПТУ? – Я можу назвати багато таких людей. Наприклад, ректор КНУКіМ Михайло Поплавський отримав освіту машиніста електровоза підземного. Конструктор Сергій Корольов, космонавт Павло Попович теж закінчували училище, як і співачка Євгенія Мірошниченко, нинішній президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв. До речі, під час його перебування в Україні ми домовилися, що з 1 вересня 2013 року в Дніпродзержинському вищому професійному училищі, яке він закінчив, будуть навчатися казахські учні. Там є клас Назарбаєва, він подарував і навчальний комп’ютерний комплекс. Тож ПТНЗ готують не лише кваліфікованих працівників, а й президентів.

Від Педагогічна Преса

Керівник порталу