Про секрети оцінки ВНЗ в ексклюзивному Інтерв’ю директора по Центральній і Східній Європі компанії QS, яка випускає один з найавторитетніших щорічних світових рейтингів університетів QS World University Rankings.
Минулого року президент, прем’єр-міністр і міністр освіти в один голос заявили про те, що українські ВНЗ повинні бути представлені у найвпливовіших міжнародних рейтингах. Адже за всі роки незалежності наші університети спромоглися потрапити тільки у Webometrics- рейтинг присутності навчальних закладів в інтернеті. Однак цього року ситуація кардинально змінилася. В авторитетному рейтингу класичних університетів QS World University Rankings 2011 опинилися одразу два наших ВНЗ: НТУУ «КПІ» й Донецький національний університет.
Журналіст «Освіти України» зустрілася з директором по Центральній і Східній Європі компанії QS Зоєю Зайцевою, аби дізнатися, що дасть нашим навчальним закладам участь у міжнародних рейтингах.
— Як ВНЗ може потрапити до QS World University Rankings?
— Є два способи: органічний і заявочний. Органічним способом ВНЗ може ввійти до рейтингу, якщо під час опитування одразу кілька із 30 тисяч академічних експертів з усього світу визначать сильним той університет, який раніше не був представлений у рейтингу. Якщо експерти згадують ВНЗ достатню кількість разів, він потрапляє в систему, навіть не подаючи заявку. Тоді ми самі збираємо статистику і по можливості його оцінюємо. Схожа ситуація була, наприклад, із МДТУ ім. Баумана. В цьому році вперше вони, можна сказати, увірвалися в рейтинг. Раніше представники просто не надавали повні дані для анкети, хоча у них було багато рекомендацій експертів. А тепер вони, нарешті, зробили це. І відразу ж піднялися з останніх позицій на середину рейтингу.
Другий спосіб потрапити в QS World University Rankings — подати заявку. Причому ця процедура проходить двома етапами. Спочатку університет повиненподати заявку загального характеру. На цьому етапі відбираються ті ВНЗ, які відповідають базовим критеріям. По-перше, у нашому рейтингу беруть участь тільки класичні університети, де з п’яти галузей знань — соціальні, природні, технічні, гуманітарні науки і мистецтво — є курси як мінімум з двох. Якщо університет відповідає цьому критерію, а також дає бакалаврський і магістерський ступінь, функціонує не менше десяти років і має публікації в міжнародних наукових виданнях, він може далі боротися за подання в рейтингу.
Другий етап — система аудіювання. Цього року пройшли відбір близько 2900 ВНЗ. Далі вже починається збір даних, де багато університетів сходить з дистанції, зокрема, ВНЗ зі Східної Європи.
«У НАС ДОМІНУЮТЬ АНГЛОСАКСОНСЬКІ ЕКСПЕРТИ»
— Як оцінюють ВНЗ?
— Ми опитуємо академічних експертів і роботодавців. Університет повинен набрати критичну масу згадок у середовищі цих двох репутаційних досліджень. Це комплексна оцінка і, на жаль, саме тут не всі ВНЗ набирають достатню кількість відгуків. Тобто потрапити в рейтинг, тільки подавши заявку, навряд чи вийде. Приблизно із 20-ти тисяч університетів, які, за даними ЮНЕСКО, є в світі, майже три тисячі беруть участь в аудиті. З них лише 700 з чимось проходять і беруть участь вже у фінальному рейтингу.
Тридцять тисяч міжнародних експертів — професори, ректори і проректори навчальних закладів по всьому світу — визначають відомі їм ВНЗ різних регіонів за кількома спеціальностями. І тут українські ВНЗ є мало відомими. Ми постійно нарощуємо базу експертів. У зв’язку з тим, що компанія — британська, у нас домінують англосаксонські експерти. Але за останні п’ять років ми збільшили кількість експертів, які знають Східну Європу, так і тих, що проживають там, в 4,5 раза. При цьому будь-який університет, що співпрацює з нами, може рекомендувати свого ректора або проректора, професора, в якого є міжнародні наукові публікації, до нашого пулу експертів. Думаю, що 18 нових ВНЗ із східноєвропейського регіону з’явилися в нашому рейтингу завдяки тому, що зросла кількість експертів, обізнаних з регіоном.
Нас іноді критикують за те, що використовуємо приватні думки людей при оцінюванні ВНЗ. Я — соціолог за освітою, і якби в опитуванні брало участь 100 осіб, то можна було б назвати дослідження приватною думкою. Але, якщо це 30 тисяч людей з академічного світу, то це вже статистика.
— З кожним роком міжнародних рейтингів ВНЗ стає все більше. Чим вони відрізняються? Яка головна особливість QS World University Rankings?
— Кожен рейтинг несе свою певну місію. Для QS академічність важлива, однак завдання університету — не просто дати знання, а й початок кар’єрі. Саме тому ми вважаємо, що компанії мають право оцінювати якість освіти, адже вони є споживачами продукту — випускників. Більшість молоді, вступаючи до ВНЗ,особливо не думає про дослідницьку діяльність. Зате їм важливо, що роботодавець візьме їх із цим дипломом.
А ось Шанхайський рейтинг оцінює тільки науково-дослідницьку діяльності ВНЗ. Наприклад, 30 % відрейтингового бала університету там становить наявність серед професорів нобелівських лауреатів і володарів медалі Філдса. Рейтинг не бере до уваги ні прикладний аспект, ні рівень інтернаціоналізації.
Щоб оцінити якість рейтингу, звертайте увагу на те, чи змінюються рік у рік критерії, на значення кожного з них, чи дуже змінюються позиції окремо взятих університетів. Рейтинг можна вважати компетентним, якщо можна зіставити результати одного і того самого університету, скажімо, за 2005 і 2011 роки.
«ЗАМАНИТИ» ВИСОКОКЛАСНИХ ВИКЛАДАЧІВ НАБАГАТО ПРОСТІШЕ
— Який практичний ефект отримують ВНЗ від участі в міжнародних рейтингах?
— Якщо вищий навчальний заклад ставить перед собою завдання стати відомим на міжнародній арені, збільшити кількість іноземних професорів чи студентів, підвищити репутацію серед національних і міжнародних роботодавців — рейтинги важливі. Наприклад, університет планує запросити професора із-за кордону. ВНЗ, який не фігурує в одному з рейтингів, витратить півтори сторінки тексту тільки на те, щоб розповісти, який він чудовий. А якщо університет є хоча б в одному міжнародномурейтингу, йому достатньо вказати цей факт і свою позицію. Для будь-якого професора це буде репутаційним гарантом того, що це не якась «шарашкіна контора». Економиться не тільки час, а й гроші. Коли професора запрошують у невідомий йому університет, він або не погодиться, або забажає колосальну суму як компенсацію за стрес, який він переживе, приїхавши до незнайомої країни. А якщо ВНЗ фігурує на міжнародній арені, заманити іноземних викладачів набагато простіше. Те саме стосується і студентів: чим більше згадок про навчальний заклад у міжнародному інформаційному просторі, тим більше людей захочуть отримати освіту саме в ньому.
Третій чинник корисності рейтингів — визнання серед роботодавців. Це турбота самих університетів про своїх випускників надалі, їхню кар’єру не лише в Україні, а й на міжнародному рівні.
ШЛЯХИ РОЗІЙШЛИСЯ
ЧОМУ РЕЙТИНГ QS ЗАГУБИВ ПРИПИСКУ «TIMES»?
Тривалий час всесвітньо відомий рейтинг, який з 2004 року складає британська компанія QS (Quacquarelli Symonds), був відомий як Times-QS. Це вносило деякі непорозуміння. Адже завдяки назві, співзвучній з назвою найвідомішого британського друкованого видання, авторство рейтингу приписували газеті Times. А насправді, шість років поспіль — з 2004 по 2009 роки, це був спільний проект компанії QS і британського журналу про вищу освіту Times Higher Education (THE), який ніяк не стосується відомої газети. багато хто вважав, що THE виконує дослідницьку роботу. — Ми розійшлися з THE взаємно задоволені, — розповідає Зоя Зайцева. — Раніше ми мали домовленість з THE про те, що вони першими публікують рейтинг. Тоді як усі інші видання, вже передруковуючи його, посилалися на журнал як на першоджерело. Починаючи з 2009 року QS самостійно видає рейтинг, який весь світ заново пізнає як QS World University Rankings. Тепер у 22-ох країнах світу рейтинг публікують наші партнери. Наприклад, в США це US News & World Report. Разом з тим THE започаткували й щорічно публікують окремий рейтинг університетів за власною методологією оцінювання ВНЗ, який виходить через кілька тижнів після QS. Про те, чому українським університетам так важко потрапити до міжнародних рейтингів, як такі проблеми розв’язують в інших пострадянських країнах і який наш ВНЗ цього року опинився за крок до ТОП-700 рейтингу QS, читайте у наступних числах «Освіти України».
Анна ЦЯЦЬКО, «Освіта України» № 77-78