Нелегка студентська доля -Про те, як важко  і водночас весело бути студентом знають усі, хто має родичів або знайомих,  які здобули вищу освіту.
Зараз, сидячи в напівпорожній аудиторії, де зібралась всього лиш чверть групи, смакуючи соковитий шматок зеленого яблука, поволі аналізуєш своє життя.
Ну що такого змінилось відтоді, як твоя нога вперше ступила на поріг альма-матері? Шкільні роки здаються тепер вже дитячою забавкою – таке собі гніздечко, де можна було ганяти коридорами через кожні сорок п’ять хвилин, знати всіх викладачів на пам’ять, бо рік у рік їхній склад не змінюється. Тепер немає того ненависного щоденника, куди записують зауваження чи оцінки. Настав час, коли смажений півень клює у п’яту точку і за день до модуля чи екзамену вивчається увесь курс предмета. Батьки вже не так хвилюються за «бали», бо надалі не потрібно нікуди вступати, де б атестат був вагомим.
Проковтуєш останній шматочок кислого плоду і продовжуєш власний екскурс у «доросле життя». Після того, як важка сковорідка реальності зі свистом думок опускається на голову, рожеві окуляри кришаться  в оправі, і ударяє грім усвідомлення. Освіта в університеті тебе не влаштовує, починаєш сам шукати, за що взятись, щоб не гаяти даремно часу. Ось тут на допомогу виходить з-за лаштунків безсмертна класика світової літератури.
Ну от повернувся з пар о сьомій, восьмій або дев’ятій годині вечора, бо ж друга зміна. Скинув чоботи, переодягнувся, вимив руки й обличчя у ванні, опісля почалапав на кухню в пошуках їжі. Після вдалого полювання, отримуючи свої законні дві з купкою ложки пюре і котлету (о, взагалі це просто їжа богів, адже готувати вранці – ліньки, а ввечері нічого вже і не хочеться), зачиняєшся у своїй кімнаті-норі й старанно гризеш граніт науки, чергуючи з котлетою.
Ах, скільки задоволення, скільки яскравих та незабутніх вражень приносить той предмет, з якого домашні завдання мають великий обсяг. Трьох годин сну на день може спокійно вистачити. Після тижня таких веселих експериментів організм бере своє і видає підлянку у вигляді запізнення на пари або змарнованого на сон вихідного дня.
Потрібно облишити цю нудну тему навчання. Що цікавого в тому, що сидиш, наче дитина лісу, в саморобній халабуді з книжок, конспектів, роздруківок і ксерокопій? Поїсти треба. Ось і в голову закрадається ідеї ідеології студента. Ручка мимохіть видряпує на папері список найважливіших речей чи об’єктів. Їжа, багато смачної їжі, яку тобі ліньки готувати, але пече, як хочеться скуштувати. Борщ зі сметаною, гречана каша з великим шматком масла, смажена курятина. А може, биток в яйці та муці, з золотою скоринкою, що так гармонійно поєднується зі смаком м’яса. На солодке можна і звичайне печиво, щоб тільки було ситне та приємне. Чаю хоч бідон наливай – ніколи не завадить. А взагалі – треба з собою брати щось, щоб у рота закинути. Бутерброд, фрукти, сік і маленьку цукерочку, щоб підсолодити.
Ситий – розумний. Коли вже живіт перестає скавучати, що хоче їсти, робота набуває іншого характеру. Про неї хочеться забути, як про страшний сон. Книжки-комп’ютер-інститут. А, ще бібліотека – осередок усього холоду, щоб остаточно впасти у хронічну студентську сплячку.
З буденної точки зору я розповіла про своє студентське життя. Справді, ви вже, коли читали – не раз позіхали – нудно-бо.
Я не буду тут пропагувати прогулювання пар і байдикобиття. Кожен сам вирішує, коли йому ходити, а коли – ні. Усе есе можна вкласти в один абзац.
Шановний майбутній студенте/студентко, ходи разом з групою на екскурсії, відпочинок, намагайся докласти зусиль, щоб твій майбутній колектив був дружнім, бо це – запорука співпраці. Чітко визнач для себе, що головне семестру, а що можна не так старанно виконувати. Вчися жити і опановуй фах одночасно, тоді ціни тобі не буде.
Студент – як внутрішнє відчуття та позиція. Намагайся зробити роки навчання цікавими і щасливими, щоб потім не жалкувати, що все було даремно і ніякої радості не було зовсім.
Та не забувай – студент спить, а навчання іде.

Тевоньян Гаяне Артурівна, студентка 2 курсу 3 групи, напрямок – журналістика, Інституту Журналістики, Київського національного університету імені Т. Шевченка

 

Від редакції. Цей матеріал публікуємо на умовах Конкурсу (https://pedpresa.com.ua/napyshy-stattyu-pro-studentske-zhyttya-otrymaj-pryz/). Бажаємо успіхів Гаяне та іншим учасникам!

Від Педагогічна Преса

Керівник порталу

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *