Батьки, які криком сварять своїх дітей-підлітків за погану поведінку, можуть цим спричинити такі ж наслідки, як і при побитті. Йдеться, зокрема, про депресію та агресивну поведінку, свідчать дані нового дослідження, проведеного вченими з Університету Пітсбурга і Університету штату Мічиган. Так, навіть теплі та гарні стосунки з татом і мамою не захищають тинейджерів від негативних наслідків крику, образ на кшталт “ледащо” чи “дурень”. Побиття стало табу в багатьох  громадах, однак крики не наражаються на такий суспільний осуд. Батьки вважають, що криком вони змусять власних дітей поводитися краще. Проте дослідження засвідчило, що все якраз навпаки. За словами доцента кафедри освіти і психології Університету Пітсбурга і співавтора дослідження Мінга-Те Вонга, крики не зменшують ознак поганої поведінки і не виправляють її. “Навпаки, вони роблять її ще гіршою”, – каже він. За словами Тімоті Вердуіна, клінічного доцента кафедри психіатрії дітей і підлітків у Центрі вивчення дитини у Лангонському медичному центрі в Нью-Йорку, який не брав участі в дослідженні, батьки можуть ефективно дисциплінувати дітей, позбавивши їх якихось привілеїв, наприклад,  телевізора або ключів від машини. “Але треба переконатися, що ви робите це, не застосовуючи тонну критики, штрафів, образ”, – каже він. Опитування 976 сімей показало, що діти, на яких у віці 13 років часто кричали батьки, продемонстрували більш проблемну поведінку наступного року. Вони билися з однолітками, погано вчилися, брехали батькам і виявляли ознаки депресії. Така ж динаміка спостерігалась у тих сім’ях, у яких батьки вдавалися до грубої лайки і ляпасів. За словами Мінга-Те Вонга, коли батьки кричать, це б’є по дитячій самооцінці. “Це змушує їх відчувати, що вони нічого не варті і не приносять жодної користі”, – каже він. За матеріалами Українська правда. Життя

Від Педагогічна Преса

Керівник порталу