Нещодавно на сайті «Левый берег» була опублікована стаття голови правління громадської організації «Центр освітнього моніторингу» Павла Полянського під назвою «Профіль чи профанація?» (від 02.09.2013, 15:37) щодо навчально-методичного забезпечення, функціонування навчальних закладів та Концепції профільного навчання в старшій школі.

Фахівці департаменту загальної середньої та дошкільної освіти МОН, з якими, до речі, працював Павло Полянський, будучи директором департаменту та заступником Міністра освіти і науки, ознайомилися зі статтею та надали свої коментарі та роз’яснення.

1. Отже, щодо Концепції загальної середньої освіти 2001 року (дванадцятирічна школа)зазначаємо, що посилання на неї є недоречним, оскільки зазначена Концепція втратила свою актуальність після внесення змін у 2010 році до Закону України «Про загальну середню освіту» в частині встановлення 11-річного терміну здобуття повної загальної середньої освіти.

2. Також, Павло Полянський зазначає, що Концепція  профільного навчання в старшій школі є копією документу 2003 року. Хочемо повідомити, що, однозначно, нова Концепція профільної освіти містить у собі попередній досвід (у складі робочої групи також науковці НАПН України), але, очевидно, вона не викликала б такого суспільного резонансу, коли б до неї не ввійшли новації. Однозначно, документ принципово новий, просто визначення понять профільного і допрофільного навчання не змінились (існує така наука – педагогіка). Серед головних новацій такі:

– виділено шість обов’язкових для вивчення всіма учнями предметів. На кожен з них у розкладі буде виділено по три уроки на тиждень, тобто всього 18 годин. А решта 20 годин  залежить від побажань учнів та можливостей школи;

– учні мають обрати один предмет з чотирьох – в 10-му класі (3 години) і один – в 11-му (3 години);

– учень може обрати один або два профільні предмети (5-10 годин) (крім універсального профілю). Учень має можливість обирати не профілі, а предмети, створюючи колосальну варіативність профільних напрямків (фізико-філологічний, художньо-математичний тощо);

– передбачена можливість зміни профілю або у своєму багатопрофільному навчальному закладі, або в освітньому окрузі (опорній школі) чи районному ресурсному центрі, враховуючи можливість вивчати профільні предмети за дистанційною формою навчання;

– конкретизовано механізми запровадження допрофільної підготовки учнів 8-9 класів: запроваджуватиметься профілеорієнтаційний курс (складові вибору профілю навчання і напрямки подальшого освітнього маршруту), профілеорієнтаційні курси за вибором, поглиблене вивчення окремих предметів, факультативні курси, профільне консультування, діагностика, кабінети профорієнтації, предметні гуртки, наукові товариства тощо. Визначені завдання психолого-педагогічного супроводу процесів професійного самовизначення;

– передбачено створення індивідуальної освітньої траєкторії для кожного учня, враховуючи можливості навчальних закладів: багатопрофільних шкіл, опорних шкіл освітнього округу, районних ресурсних центрів, міжшкільних навчально-виробничих комбінатів, закладів позашкільної, професійно-технічної та вищої освіти тощо;

– передбачено дистанційне здобуття профільного навчання у випадку зміни профілю, навчання дитини з особливими потребами, опанування декількох профілів тощо;

– враховано принципи інклюзивної освіти, визначені постановою Кабміну від 15.08.2011 № 872 «Про затвердження Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах»;

– під час профільного навчання передбачено професійні проби для усвідомленого вибору майбутньої професії, тобто під час навчання за певним профілем учні можуть на практиці ознайомитися з конкретною професією, яка відповідає обраному профілю, «випробувати» себе в ній;

– децентралізація (посилюється автономія шкіл у розробленні навчальних планів – 52% використання навчального часу школа регламентує самостійно з урахуванням побажань учнів). Можливість врахування регіональних особливостей та особливостей навчального закладу при формуванні змісту освіти (52% навчальних годин) тощо.

3. Окремо, хочемо роз’яснити питання, яке порушує Павло Полянський: «Якщо у старшій школі залишити лише 6 обов’язкових предметів, то у якому класі й у який спосіб буде завершуватись опанування учнями предметів, що не потрапили до названої вище «шістки»?…».

По-перше, ніколи зміст освіти не визначався Концепцією профільного навчання (для цього є стандарти й програми); по-друге, експерт запізнився із критикою, оскільки зміст освіти визначено Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України 23 листопада 2011 року № 1392. Згідно зі стандартом, протягом навчання в основній школі учні здобувають базову загальну середню освіту, що разом із початковою є основою загальноосвітньої підготовки, формує в них готовність до вибору професії і реалізації шляхів подальшої освіти. Зміст освіти в основній школі для всіх учнів єдиний.

У старшій школі, де навчання є профільним, обов’язковий для вивчення зміст освітніх галузей реалізується шляхом вивчення окремих предметів, курсів за вибором загальноосвітніх закладів відповідно до загальної кількості годин, передбачених для кожної галузі, або шляхом застосування модульної технології.

Зміст освіти і вимоги до його засвоєння у старшій школі диференціюються за базовим і профільним рівнями. Базовий рівень визначається обов’язковими вимогами до загальноосвітньої підготовки учнів згідно з Державним стандартом, а профільний — навчальними програмами, затвердженими Міністерством.

Тобто Концепція профільного навчання у старшій школі – це продовження (до цього розроблено типові плани, навчальні програми для основної школи, навчальні програми для поглиблено вивчення базових дисциплін) реалізації Державних стандартів.

4. Щодо механічного  припинення вивчення тих чи інших предметів у 9-му класі. Тут експерт знову не встиг зорієнтуватися, оскільки на виконання Державних стандартів вже розроблено такі навчальні програми для учнів основної школи, які забезпечують повну загальноосвітню підготовку учнів саме в основній школі (за цими програмами вчора розпочали навчання учні п’ятих класів!). До речі, і програми, і Державні стандарти погоджено Національною академією наук України.

5. Щодо фінансування «необов’язкових» предметів. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти», бюджетне фінансуваннязагальноосвітнього закладу здійснюється з урахуванням установленої Базовим навчальним пла­ном сумарної кількості годин інваріантної та варіативної складових і можливості у процесі вивчення окремих предметів поділу класу на групи». Невже для освітнього експерта постанова Уряду не документ?

6. Щодо того, що жодна країна ЄС немає 2-річної старшої школи. Інформуємо, що у жодній з країн ЄС немає й обов’язкової загальної середньої освіти.

7. І насамкінець щодо жорсткої вертикалі Міністерства освіти і науки у затвердженні навчальних програм. У цьому питанні експерт Павло Полянський перевершив сам себе, оскільки саме за його підписом було видано відповідний наказ ще у 2009 році! Наказ додається.

Також інформуємо, що для шкіл, які будуть не в змозі організувати профільне навчання, збережено універсальний профіль, згідно з яким учні вивчатимуть всі 19 базових дисциплін без можливості вибору. Отже дискусії навколо Концепції профільного навчання в старшій школі у зв’язку з цим втрачають будь-який сенс. Попереду п’ять років (Концепція почне діяти з 2018 року). Давайте зосередимось на конкретній роботі. 

Від Педагогічна Преса

Керівник порталу

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *