16-річна дівчина Олівія Джонстон-Уайлдер залишилася паралізованою нижче пояса після падіння, в результаті якого зламала спину. Вона дуже боялася, що залишиться прикутою до інвалідного візка назавжди. Ця трагедія сталася в житті підлітка в лютому 2011-го року. Дівчина сказала, що вона вже “здалася” і не розраховувала на те, що реабілітація їй допоможе, як раптом відчула свої ноги, коли застрягла в іграшці. “Я грала в ігровій зоні дитячої лікарні і застрягла в пластиковому автомобілі. Я почала панікувати, не знаючи, як мені вибратися. Коли я спробувала звільнитися, в моїй спині щось клацнуло, і я відчула поколювання в ногах. До того моменту я вже змирилася з тим, що ніколи не ходитиму. Я була впевнена, що проведу залишок свого життя в інвалідному кріслі, але на щастя, цього не сталося, і я знову відчуваю свої ноги », – розповідає Олівія. Дівчина провела в лікарні майже рік. “Це було жахливо, лікарі сказали мені, що зрештою все буде добре, але я просто не вірила їм, я боялася, що ніколи не зможу ходити. Те, що сталося,  – справжнє диво. Адже, проводячи життя в інвалідному кріслі, ви втрачаєте можливості зробити так багато речей “, – додала вона. Олівія, яка страждає від біполярного розладу, була переведена з лікарні Університету Ковентрі в дитячу лікарню Бірмінгема для початку курсу фізіотерапії. Реабілітація мала допомогти Олівії поступово відновити свої сили. У курс її лікування входило навіть скелелазіння. Після того, як у її бабусі був діагностований рак, Олівія вирішила взяти участь у 5-кілометровому забігу “Гонка заради життя”, присвяченому боротьбі з раком. “Я завершила його на милицях, я хотіла домогтися чогось, чим могла б пишатися. Мені знадобилося три години, щоб подолати цю відстань, але я зробила це”, – Каже Олівія. Зараз дівчині  значно краще , і вона найближчим часом планує взяти участь у ще одному забігу на п’ять кілометрів – цього разу долатиме дистанцію без допомоги милиць. За матеріалами FederalPost 

Від Педагогічна Преса

Керівник порталу