Про ефективність проведення конкурсів ідей, дитячі винаходи та їх впровадження, а також про переваги освітніх інтернет-проектів розповідає директор Національного центру «Мала академія наук України» Оксен Лісовий.   – Нещодавно відбулася ІІІ Всеукраїнська науково-технічна виставка молодіжних інновацій і творчих проектів «Майбутнє України». Розкажіть про її результати й Вашу оцінку її проведення. – Ця всеукраїнська виставка відбулася вже втретє. Її організація розпочалась із підписання угоди про спільну програму дій «Майбутнє України» між Київським національним університетом імені Тараса Шевченка, Національним технічним університетом «Київський політехнічний інститут» і Національним центром «Мала академія наук України». Коли ми вперше оголошували проведення виставки, то відбирали найкращі роботи з тих, які розроблялися протягом трьох – чотирьох років. Адже до цього такі виставки не проводилися й результати дитячої творчості не були відомими широкому загалові. І ми хвилювалися, адже для підготовки нових експонатів до наступної виставки діти працювали лише рік: ми не маємо права показувати минулорічні досягнення, якщо вони не є істотно вдосконаленими. Але побоювання були марними – за цей час діти підготувалися дуже добре. І тепер вони знають, що така подія відбуватиметься щороку, тому активізують роботу над власними дослідженнями, щоб представити їх достойно. Багато дітей мріє показати свої розробки на виставці загальнодержавного рівня. А творчі педагоги допомагають їм у цьому – консультують, радять, оцінюють. СОРОК ВІСІМ СВІДОЦТВ І ТРИ ПАТЕНТИ Цьогоріч на виставку були подані творчі роботи високої якості, зокрема – екологічного й робототехнічного спрямувань. Багато ідей наших юних винахідників уже запатентовані. Тільки за останній рік фахівці нашого центру впровадження об’єктів інтелектуальної власності допомогли дітям отримати сорок вісім свідоцтв на авторське право і три патенти. Пропагувати введення винаходів будемо і власним прикладом. Один з наших учнів запропонував удосконалену форму форсунки для твердопаливного котла. Це підвищує енергоефективність пристрою, що дасть змогу зекономити 20 – 30 відсотків пального. МАН реконструює навчально-лабораторну базу й нині вирішує питання опалення. На цій базі ми встановимо саме такий удосконалений котел. У світі, особливо у США, виставки технічної творчості, ідей відбуваються чи не в кожній школі кілька разів на рік. Для них це – традиція. Було б добре, якби проведення таких виставок, на які діти подавали б свої ідеї, стало популярнішим і в нашій країні. – Нещодавно відбулося нагородження лауреатів Державної премії України в галузі освіти 2012 року. В номінації «Дошкільна і позашкільна освіта» за цикл робіт «Всеукраїнський освітній інтернет-портал «Острів знань» дипломи й почесні відзнаки отримали й керівники МАН. Чим обумовлений інтерес саме до інтерактивних мережевих проектів? – Я дуже вдячний багатьом експертам, які переглядали цю роботу, схвалювали рішення, працювали в експертних комісіях, писали рецензії. І, звичайно, громадськості, яка підтримала цю розробку. Для мене несподіванкою стало те, що державну премію зміг отримати саме інтернет-портал. Але ми, як і будь-який творчий колектив, критично ставимося до власного продукту, бачимо шляхи його поліпшення. Робота над проектом розпочалася років десять тому. Я долучився до цього процесу сім років тому – мене запросили як експерта. Варто відзначити, що цей портал відвідує багато людей, він має високий рівень цитувань. Навіть моя дитина, коли шукає необхідну інформацію, часто знаходить її саме там. Портал побудований за принципом, за яким сьогодні працюють соціальні мережі: до його наповнення контентом активно залучаються користувачі. Саме завдяки таким ентузіастам і залученню педагогічної громадськості стало можливим стрімке збільшення обсягу якісної інформації. Нині ми працюємо над іншими освітніми веб-проектами, які будуть сучаснішими, ніж «Острів знань». Безумовно, майбутнє – за інтерактивними технологіями. Адже вони є гнучкими, здійснюють можливість оперативного доступу до інформаційних джерел навчального і культурного змісту. Нині Мала академія наук працює над трьома інтерактивними проектами. Один з них – «Сервер навчальних взаємодій» – розробляється на власній специфічній інформаційній платформі. Мета розробки – забезпечити навчальну взаємодію учнів і педагогів з усієї України й зарубіжжя. Цей проект зробить можливим створення інтерактивних навчальних майданчиків за обраною темою. Вони об’єднають дітей і дорослих, забезпечать обміном навчальними і контрольними матеріалами, тестовими завданнями тощо. Одним з елементів цього проекту є семантична система, яка дає змогу аналізувати інформацію. У всесвітній мережі й учні, і студенти, й дорослі дуже часто шукають джерела інформації, яка їх цікавить. Ми, задаючи той чи інший запит пошуковій системі, отримуємо дуже велику кількість посилань на джерела. І лише частина з них є якісними. Решта – це сумнівна інформація, псевдонаукова й навіть шкідлива. І багато дітей, які самостійно розпочинають наукові дослідження, не можуть визначити справжню цінність і потрібність інформації. НАУКОВО ЧИ НІ? ВІДПОВІСТЬ РОБОТ При написанні роботи науковець оперує певним набором термінів. Ми разом з Національною академією наук України замислилися, чи не можна проаналізувати будь-який текст засобами семантичного аналізу. Й виявити, чи є в тій чи іншій статті набір термінів, необхідних для розкриття конкретної наукової проблеми. На «Сервері навчальних взаємодій» уже є така система, яка дає змогу провести семантичний аналіз і зробити висновок, як мінімум, про рівень термінологічної коректності будь-якої наукової статті. Ця система є автоматичною, тому скористатися нею може й педагог, і учень. Із тисяч джерел, які знайде пошукова система, дитина зможе відібрати кілька десятків справжніх наукових. Це завдання є досить складним, над його реалізацією ми працюємо вже три роки. Коли ми вдосконалимо цей продукт, його масове використання дуже допоможе у проведенні наукових досліджень. Ми також розвиваємо кілька освітніх проектів. Один з них – музейний портал. Завдяки йому вони, перебуваючи за комп’ютером, зможуть віртуально відвідувати музеї, житло видатних людей, побачити знакові археологічні знахідки тощо. – Які проблеми постають перед розробниками таких систем? – Створюючи цю систему, ми виявили важливу проблему – необхідність осучаснення нормативно-правової бази. Наприклад, є талановитий педагог, не завантажений повною мірою навчальною роботою, і є діти, зацікавлені в напрямі, який він викладає. Але мешкають вони в різних регіонах. Педагог може працювати з ними дистанційно, з допомогою всесвітньої мережі й наших розробок. Але як йому це оплатити, адже він отримує заробітну плату з місцевого бюджету, а працювати може з дітьми з усієї України? Ці питання потребують вирішення, але вони розв’яжуть загальнодержавну проблему – розвиток дитячого творчого потенціалу і створення альтернативи деструктивним впливам. МАН уже давно ефективно взаємодіє з вищими навчальними закладами й Національною академією наук України. Науковці цих установ, проводячи профорієнтаційну роботу, відвідують різні регіони нашої країни, проводять лекторії, консультують дітей і їх наукових керівників у регіональних відділеннях МАН. Однак, працюючи дистанційно, цю взаємодію можна оптимізувати та здешевити. Наприклад, за одну годину професор КНУ імені Тараса Шевченка може змістовно відповісти на запитання п’ятьох – десятьох учнів з різних регіонів країни, не відвідуючи їх населені пункти. Він може працювати і з великими групами. Також ця система є важливою і для підвищення кваліфікаційного рівня педагогічних кадрів. Ми проводимо веб-семінари й навіть міжнародні веб-конференції, наприклад – з ученими з найбільшої у світі лабораторії фізики високих енергій CERN.  Підсумовуючи, можна сказати, що стрімкий розвиток технологій потребує нашої реакції. Адже разом із цим розвитком зростають і можливості освіти. І запити дітей, на які потрібно оперативно реагувати. ЗНАЙ НАШИХ СОНЯЧНІ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЇ ТА ІОНОЛЬОТИ На ІІІ Всеукраїнській виставці науково-технічних молодіжних інновацій і творчих проектів учнів – членів Малої академії наук «Майбутнє України» наші діти презентували розробки високого рівня Кожен проект ґрунтувався на науковій та експериментальній базі, містить дані дослідів, спостережень, пошукової роботи і є апробованим на практиці. Школярі демонстрували моделі й макети, з допомогою стендів пояснювали роботу своїх програм і винаходів. Десятикласник Владислав Болкуневич із Сум розробив проект сонячної електростанції на основі ефекту Гафа. Аналогів їй ще немає у світі, хоча переваги використання саме такої системи є очевидними. – У світі ще не використовують ефект Гафа для отримання електроенергії. Здебільшого поширені електростанції баштового типу. Ця система є кращою, адже відразу відбувається перетворення енергії носія на кінетичну енергію, відкидаючи етап перетворення теплової, – розповів винахідник. На його думку, питання пошуку альтернативних недорогих джерел енергозабезпечення нині є досить актуальними, тому розробка має перспективи. Олександр Козлов із Запоріжжя придумав, як зробити вивчення законів електромагнітної індукції цікавим для учнів з допомогою… іонольота. – Під дією великої різниці потенціалів над іонольотом відбувається розрідження повітря, а під ним – згущення. Таким чином, іоноліт ніби спливає в повітря, – каже він. Учениця 9 класу Білоцерківської спеціалізованої середньої школи І – ІІІ ступенів № 12 із поглибленим вивченням інформаційних технологій Галина Федоренко розробила власну інтерактивну розвивальну програму для учнів початкових класів – «Пригоди домовичка Кузі». Цю програму спрямовано на розвиток мислення й логіки в учнів початкових класів. Максим КОРОДЕНКО, «Освіта України» № 50

Від Педагогічна Преса

Керівник порталу