Під час брифінгу в Кабміні міністр освіти і науки України Дмитро ТАБАЧНИК підбив попередні підсумки вступної кампанії – 2013. 11 серпня вищі навчальні заклади України відповідно до державних Умов прийому оприлюднили свої накази про зарахування на навчання за кошти державного бюджету. Зарахування контрактників тривало до 25 серпня. Отже, вступна кампанія завершується. Дмитро Володимирович під час спілкування зі ЗМІ не оминув і питань підготовки шкіл до нового навчального року. ЄДЕБО і популярні напрями навчання – Вступна кампанія відбулася відкрито й прозоро. Цього року злагоджено і кваліфіковано працювали всі приймальні комісії, Єдина державна електронна база з питань освіти й інформаційно-пошукова система «Конкурс». Уперше всі накази про зарахування студентів згідно з рейтинговим балом виготовляла саме ЄДЕБО. В цьому сегменті немає жодного шансу для зловживань. Ознака цьогорічної вступної кампанії – збільшення кількості заяв на природничо-математичні й інженерно-технічні напрями підготовки, спеціальності. Зокрема, до Національного технічного університету «Київський політехнічний інститут» було подано близько 46,5 тисячі заяв, до Національного університету «Львівська політехніка» – майже 43,5, до Національного авіаційного університету – більш як 43 тисячі. Порівняно з 2012 роком зросла кількість бажаючих навчатися за такими напрямами: хімія – з 4 тисяч до більш як 5, геологія – з 2,5 тисячі – майже до трьох. Зростає популярність фізики, прикладної фізики, прикладної математики, інформатики, системного аналізу, комп’ютерних наук, комп’ютерної, програмної та системної інженерії, мікро– і наноелектроніки, радіотехніки, а також автомобільного транспорту. Державне замовлення – Цьогоріч розміщення державного замовлення між ВНЗ уперше здійснювало не міністерство, а конкурсні комісії з участю найбільших державних замовників, представників роботодавців, студентського самоврядування. Ураховуючи ситуацію на ринку праці, зменшили державне замовлення на такі спеціальності: журналістика, право, менеджмент, економіка і підприєм­ництво, міжнародні відносини. Водночас, зважаючи на потреби економіки України, пропозиції роботодавців, збільшено обсяги прийому за такими напрямами підготовки: геологія, гідрометеорологія, прикладна механіка, системна інженерія, програмна інженерія, прикладна математика, системний аналіз, інформатика, астрономія, переробка корисних копалин, інженерне матеріало­знавство, машинобудування. А також – гідроенергетика, мережі та системи поштового зв’язку, біотехнологія, біомедична інженерія. Умови прийому до ВНЗ – Уже четвертий рік поспіль державні Умови прийому до ВНЗ за основними параметрами є стабільними. Зазначу, що минулого року ми оприлюднили їх на початку жовтня. Переваги очевидні: абітурієнти заздалегідь могли спланувати роботу на рік. Можливість отримати додаткові бали за підготовчі курси поширюється тільки на інженерно-технічні спеціальності. І ми не будемо від цього відмовлятись. Адже треба шукати способи, як заохочувати молодь розпочинати навчання за цим напрямом. Вивчення другої іноземної у школах – Цікаво, про яке зниження якості вивчення іноземної говорять недобросовісні «експерти»? Нам вдалося прийняти стандарти, які проходили апробацію в Британській Раді й отримали позитивні висновки Ради Європи. Розподіл годин у типових навчальних планах є досить умовним. У пояснювальній записці зазначається, що загальноосвітнім навчальним закладам дозволяється перерозподіляти години всередині галузі, погодивши це з управлінням освіти, в підпорядкуванні якого перебуває заклад. Усі навчальні плани містять варіативну частину, години якої кожна школа може використовувати для збільшення часу на вивчення предметів інваріантної частини, а також іноземної мови. Сьогодні англійську вивчають майже сто відсотків учнів, з них 91,5 – як першу іноземну. І я це вважаю перемогою освітян усієї країни. Щодо вибору другої іноземної маємо таку статистику: більшість українських п’ятикласників обрало як другу іноземну мову німецьку – майже 52 відсотки. Російську – 23, французьку – 14, польську – 1,6, іспанську – 1,2. За даними обласних управлінь освіти, вільних вакансій вчителів іноземної мови немає, тож усі діти вивчатимуть іноземну безперешкодно. Інформатизація освіти – Нині всі школи України забезпечені комп’ютерними класами. Разом з місцевими органами управління освітою, з місцевими органами державної влади намагаємося вирішувати питання під’єднання загальноосвітніх шкіл до інтернету, бажано – швидкісного. Є низка державних проектів, допомагають і великі компанії. Тому сьогодні можемо сказати, що абсолютно всі діти України мають можливість навчатися комп’ютерної грамоти. Питання в іншому – в деяких регіонах пора оновлювати матеріальну базу. І над цим ми також працюємо з місцевими органами виконавчої влади. На початку 2010 року кількість учнів на один комп’ютер по Україні становила 32 особи. Нам удалося змінити цю ситуацію, і нині це – 21 учень. Навчання у другу зміну – У 2010 році в нас було 1 258 шкіл з двозмінним режимом навчання. Вважаю, що двозмінне навчання – це погано, адже порушується біологічний ритм, розпорядок дня. Досвід України й інших країн такий: дитині краще, щоб уроки проводилися в першій половині дня. Нам вдалося скоротити кількість шкіл з двозмінним навчанням майже вдвічі – нині їх лишилось 680. Електронні підручники – Разом з Державним агентством національних проектів ми формуємо контент на весь навчально-методичний комплекс для 6 – 7-х класів. Це – не лише підручники, а й допоміжна література, опорні матеріали для педагогів. Нам вдалося переламати ситуацію з точки зору правильного використання законодавства про авторське право. Починаючи з 2011 року, абсолютно всі підручники, які видають за кошти державного бюджету, тепер є власністю держави. Причому не лише паперові, а й електронні їх версії. Це передбачено й новим типом угод з авторами і видавництвами. Отже, зі збільшенням кількості електрон­них підручників ми будемо їх розміщувати на сайті МОН й Інституту інноваційних технологій і змісту освіти. Підготував Дмитро ШУЛІКІН, «Освіта України»

Від Педагогічна Преса

Керівник порталу