Успiшне реформування української системи базової освiти ґрунтуватиметься на широкому впровадженнi в школах iнформацiйно-комунiкацiйних технологiй. Це НЕ ЗАБАГАНКА мiнiстерських чиновникiв, а провiдна тенденцiя новiтнього часу, яка змусила освiтян в усьому свiтi переглянути шкiльнi програми вчорашнього дня. Адже Україна пасе заднiх за світовими освiтнiми рейтингами.

 На жаль, ми замикаємо першу сотню країн свiту за рiвнем використання ІКТ у загальноосвiтнiх навчальних закладах. Вiдтак сьогоднi нашi випускники  фактично позбавленi можливостi гiдно конкурувати на ринку працi. Ця неприємна статистика не може не турбувати.

 

Про це журналiстам «ІР» розповiв керiвник  департаменту загальної середньої та дошкiльної освiти Мiнiстерства освiти i науки, молоді та спорту  України  Олег Єресько.

– Пане Олеже, якi нагальнi проблеми мають вирiшити  освiтнi реформи в Українi?

– Проблем в освiтнiй галузi накопичилося чимало. Одночасно їх вирiшити просто нереально.  Тому напередоднi   поточного навчального року ми виокремили найголовнiшу  ваду вiтчизняної  освiти – геть незадовiльну  ситуацiю  з викладанням i практичним  застосуванням iнформацiйно-комунiкацiйних технологiй (ІКТ). Цi технологiї в усьому свiтi бурхливо розвиваються.  А молодим людям, якi зi шкiльної лави вiльно орiєнтуються у можливостях ІКТ i вмiють їх використовувати, забезпеченi у майбутньому цiкавi й престижнi професiї.

На жаль, ми замикаємо  першу сотню країн свiту за рiвнем використання ІКТ у загальноосвiтнiх навчальних закладах. Вiдтак сьогоднi нашi випускники фактично позбавленi можливостi гiдно конкурувати на ринку працi. Ця неприємна статистика не може не турбувати.  Тому ще у серпнi минулого року мiнiстр освiти i науки, молоді та спорту Дмитро Табачник наголосив, що прийшов час дати  освiтнiй нивi  трохи   вiдпочити вiд орачів-реформаторiв i розпочати у школi тiльки одну фактичну реформу. А саме – запровадити стовiдсоткове оволодiння всiма учнями i  вчителями  iнформацiйно-комунiкацiйними технологiями.

ВІРТУАЛЬНА ПОДОРОЖ ДО ЯЛТИ

– Яким чином визначається рiвень пiдготовки  школярiв  до практичного застосування цих технологiй?

– У травнi  минулого  року ми провели цiкаве дослiдження. Його метою була перевiрка рiвня володiння ІКТ випускниками 11?х  класiв 135 шкiл з усiх регiонiв країни.  Варто зауважити, що мiнiстерство свiдомо не втручалося у вибiр навчальних закладiв.  Цим займалися  мiсцевi управлiння  освiти. Вони мали  можливiсть обрати найкращi школи, найкращих учнiв.

– В чому  ж полягало те дослiдження?

– Із сервера в он-лайн режимi ми передали на комп’ютери випускникiв  абсолютно практичне  i  нескладне  завдання (для кожного – своє). Воно було приблизно таким: ваша родина складається з чотирьох осiб – двоє дорослих, двоє дiтей. Ви збираєтесь  у подорож до моря, на вiдпочинок у Ялту. Прорахуйте, як вам буде дешевше i вигiднiше  туди дiстатися з вашого мiста: власним автомобiлем, автобусом, потягом, лiтаком, iншим способом. Треба було  прорахувати  вартiсть  квиткiв на транспорт, бензину на АЗС, всi знижки, якi дiють на маршрутi  тощо. Для цього пропонувалося скористатися пошуковими сервiсами iнтернету, можливостями супутникової GРS?навiгацiї,  електронними картами мiст, iншими iнформацiйними ресурсами мережi.  А результати представити у виглядi порiвняльної  таблицi, а також у виглядi короткої презентацiї.

– Скiльки часу було вiдведено  школярам на це завдання?

– Два уроки, тобто пiвтори години. Для більш-менш «просунутих» користувачiв iнтернет-ресурсiв  цього часу було б достатньо.

– Результати вас потiшили?

– Аж нiяк. Зважаючи  на те, що завдання доручили  виконувати  кращим  учням, результати  були катастрофiчними. Повнiстю  виконали  це завдання  в тому виглядi, як ми того хотiли, піввiдсотка від усіх випускникiв. Не звикли нашi дiти розв’язувати такi практичнi завдання – це по-перше.  І по-друге,  вони навiть не вмiють системно використовувати колосальнi можливостi iнтернету для отримання корисної iнформацiї.

НОВИЙ СТАНДАРТ ОСВІТИ

– То може  просто немає кому навчити дiтей упевнено  користуватися  можливостями ІКТ?

– Частково  так. Адже  пiсля того,  як завдання виконали учнi, ми поставили його вчителям. Результати значно кращi, але, все одно, далекi вiд бажаних.

Вiдтак ми проаналiзували шкiльнi програми з iнформатики. Вони давно вiдстали вiд реалiй життя. Мусимо визнати, що тут не стiльки провина окремих вчителiв або шкiл, скiльки  власне наша, бо ж навчальнi програми  схвалює  i  затверджує мiнiстерство. Наприклад, курс iнформатики зараз читається лише у 9-11 класах, а з iнтернетом  дiтей знайомить  невеликий спецкурс. Проте, значно бiльше часу вони вивчають    мови   програмування, якi бiльшостi учнів нiколи  не знадобляться, а до практичного  користування мережею взагалi не мають стосунку.

У пiдсумку сто вiдсоткiв учнiв мають оволодiти iнформацiйнокомунiкацiйними технологiями.

– Якi ж висновки зроблено?

– Ми розробили новий стандарт початкової освiти, який закладає  обов’язкове вивчення iнформацiйно-комунiкацiйних технологiй, вже починаючи з другого класу. На часi змiни державного стандарту основної та старшої школи.  Головна мета нового стандарту полягає  в тому,  щоб у старших класах iнформатика була не окремим предметом, а стала прiоритетним  засобом для отримання знань з iнших предметiв.

ІНФОРМАЦІЙНА РЕВОЛЮЦІЯ

– А чи є ресурс вчителiв,  викладачiв, якi  мають   здiйснити цю  справжню «iнформацiйну революцiю» у школах?

– Є  ресурс.  Зараз ми потроху виправляємо ситуацiю.  В межах всiєї України понад 200 000 вчителiв рiзних предметiв вже пройшли  через  спецiальнi  курси Intel  з iнформацiйно-комунiкацiйних технологiй. Крiм цього, багато викладачiв пройшли через подiбнi курси в iнститутах пiслядипломної педагогiчної освiти.

ПЕРЕМОЖЦІ

Нещодавно я спiлкувався iз освiтянами Запорiзької  областi.  Вони розповiли,  що там близько  94% вчителiв  усiх предметiв вже прослухали вiдповiднi  курси. Тобто володiють iнформацiйно?комунiкацiйними технологiями i вмiють їх викладати дiтям. Це  фактично  найкращий   показник в Українi.

Ми поставили  мету – якнайшвидше забезпечити  100%  вчителiв  цими новiтнiми знаннями. Всi нашi управлiння  освiти, всi нашi iнститути пiслядипломної педагогiчної освiти отримали вiдповiднi  доручення. Пiд час канiкул такi курси буде органiзовано в кожнiй школi, щоб хоча  б початкове  володiння iнформацiйно-комунiкацiйними технологiями стало можливим для вчителiв.

СІЛЬСЬКІ РЕАЛІЇ

– Добре,  але ж йдеться  про великi мiста.   А  що дiється  у вiддалених  українських селах, де  навiть один шкiльний комп’ютер   –   надзвичайна рiдкiсть? Проте є чимало сiльських шкiл, у яких дiти взагалi не бачили монiтора, клавiатури i мишки.  Інтернет або ж супутникова навiгацiя для них недоступнi.

– Ваша правда. Хоча сiльськi  школи достатньо забезпеченi  технiкою,  на сьогоднi справді є заклади, у яких навiть вчителi не знають як включити?виключити комп’ютер. Тож встановленi там машини припадають пилом. На жаль, попереднi програми iнформатизацiї шкiл були спрямованi  радше на закупiвлю  «залiза», анiж на пiдготовку фахiвцiв, якi мали б навчити дiтей ним користуватися. Не передбачалася також i розробка вiдповiдного  програмного забезпечення.  Така проблема iснує, i ми її виправляємо.

– А  як реалiзувати  iдею iнформатизацiї навчального процесу в селах, де немає доступу до iнтернету?

– Один iз реальних шляхiв – оснащення шкiл  модемами    для  пiдключення до мобiльного iнтернету.   Наразi  обговорюється кiлька проектiв з потужними операторами мобiльного зв’язку.

СТО ВІДСОТКІВ

– Отже, першi кроки до втiлення масштабної освiтньої реформи уже зроблено.

– Так. Ще минулого року Дмитро Володимирович  Табачник   презентував iдеї Мiнiстерства освiти на засiданнi Комiтету з економiчних  реформ при Президентовi України, i Президент їх пiдтримав. А у серпнi на спецiальному засiданнi уряду, присвяченому питанням освiти, було схвалено концепцiю державної програми «Сто вiдсоткiв»,  до якої ми вклали всi свої iнiцiативи.  Це – стовiдсоткове оволодiння вчителями ІКТ, стовiдсоткове програмне забезпечення, стовiдсоткове оснащення шкiл сучасною  комп’ютерною  технiкою.   У пiдсумку сто вiдсоткiв учнiв мають  оволодiти iнформацiйно-комунiкацiйними технологiями.

– Програма передбачає забезпечити комп’ютером кожного школяра?

– Нi, вона передбачає встановлення  у школах за кошт державного  бюджету необхiдної для навчального процесу кiлькостi машин. Для цього нинiшнього року у держбюджетi  передбачено 110 мiльйонiв  гривень.

Вчителів теж треба забезпечити електронними знаряддями працi. Причому комп’ютери викладачiв мають бути набагато потужнiшими учнiвських, адже будуть практично серверами у класах.

 

ПАРАЛЕЛЬНІ РЕФОРМИ

– Принагiдно  згадаємо про шокуючi суспiльство повiдомлення  ЗМІ щодо намiрiв про мало не примусове змушення батькiв  брати  кредити  на купiвлю  для своїх дiтей-школярiв недешевих портативних комп’ютерiв – нетбукiв.

–  Перш за  все хочу вiдзначити,  що Мiнiстерство освiти i науки таких iдей не висувало.  Наголошуючи на необхiдностi впровадження ІКТ i широкої комп’ютеризацiї навчального  процесу,  нашi фахiвцi, проте, не дають порад щодо пошукiв  джерел фiнансування освiтнiх реформ. Це компетенцiя iнших державних органiв, що вiдають бюджетними  та економiчними  справами країни.

Очевидно, у даному випадку преса некоректно вихопила  якiсь попереднi  робочi iдеї, якi обговорюються в рамках проекту «Вiдкритий свiт». Цей нацiональний  проект, нещодавно презентований Державним агентством України з питань науки, iнновацiй та iнформацiї,  теж спрямований  на глибоку  модернiзацiю  освiтньої галузi. Мiносвiти в рамках мiжвiдомчої кооперацiї спiвпрацює  з цим проектом.  Зокрема, до нього увiйшли деякi нашi iдеї, що стосуються впровадження ІКТ.

– Чи не дублює проект  «Вiдкритий свiт» згадану Вами   програму   «Сто вiдсоткiв»?

– Я б сказав, вони доповнюють одне одного. Думаю, це типова ситуацiя становлення реформ. Наприклад, у проектi «Вiдкритий свiт» задекларовано намiр забезпечити комп’ютерами  усiх школярiв. Проте  не йдеться про вчителiв.  Але ж i їх теж треба забезпечити електронними знаряддями працi. Причому комп’ютери викладачiв мають бути набагато потужнiшими учнiвських, адже будуть практично серверами у класах. Зауважу також: будь?яка комп’ютерна технiка або її програмне забезпечення не зможе потрапити до свого безпосереднього користувача – школярiв  та вчителiв  – без вiдповiдної сертифiкацiї Мiнiстерства освiти i науки.

До речi, нещодавно на конференцiї у Великiй Британiї менi розповiли про цiкавий досвiд англiйцiв, якi знайшли спосiб поповнення шкiльного i сiмейного комп’ютерного парку через спецiально створений фонд. Сотнi тамтешнiх банкiв i корпорацiй майже щороку оновлюють  свою офiсну технiку. Тепер вони здають застарiлi комп’ютери у той фонд. А фонд передає технiку  сiм’ям, що її потребують.

А ЯК У НИХ?

– Через проблеми становлення iнформацiйного суспiльства, формування навичок ІКТ у дiтей пройшли уже всi розвиненi країни.  Вiдтак там з’явилася нова генерацiя?

– Безумовно. Скажiмо, їхнi випускники середньої школи без  проблем   можуть вирiшити таку задачу, про яку я розповiдав на початку  розмови.  Школярi чудово володiють комп’ютерною графiкою  та анiмацiєю, i,  розважаючись,   створюють власнi комп’ютернi  iгри. Якось я був присутнiй на шкiльному  уроцi в Пiвнiчному Уельсi,  де учням запропонували  створити рекламний ролик фруктового напою. Дiти були просто захопленi творчiстю. Бачив я там i урок бiологiї, на якому школярi вчилися граючи. Вони малювали голову людини, i голова розмовляла, розповiдала їм про кожен свiй орган – око, вухо, нiс. А далi створювали схематичнi розрiзи з пiдписами, де яка частина, яку функцiю вона виконує в органiзмi… Думаю, після закiнчення  школи у цих дiтей не виникне проблем iз працевлаштуванням.

– Якi орiєнтири розвитку освiти за кордоном встановлено нинi?

– Перспективним прiоритетом школи стало не просто навчити дитину отримувати знання вiд учителя,  з книг або якихось комп’ютерних джерел. Наступний крок – навчити дитину створювати знання. Закордонна  система освiти готує пiдґрунтя для цього.  Ним стали дві основні навички людини ХХІ  столiття,  що закладаються  у школi –   комунiкативнi   здiбностi та схильнiсть до критичного мислення.

Тетяна ЧОРНОЛУЦЬКА, Володимир ШАРОВ

Від Педагогічна Преса

Керівник порталу

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *