Цьогорічні абітурієнти найбільше цікавляться фізикою, математикою та хімією. Такі висновки оприлюднили в Українському центрі оцінювання якості освіти, проаналізувавши показники реєстрації. У 2013 році ЗНО проходили 322,5 тисячі абітурієнтів, які склали понад 1 мільйон 40 тисяч тестів. А 15 липня на персональних сторінках учасників ЗНО з’явилися всі результати додаткової сесії. Про перебіг ЗНО 2013 року та його попередні підсумки розповіла директор Українського центру оцінювання якості освіти Ірина Зайцева.  Цьогоріч на тестування з’явилося близько 90 відсотків зареєстрованих. Цей показник є таким, як і торік. Найбільша явка була на ЗНО з української мови і літератури, математики, англійської мови. А найнижча – з іноземних мов (окрім англійської) – німецької, французької, іспанської, а також – зі світової літератури. – Ми виконали свою обіцянку і вчасно оприлюднили результати додаткової сесії, – наголошує вона. – Незабаром їх отримають і ті, хто протягом минулого тижня подавав апеляції. Такі особи є й серед учасників додаткової сесії. Ірина Павлівна запевняє, що 2013 року на апеляцію подано небагато робіт. І, порівняно з 2012 роком, можна відзначити суттєве зниження кількості апеляційних заяв. А таку заяву може подати абітурієнт, не задоволений своїми результатами. Всі заяви, які абітурієнти надіслали на адресу УЦОЯО поштою протягом чотирьох днів з моменту оголошення результатів, розглянули. Зазвичай для цього дають три дні, однак оскільки останнім днем оголошення результатів виявився святковий – 28 червня, День Конституції, – додали ще один. – Ми зважали на те, що в святковий та передсвятковий день, можливо, в деяких віддалених містах не працювали поштові відділення, – пояснила Ірина Зайцева. Отже, до Українського центру оцінювання якості освіти 2013 року надійшло 4060 апеляційних заяв з усіх предметів. У 2012 – понад 10,5 тисячі. За попередніми підсумками, на апеляцію подали 0,39 відсотка від загальної кількості учасників. Торік кількість апеляційних заяв становила 0,92 відсотка. Порівнюючи ці показники, можна сказати, що кількість апеляційних заяв зменшилася майже в два з половиною рази. Директор УЦОЯО вважає, що показники поліпшилися, бо абітурієнти стали уважніше подавати заяви. І, звісно, завдяки вдосконаленню змісту тестових завдань. – Цього року ми не виявили жодної фактичної помилки в тестах. Не було жодної скарги, жодного звернення, – наголосила Ірина Зайцева. «Пороги» ЗНО,або хто подає апеляції Керівник УЦОЯО каже, що з апеляцією для розгляду своїх результатів найчастіше звертаються кілька категорій учасників ЗНО. Насамперед, це особи, які прагнуть здолати певні «пороги»: 140 балів з профільної дисципліни або 170 балів для вступу до престижних вищих навчальних закладів. Також є найнижчий «поріг» – 124 бали – необхідний для вступу до ВНЗ. Предмети, з яких найбільше подано апеляційних заяв – насамперед ті, в яких є завдання відкритого типу або бланк «Б». Найбільша кількість заяв – 1406 – з української мови і літератури, – передусім на перевірку завдання щодо власного висловлювання. Значна кількість звернень – щодо перевірки результатів тестів з іноземних мов, російської. Наприклад, за результатами тестування з математики абітурієнти подали 623 апеляційні заяви. Після розгляду члени апеляційної комісії 594 заяви залишили без змін, – тобто результати підтвердили. У 28 випадках результати підвищили, а в одному – знизили. – Фахова апеляційна комісія складається з представників усіх ланок освіти, – наголошує Ірина Павлівна. – До її складу обов’язково залучаються представники загальноосвітніх навчальних закладів, зокрема з поглибленим вивченням предметів, вищих навчальних закладів, представників від міністерства та від УЦОЯО, які здійснюють нагляд за проведенням технічної перевірки. Трапляються випадки, коли людина доводить, що вона, наприклад, неякісно оформила бланки і справді володіє матеріалом, тож може розраховувати на підвищення результату. Ще один важливий показник: зменшилася кількість учасників ЗНО, які не набрали 124 балів. Минулорічний показник цієї категорії учасників тестування з різних предметів становив десять відсотків, а цьогоріч – приблизно 9,5 відсотка. З математики цей показник є найнижчим – 7,4 відсотка. Для прикладу, з хімії – 10,1 відсотка, з географії – 9,7 відсотка, з фізики – 8,11відсотка. «Полювання» на найкращих За попередніми результатами, визначено шість осіб, які набрали по 200 балів з трьох предметів. Тобто виявили найвищий результат. Вони із Запорізької області, міст Чернівців, Києва, Івано-Франківська, Ужгорода й Автономної Республіки Крим. Також 48 учасників ЗНО отримали по 200 балів з двох предметів, а 686 – 200 балів з одного навчального предмета. На них уже починають «полювати» керівники ВНЗ, з ними хочуть зустрітися керівники областей. – Ми розуміємо такі бажання, – каже директор УЦОЯО, – але не можемо сказати імена цих осіб, виконуючи Закон України «Про захист персональних даних». Єдине, що ми можемо зробити – це запропонувати звертатися до регіональних центрів. «Порушники порядку» не завадили вдалому фінішу Цього року контроль за проходженням ЗНО посилили. Понад 70 відсотків пунктів тестування обладнали металодетекторами. Але застосовували їх лише за умови стовідсоткового охоплення перевіркою всіх наявних пунктів тестування. Тож перевірка не проводилася під час тестувань з наймасовіших предметів – української мови та літератури, історії України і математики. А технологічні перевірки проводилися там, де виникала необхідність і були підстави. І їх застосування виявилося абсолютно виправданим – під час кожної з них був непоганий «врожай». Наприклад, в аудиторії у восьми з п’ятнадцяти осіб були вилучені мобільні телефони. – Я впевнена, що складаючи ЗНО та вступаючи до ВНЗ, людина перевіряє свої знання і має проходити всі етапи тестування чесно, – каже Ірина Зайцева. – Потрібно розраховувати на рівень своїх знань, а не на допоміжні засоби чи шпаргалки. Загалом, 2013 року зафіксовано 533 випадки анулювання результатів у зв’язку з порушенням абітурієнтами вимог проведення ЗНО. ЗНО у 2013 році відбулося вдало. Зокрема, про це йшлося на розширеному засіданні Спілки ректорів ВНЗ під головуванням віце-прем’єра Костянтина Грищенка і ректора Київського національного університету імені Тараса Шевченка Леоніда Губерського. – Насамперед висловлюю подяку структурам, які плідно співпрацюють з нами, – управлінням освіти і науки обласних державних адміністрацій, Державній інспекції навчальних закладів України, Міністерству освіти і науки України, де є абсолютне розуміння і сприяння нашій роботі, – сказала Ірина Зайцева. Фахівці УЦОЯО працюють над підготовкою звіту, де буде відображено рейтинг областей і навчальних закладів щодо показників успішності тестування. Він стане важливим матеріалом для прийняття управлінських й освітянських рішень. Дарина Матат, «Освіта України»

Від Педагогічна Преса

Керівник порталу