Маяковський народився 19 липня 1893 року в селі Багдаді Кутаїської губернії Росії (нині – Грузія). З 1902 року навчався в гімназії в Кутаїсі, потім у Москві, куди в 1906 році після смерті батька переїхав разом з матір’ю і двома сестрами. У 1908 році був виключений з гімназії за несплату грошей за навчання. У 1908 році Володимир Маяковський вступив в Російську соціал-демократичну робітничу партію, брав участь у підпільній роботі. Тричі піддавався арештам, 11 місяців провів в одиночній камері Бутирської в’язниці, звідки був звільнений у січні 1910 року на поруки матері, після чого вийшов з партії. У в’язниці почав писати вірші. У Московському училищі живопису, скульптури і зодчества, зблизився з кубофутуристами. У 1912 році опублікував перший вірш «Ночь» у футуристичній збірці «Пощечина общественному вкусу». Брав участь у художніх виставках сучасного мистецтва, виступав з читанням своїх віршів. Так, в 1913 році вийшов його перший збірник «Я» (цикл з чотирьох віршів). У грудні цього ж року в петербурзькому театрі «Луна-парк» була поставлена, за участі автора, трагедія Маяковського «Володимир Маяковський», в якій поет виконав головну роль. Крім усього іншого, він постійно експерементував у галузі кіно, при цьому поет виступав у ролі сценариста, режисера і актора (всього знято три фільми). Згодом Маяковський неодноразово писав кіносценарії, частина яких була реалізована. Маяковський активно працював (у співпраці з Олександром Родченко) над рекламою і дизайном упаковки (трест «Моссельпром», «Резинотреста», ГУМ та ін.) За свої роботи в 1925 році був удостоєний срібної медалі і диплома Виставки декоративно-прикладного мистецтва в Парижі. У тридцятих роках співав і багато їздив по Радянському Союзу. Тільки в 1927 році він виступив, крім Москви і Ленінграда, в 40 містах. Незважаючи на свою активну суспільну діяльність, драматург створив новаторську поетичну систему, багато в чому визначила розвиток як радянської, так і світової поезії. 14 квітня 1930 Володимир Маяковський пострілом з револьвера покінчив життя самогубством. Прах поета спочатку спочивав на Новому Донському кладовищі, у травні 1952 був перепохований на Новодівочому кладовищі. За матеріалами Комментарии

Від Педагогічна Преса

Керівник порталу