Президент України Віктор Янукович відповідним указом схвалив Національну стратегію розвитку освіти в Україні на період до 2021 року

На основі аналізу сучасного стану розвитку освіти документ визначає мету, стратегічні напрями та основні завдання, на виконання яких має бути спрямована реалізація державної політики у сфері освіти. А уряд до кінця липня має розробити план заходів з реалізації стратегії.

Але спочатку трохи історії. Стратегічний документ було схвалено ще 2011 року на ІІІ Всеукраїнському з’їзді працівників освіти. А наступного року стратегію схвалив і уряд. Чимало із завдань документа виконуються вже сьогодні. В Стратегії зазначається, що освіті потрібен не лише стабільний розвиток, а й якісний прорив. Для цього потрібно здійснити конкретні заходи.

ДОШКІЛЛЯ: СТВОРЕННЯ МІСЦЬ І ОНОВЛЕННЯ ЗМІСТУ

Так, у системі дошкільної освіти потрібно відновити роботу закритих у попередні роки дошкільних навчальних закладів, розширити їх мережу до повного задоволення потреб українців. Також планується на сто відсотків охопити обов’язковою дошкільною освітою дітей старшого дошкільного віку, урізноманітнивши форми цієї освіти. А для цього потрібно вдосконалювати мережу навчально-виховних комплексів типу «дошкільний навчальний заклад – загальноосвітній навчальний заклад», відкривати групи та заклади різних типів і форм власності, формувати групи з короткотривалим перебуванням дітей. І все це відбувається просто зараз.

– Сьогодні проводиться інтенсивна робота щодо збільшення кількості місць у дошкільних навчальних закладах, – розповідає «Освіті України» директор Департаменту загальної середньої та дошкільної освіти МОН Олег Єресько. – За перше півріччя 2013 року створено понад 9000 місць у дитячих садочках. Такими темпами наша дошкільна освіта ще ніколи не розвивалася. А це означає, що більше людей можуть влаштовуватися на роботу і розбудовувати нашу економіку.

У стратегічному документі передбачається оновлення змісту, форм, методів і засобів навчання, виховання і розвитку дітей дошкільного віку згідно з вимогами Базового компонента дошкільної освіти та програм розвитку дитини.

Серед стратегічних завдань – створення оптимальних організаційно-педагогічних, санітарно-гігієнічних, навчально-методичних і матеріально-технічних умов для функціонування садочків.

ШКОЛИ: ОПТИМІЗАЦІЯ МЕРЕЖІ І ПОСИЛЕННЯ ПРОФОРІЄНТАЦІЇ

У галузі загальної середньої освіти Стратегією передбачається оптимізація мережі загальноосвітніх навчальних закладів з урахуванням демографічних, економічних, соціальних перспектив розвитку регіонів, потреб громадян та суспільства.

Оновлення змісту, форм і методів організації навчально-виховного процесу за Стратегією здійснюватиметься на засадах особистісної орієнтації, компетентнісного підходу, а також підвищення ефективності навчально-виховного процесу на основі впровадження досягнень психолого-педагогічної науки, педагогічних інновацій, інформаційно-комунікаційних технологій.

– Насамперед я відзначив би оновлення змісту, – каже Олег Єресько. – Це завдання, яке активно виконується. Запроваджуємо нові державні стандарти на всіх рівнях загальної середньої освіти.

Або, візьмімо, наприклад, активне запровадження ІКТ у навчальний процес. Так, уже з першого вересня 2013 року учні розпочинатимуть вивчати інформатику з другого класу.

– Але нам ще доведеться попрацювати над завершенням інформатизації наших навчальних закладів, а також розвитком дистанційної освіти, – продовжує Олег Вікторович. – Нормативна база створена, залишаються практичні кроки.

Запровадження справді профільної освіти, посилення проф­орієнтації і допрофільної підготовки також є одним із ключових завдань оновлення змісту і форм, моделей організації навчання.

– У Концепції профільного навчання, яка зараз винесена на громадське обговорення, передбачено створення індивідуальної освітньої траєкторії розвитку учня відповідно до його особистісних потреб, інтересів і здібностей, що також є прямою нормою Стратегії, – зазначає директор департаменту.

ВОНИ ПОТРЕБУЮТЬ ОСОБЛИВОЇ УВАГИ

Діти з особливими освітніми потребами мають першочергово отримувати увагу з боку держави. Щодо запровадження інклюзивного навчання в школах зроблено чимало, зокрема і в законодавчому полі. Але Стратегією передбачено розширення практики інклюзивного та інтегрованого навчання і в дошкільних, і в позашкільних навчальних закладах.

– На виконання Стратегії депутати підготували проект відповідних змін до нашого законодавства щодо запровадження інклюзивної освіти і в дошкільних навчальних закладах, що раніше не було визначено на законодавчому рівні, – розповідає Олег Єресько.

У Стратегії також визначено пріоритетне фінансування, навчально-методичне та матеріально-технічне забезпечення навчальних закладів, що надають освітні послуги дітям і молоді з особливими освітніми потребами, забезпечення архітектурної, транспортної та інформаційної доступності.

ПРОФТЕХ: СУЧАСНІ ПРОФЕСІЇ ВЖЕ СЬОГОДНІ

Згідно з Національною стратегією, одним із пріоритетних завдань нині є розроблення державних стандартів для професій широких кваліфікацій, які засновані на компетенціях. Крім того – оптимізація системи фінансування та модернізація системи управління професійно-технічною освітою, оновлення чинної нормативно-правової бази.

– Навчальні заклади проф­техосвіти вже пропонують нові сучасні спеціальності, засновані на компетентнісному підході, – розповідає директор Департаменту професійно-технічної освіти МОН В’ячеслав Супрун. – Серед них особливою популярністю користуються професії, розроблені авторськими колективами Міжрегіонального вищого професійного училища зв’язку м. Києва, Міжрегіонального вищого професійного училища автомобільного транспорту та будівельної механізації, Вищого комерційного училища Київського національного торговельно-економічного університету. Серед них: оператор з обробки інформації та програмного забезпечення, оператор телекомунікаційних послуг, оператор інформаційно-комунікаційних мереж, офіс-адміністратор, майстер готельного обслуговування та інші.

Крім того, за словами В’яче­сла­ва Васильовича, МОН у 2013 році продовжує цілеспрямовану роботу з Міністерством соціальної політики, організаціями та об’єднаннями роботодавців щодо розроблення 46 державних стандартів професійно-технічної освіти з конкретних робітничих професій, що користуються попитом на ринку праці.

Станом на перше липня 2013 року підготовлено накази МОН щодо затвердження 23 державних стандартів професійно-технічної освіти з конкретних робітничих професій, які будуть упроваджені в навчальний процес із 2013 – 2014 навчального року.

Також модернізація системи управління спрямовуватиметься на здійснення подальшої автономії професійно-технічних навчальних закладів, розширення повноважень керівника училища, підвищення його персональної відповідальності за якість навчання.

Серед нагальних питань – оновлення матеріально-технічної бази навчальних закладів, проходження виробничої практики та виробничого навчання, конт­роль за виконанням партнерських угод щодо надання практичної бази, працевлаштування випуск­ників, – зазначає директор департаменту. Їх вирішення можна знайти через реалізацію національної Стратегії.

ВИЩА ОСВІТА: ДОСЛІДНИЦЬКІ УНІВЕРСИТЕТИ Й УЧАСТЬ РОБОТОДАВЦІВ

Національна стратегія передбачає приведення мережі вищих навчальних закладів і системи управління вищою освітою у відповідність до потреб розвитку національної економіки та запитів ринку праці, створення дослідницьких університетів, розширення автономії вищих навчальних закладів

– У нас уже функціонує чотирнадцять дослідницьких університетів, – розповідає директор Департаменту вищої освіти МОН Юрій Коровайченко. – На 2014 рік заплановане проведення моніторингу діяльності цих університетів. За результатами, можливо, проведемо удосконалення мережі цих закладів.

Серед заходів, які потребує вітчизняна вища школа – розроблення стандартів вищої освіти, зорієнтованих на компетентнісний підхід, узгоджених із новою структурою освітньо-кваліфікаційних (освітньо-наукових) рівнів вищої освіти та з Національною рамкою кваліфікацій. До цього мають долучитися і роботодавці.

– Ми вже створюємо стандарти спільно з роботодавцями, – повідомив Юрій Коровайченко. – Уже розроблена й Національна рамка кваліфікацій.

Окремі завдання є і в післядипломної освіти. Передбачено вдосконалення нормативно-правового забезпечення, розроблення стандартів післядипломної педагогічної освіти, зорієнтованих на модернізацію системи перепідготовки, підвищення кваліфікації та стажування педагогічних, науково-педагогічних працівників і керівників навчальних закладів.

Як повідомив Юрій Миколайович, сьогодні розробляється проект Закону України «Про післядипломну освіту». Також розроблено Положення про підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників, яке вже затверджено в Мін’юсті.

І ПРО ФІНАНСУВАННЯ…

Окремий розділ Національної стратегії присвячений фінансовому та матеріально-технічному забезпеченню системи освіти, яке має створити передумови для надання громадянам якісної освіти відповідно до сучасних запитів кожного. Досягнення цієї мети передбачає перехід у фінансуванні навчальних закладів від принципу утримання до принципу формування їх бюджетів, виходячи із чисельності контингенту, формування сучасної системи нормування та оплати праці у сфері освіти.

Передбачається удосконалення системи виплати та розмірів стипендій з урахуванням соціального статусу та особливих досягнень у навчанні учня чи студента. Планується спрощення процедури проведення тендерів на закупівлю освітніх і наукових послуг.

У стратегії прописано й найрізноманітніші аспекти матеріально-технічного забезпечення – від будівництва навчальних закладів і ремонтів до комплектування фондів бібліотек літературою й електронними базами даних.

 

Дмитро ШУЛІКІН, «Освіта України»

 

Від Педагогічна Преса

Керівник порталу