Що? Де? Коли? Та звідки списують школярі? - btn04 red1Сучасні відмінники збирають дедалі менші «аншлаги» на шкільних перервах – домашні завдання однокласники в них уже майже не списують. А все тому, що готову «домашку» запросто можна знайти в Інтернеті.
10-класник Микола з Ужгорода каже, що вчитися не надто полюбляє: йому більше до вподоби комп’ютерні ігри. Домашні завдання хлопець виконує завжди – сумлінно списує їх з Інтернету. «Вводжу в пошуковій системі «ГДЗ» з такого-то предмета й такого-то автора, – розповідає школяр. – Знаходжу потрібну мені сторінку і переписую приклади, задачі чи вправи. Це в мене займає 10–15 хвилин. Якби робив сам, то сидів би годину-дві. Списую, бо мені лінь робити домашнє завдання. А якщо задають твір з літератури, також знаходжу тему в Інтернеті і трохи переробляю. Бо може статися таке, що ще хтось перепише, і в когось у класі буде такий самий».

Майже всі однокласники Миколи списують домашні завдання. Але, що цікаво, книжки з ГДЗ не має жоден – усі користуються виключно Інтернетом. «Вконтакте» також є групи й додатки, де можна списати готові завдання. За це не треба платити гроші. «Скатаю домашку з «Контакта» – і можу займатися своїми справами», – каже хлопець.

Таких груп із готовими домашніми завданнями в соцмережі «Вконтакте» – 446. У цих спільнотах учні можуть залишати прохання допомогти з певною вправою чи завантажувати фото з прикладами, що потребують розв’язання. В одній із таких груп – майже 35 тисяч школярів. Чимало тут закарпатців: понад дві сотні – з Ужгорода, 179 – з Мукачевого, 83 – із Хуста, 24 – із Рахова та інших населених пунктів області. Доступ до деяких ГДЗ-груп обмежений. Адміністратори спільнот стверджують, що займаються корисною справою, бо «це швидкий, простий і безкоштовний спосіб виконати домашні завдання, не відходячи від комп’ютера». Загалом же «Google» на запит «ГДЗ» знаходить понад 10 мільйонів посилань.

Микола зізнається, що шкільні педагоги вже ловили його на гарячому: «Тоді або ставили одиницю, або давали переробити ту саму вправу. І не лише я попадався. Вчителі часто питають нас, чому списуємо і не думаємо своєю головою, не напружуємо мозок. Але нам байдуже. Для чого витрачати час на приклади й задачі, якщо є цікавіші заняття?..»

Педагоги й справді не в захваті від такого масового списування домашніх завдань з Інтернету. «Боротися з ГДЗ складно, бо це бізнес і великі гроші, – каже Наталія Качур, вчитель математики ЗОШ І–ІІІ ступенів № 15 м. Ужгорода. – Подібні розв’язники завдають неймовірної шкоди. Хоч спершу створювалися, аби учні та батьки могли перевірити себе, а педагоги – витрачати менше часу на оцінювання контрольних і самостійних робіт. Щодо дітей, то ця мета себе не виправдала. Школярі «сліпо» переписують готові завдання, аби полегшити собі роботу і якнайшвидше піти гуляти. До того ж сьогодні всі готові відповіді вже є в Інтернеті. Учням не треба мислити, напружувати мозок: за них усе зробить пошукова система».

Найбільший недолік ГДЗ, зауважує педагог, – помилки. Ось чому Наталія Гаврилівна одразу ж помічає, що учень списав із розв’язника. «Впадають в око «розумні» фрази, які не притаманні дітям такого віку. Вчитель знає своїх учнів, їхні здібності, мовленнєві навики, тому йому легко визначити, де дитина списала, а де – виконала завдання самостійно».

Батькам Наталія Гаврилівна радить купити ГДЗ виключно для себе і сховати від дітей якнайдалі. Підліткам краще обмежити доступ до Інтернету та намагатися таки проконтролювати, аби школяр виконував домашнє завдання самостійно.

За матеріалами сайту goloskarpat.info

Від Педагогічна Преса

Керівник порталу

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *