Завтра розпочнеться міжнародний фестиваль документального кіно Docudays UA - images 3З 15 вересня по 5 жовтня кожної неділі PinchukArtCentre і Міжнародний фестиваль документального кіно Docudays UA запрошують на перегляд кращих нових документальних фільмів, присвячених соціально-політичній та культурній ситуації сучасного Китаю.
Програма DOCU/CHINA проходить у рамках виставки “Китай Китай” – масштабного групового проекту, що містить роботи 11-ти китайських художників різних поколінь, основною темою якої є напруження між індивідуальним і колективним мисленням.
Розклад показів фільмів:
15 вересня, 18:00: «Ай Вейвей: Ні про що не шкодуй»;
22 вересня, 18:00: «Цвіт крізь сльози», «Голосуйте за мене, будь-ласка»;
29 вересня, 18:00:  «Освіта, Освіта»;
5 жовтня, 18:00: «Ай Вейвей: Ні про що не шкодуй».
«Ай Вейвей: Ні про що не шкодуй» (2012 р.) – перша повнометражна стрічка про найвидатнішого китайського художника сучасності, що досліджує поєднання творчості та соціально-політичного активізму крізь призму життя Ай Вейвея. Крім того, відеопортрет художника авторства журналістки та режисерки Елісон Клеймен є водночас непересічним дослідженням сучасного Китаю.
«Цвіт крізь сльози» (2012 р.) – це історія боротьби та виживання: група дітей-квіточок намагається торувати собі шлях у майбутнє. Героями фільму є Юань і Сян, які займаються акробатикою, і їхні батьки. На худенькі дитячі плечі лягли надії обох родин. Дорослішаючи, вони мусять як фізично, так і морально долати труднощі, але водночас і вчаться по-своєму радіти кожному дню. У цій документальній стрічці висловлена турбота режисера Хуацін Цзінь про життя звичайних людей у Китаї.
Режисер стрічки «Голосуйте за мене, будь ласка» (2007 р.) Вейдзюнь Чен зблизька показує третій клас початкової школи в місті Ухань, що в Центральному Китаї. Тут діти вперше стикаються з демократичними принципами під час експерименту. Троє восьмирічних школярів змагаються за місце старости класу. У ході «передвиборчої кампанії» на них чинять тиск надміру турботливі батьки, для яких ці діти – єдині через державну політику, яку провадить уряд Китаю для контролю кількості населення. Троє головних героїв беруться до справи, використовуючи різноманітні методи: складання стратегії виборчої кампанії, спонукання та передвиборчі обіцянки. Ці школярі поки що не залежать від соціальних обмежень, як їхні батьки, тому віддзеркалюють панівні суспільні цінності.
У стародавньому Китаї освіта була єдиним способом вибратися з бідності. Фільм «Освіта, Освіта» (2012 р.) режисера Вейдзюнь Чен змальовує, як економічний бум у Китаї та розмови про переваги наполегливої праці спонукають людей вірити у те, що освіта – це засіб від злиднів. Але сьогоднішня система вищої освіти Китаю дає змогу отримати роботу небагатьом, виховуючи нове покоління безробітних і зневірених. Як вибрати коледж, якщо ти є першою людиною у родині, яка вміє читати? А як платити за освіту, якщо вартість 4 років навчання прирівнюється сумі доходів за 60 років? Як воно, бути одним з «племені мурашок» – двомільйонної армії випускників вишів – які кожного року не можуть працевлаштуватися? І що, коли єдина робота, яку ти зміг знайти, – це «продавати» освіту іншим, усвідомлюючи той факт, що вона нічого не варта?
Демонстрація фільмів розпочинається о 18:00 на 6-му поверсі в SkyArtCafe, зал video lounge.

Від Педагогічна Преса

Керівник порталу

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *