Таке запитання роботодавця нерідко можна почути під час співбесіди, особливо в посткризовий період. Поняття «чоловічі» та «жіночі» професії – не вигадка феміністично налаштованих борців за права «слабкої» половини людства, а реальне втілення гендерних стереотипів. Для когось вимога у вакансії такої омріяної роботи «стать – чоловіча» стане вироком, для інших – викликом, що ламає вузьколобі уявлення обивателя з архаїчним світоглядом.
Сфера інформаційних технологій, економічний чи політичний менеджмент, наукомісткі галузі виробництва – лише деякі положення зі списку «нетрадиційних» для дівчини робіт. Таке формулювання попереджує дівчат, які постають перед вибором професії: «Жінкам тут не раді» чи «Справжня леді має знає своє місце», навіть на професійному поприщі. Під загальну лінійку підганяють усіх: починаючи з букваря, тестів, підручників і навіть реклами, плекають гендерні упередження. А навіщо ламати усталену віками картинку, де гендерні ролі асоціюються з професійними? Тим, хто не хоче чи не може використовувати власні розумові активи, завжди прийдуть на допомогу стереотипи. Тому й привчають майбутні покоління до стандартного мислення, показуючи жінок і чоловіків, зайнятих традиційною активністю і професіями.
Дама з вінчестером
Абсолютна ІТ-шність тренінгу не передбачала чогось екстравагантного: специфічна зовнішність, манери та розмови системних адміністраторів вирізнялися особливою солідарністю поки що незнайомих слухачів курсу. Розпочинався довгоочікуваний, елітний у своїй сфері тренінг «Адміністрування Microsoft Windows Server 2008». Охочим довелося викласти неабиякі матеріальні ресурси аби почерпнути ґрунтовних знать та отримати багатообіцяючий сертифікат. Отож до початку залишалися лічені хвилини. Очікування переростали в напруження, відлік пішов на секунди… І раптом у налаштованих на збагачення своїх знань ІТ-шників відбувається, за висловом психологів, розрив шаблону, чи, кажучи простою мовою, ступор. По аудиторії енергійно крокує до тренерського столу … дівчина?! Та ще й маленького зросту, приваблива, доглянута… Майбутні слухачі напружилися, синхронно підсунули вказівним пальцем вище по переніссю окуляри і так само одночасно перевели свої спантеличені погляди з тренерки на стопку жорстких дисків із книгами й кількома «нафаршированими» девайсами.
– Здрастуйте! Моє ім’я Владислава. Я дипломований спеціаліст із продукції Microsoft та Cisco. Займаюся підготовкою спеціалістів із технологій мережевої інфраструктури, Active Directory та адміністрування серверів. Охоче відповім на ваші запитання.
– А навіщо вам тут «вінти»?
– Виникли деякі проблемки, у вільний час я їх розкручую – люблю з’ясовувати причину несправності «в ручну», – іронічно усміхається тренерка.
Глибокі знання допомагають відбивати шквал запитань здивованих слухачів. Однак усе це не спроста: Владислава після закінчення КПІ та курсів Microsoft, Cisco й кількох інших є справді висококласним спеціалістом у такій «нежіночій» галузі. А володіння трьома мовами дає їй змогу проводити аналогічні тренінги в багатьох країнах Європи й Азії. Обрана дівчиною професія затребувана та високооплачувана, а головне – відкриває безмежні можливості для самореалізації й удосконалення власних професійних навичок та отримання блискучих результатів.
За останніми даними Державного комітету статистики, жінки, які володіють традиційними професійними навичками, переважають у тих секторах, де оплата праці нижча. Вони посідають близько 80 % робочих місць в освіті, охороні здоров’я і соціальній сфері, приблизно стільки ж – у готельному та ресторанному бізнесі, понад половину в оптовій та роздрібній торгівлі, у сфері фінансових послуг. Тоді як чоловіки переважають у промисловості, сільському господарстві, у державному управлінні й бізнесі.
Ще одним звичним, на перший погляд, але абсурдним за суттю є факт визнання успіху жінки в тій чи в тій нетрадиційній для неї професії. Така леді отримує винагороду за власні високі досягнення в кар’єрі, проте її автоматично сприймають як «нефемінну» чи «нежінку». Однак тут варто шукати неособистісну рису, а ознаки культурних обмежень щодо прекрасної половини. До того ж люди по-різному оцінюють чоловіків і жінок, які демонструють високі досягнення й успішність. Оскільки висококомпетентні жінки частіше не користуються прихильністю ні чоловіків, ні жінок. Отаку високу ціну доводиться платити за спростування гендерних стереотипів!
Своя серед чужих
Потужний позашляховик делікатно втискується між галантними авто люкс-класу. І з нього виходить діловита леді в сірому костюмі класичного крою. Виключно чоловіче зібрання враз припиняє обмін своїм винятковим досвідом керівних посад.
– Ефектне авто! – підмічає сусід на стоянці, і саркастичний випад одразу змінюється на джентльменську усмішку. – Солідне…
– Дякую, нарешті я змогла приборкати його непокірний характер, – у відповідь іронічно піднімає брову леді.
– Я так розумію, ви наш бізнес-партнер, Людмило Михайлівно..?
– Я теж так думаю.
Людмила – директор департаменту девелопменту, представляє в Україні німецьку компанію, що займається проектним менеджментом та аудитом будівництва. Юрист за освітою, Людмила у свої 44 роки обіймає відповідальну керівну посаду та виконує, здавалося б, суто «чоловічі» обов’язки. Однак виняткова цілеспрямованість та сильна мотивація, орієнтована на реалізацію поставленої мети, допомогли пані посісти керівну посаду й завоювати авторитет у таких «чоловічих» бізнес-колах. «Не існує слова «не можна», – говорить Людмила, – варто починати з малих масштабів, маючи на увазі великі. А бар’єрів буде завжди достатньо. Головне, щоб бажання досягти успіху було сильнішим за страх невдачі. Тоді ваша справа, незалежно від професії, стовідсотково переможе!»
В Україні представництво жінок на керівних посадах у державних владних структурах, за останніми даними, ледь сягало 7 %. Це свідчить про незначне залучення до розроблення й ухвалення економічних, політичних, соціальних і правових рішень на всіх рівнях влади. На ринку приватних юридичних послуг жінки посідають близько 2 %. Щодо бізнесу та промисловості, то частка панянок на керівних посадах така ж мізерна – 2 %. У світі жінки володіють лише 1 % світової власності.
Ні томи наукових досліджень із гендерної проблематики, ні численні державні стратегії та навіть програми ООН („Розвиток жінок” (WID) та „Ґендер і розвиток” (GAD)) не стимулюють сучасних роботодавців до подолання гендерного дисбалансу. І хоч порівняно з минулими десятиліттями ситуація значно змінилася все-таки на користь жінок, економічна криза завдала більшого удару саме по кар’єрі прекрасної статі, що надала перевагу так званим «нежіночим» справам.
Коли її професія – матадор
Іспанська корида ще з початку ХІХ перестала бути суто «чоловічим» професійним мистецтвом. Звичайно, феміністки охоче привласнили б це досягнення, однак віражі історії поодинокими спалахами часом пророкують майбутні масові суспільні рухи. Ще 1815 року Гойя не без пафосу зобразив сцену, що вражає незвичайністю: відома на той час „торерка” Пахуелера на коні з несамовитим захватом проколює пикою холку бика. Однак уперше жінка-тореро вийшла на арену в чоловічому костюмі тільки 1886 року, при чому її асистентами стали лише чоловіки. Влада ніяк не могла приборкати такого відчайдушного перегляду традиційно чоловічої професії. Однак заборонити поєдинки жінок із биками зміг лише Франко, вирішивши, що «це не пристойно». Після 1974 року заборону зняли. Першою жінкою-матадором стала Крістіна Санчес, яка у 27 років припинила блискавичну кар’єру на арені. Причина – така «чоловіча»… У розпалі одного з мадридських сезонів чоловік-тореро відмовився виступати з нею. Ось така вона – ціна перемоги жінки над «нежіночим» світом кориди.

Світлана Майструк

Від Педагогічна Преса

Керівник порталу