Нововведення, запропоновані проектом змін до закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність», і виконання Плану заходів щодо реалізації Концепції реформування системи фінансування та управління науковою і науково-технічною діяльністю на період до 2017 року передбачають якісно новий підхід до фінансування вітчизняної науки. Про це голова Державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації України Володимир Семиноженко заявив в інтерв’ю інформаційному агентству «Укрінформ».

Він наголосив, що реалізація Плану спрямована на підвищення ефективності використання державних коштів у сфері наукової і науково-технічної діяльності та на залучення в галузь коштів приватного бізнесу. Разом з цим Володимир Семиноженко зазначив, що План заходів передбачає введення на конкурсній основі державної грантової підтримки прикладних наукових досліджень, науково-технічних розробок і створення високотехнологічної продукції.

«Сьогодні законодавчо визначено наявність лише одного фонду, який має право здійснювати фінансову підтримку наукових досліджень за рахунок коштів держбюджету – це Державний фонд фундаментальних досліджень. План же передбачає створити також Фонд технологічного розвитку, після внесення відповідних змін до Закону «Про наукову і науково-технічну діяльність». Він надаватиме гранти на конкурсній основі відповідно до Положення, затвердженого Кабінетом Міністрів», – повідомив голова Держінформнауки.

Крім того, планується ще одне нововведення: бюджетні установи (як наукові, так і ВНЗ) можуть брати участь у створенні господарських товариств. «Передбачається участь на пайовій основі з інвестиційними партнерами. При цьому пайова участь наукових установ і вишів може бути реалізована винятково за рахунок майнових прав на інтелектуальну власність, які вони мають», – сказав Володимир Семиноженко, додавши, що для реалізації цього завдання також необхідно внести відповідні зміни до закону про наукову і науково-технічну діяльність. Він зазначив, що засновники або співзасновники таких господарських товариств матимуть можливість отримувати доходи від розпорядження частками (акціями) у статутних капіталах господарських товариств. Крім того, в їхнє розпорядження надходитиме частина прибутку (дивіденди) таких господарських товариств. «Ці кошти будуть спрямовані на правову охорону результатів інтелектуальної діяльності, виплату винагороди їхнім авторам, а також на здійснення діяльності установ і вузів», – зауважив голова Держінформнауки.

Разом з цим Володимир Семиноженко зазначив, що в Україні не розвинений сектор недержавних неприбуткових установ, що здійснюють фінансову підтримку наукової і науково-технічної діяльності. Зокрема, майже не діють спеціалізовані недержавні (корпоративні) фонди грантової підтримки науки, які досить поширені в розвинених країнах. Для зміни ситуації пропонується створити такий інструмент підтримки у сфері науки як спеціалізований недержавний (корпоративний) фонд. Це дасть змогу отримати компаніям-творцям певні репутаційні дивіденди: дасть унікальні можливості просування позитивного іміджу компаній, підвищить рівень бізнес-віддачі від їхньої власної соціальної активності для отримання соціальних або економічних вигод тощо. Планується законодавчо визначити джерела формування коштів таких фондів, зокрема, внести зміни до Закону «Про наукову і науково-технічну діяльність». Розглядається і питання можливості надання низки економічних стимулів господарюючим суб’єктам для формування та наповнення фінансовими ресурсами таких фондів.

Важливим моментом є те, що Планом передбачене перспективне формування держзамовлення новітніх технологій на два бюджетних роки з урахуванням прогнозних показників бюджету замість одного, як зараз. Володимир Семиноженко пояснив, що існуюча процедура формування замовлення надто тривала і неефективна, тому часу на безпосередню реалізацію досліджень і розробок практично не залишається. Крім того, наприкінці року, як правило, отримати кошти з держбюджету досить складно, тому виконання робіт, передбачених держзамовленням, ставиться під загрозу. «Дворічний термін дасть можливість формувати держзамовлення і, відповідно, виконувати його в реальні терміни, і не відмовлятися від гідних, але більш тривалих проектів, уникнувши певних бюрократичних процедур», – наголосив голова Держінформнауки.

Разом з цим він зазначив, що наука є однією з найбільш «довгограючих» галузей діяльності, тому очікувати дуже швидкої віддачі від впровадження Концепції реформування не доводиться. «Потрібно кілька років для того, щоб побачити позитивні результати. І то тільки в тому разі, якщо держава фінансуватиме науку не на нинішньому рівні, а хоча б у 2 – 3 рази більше», – підсумував Володимир Семиноженко.

Від Педагогічна Преса

Керівник порталу