IV Всеукраїнська наукова конференція об'єднала романістів - ljh185 науковців із 20 вищих навчальних закладів України, Французької Республіки, Сполучених Штатів Америки виявили бажання поділитися досвідом у Дніпропетровському національному університеті імені Олеся Гончара на зібранні «Структурно-семантичні і когнітивно-дискурсивні парадигми сучасного романського мовознавства». Увазі присутніх були запропоновані такі цікаві й актуальні розвідки: «Стереотип як одна з проблем міжкультурного спілкування», «Заперечення у франкомовному політичному дискурсі», «Словесна агресія у французькому реп-дискурсі», «Тролінг у французьких жіночих інтернет-форумах», «Форми звернення та прощання у латинському епістолярії» та багато інших.

Декан факультету української й іноземної філології та мистецтвознавства ДНУ Ірина Попова розповіла гостям про здобутки кафедри романської філології: «У 1918 році в новоствореному Катеринославському університеті, тобто сьогоднішньому ДНУ, в складі чотирьох його факультетів був також історико-філологічний факультет. Відтоді університетська філологічна наука пройшла непростий, але славний шлях розвитку і становлення. І романістика в цьому процесі посідає своє осібне місце. Діяльність кафедри романської філології відповідає непростим вимогам сьогодення і, найголовніше, спрямована у майбутнє. Крім французької та італійської мов, студентам традиційно викладається латинська мова, з 2005 року – іспанська, у 2010 році за ініціативи ректора ДНУ Миколи Полякова на кафедрі був створений Центр португальської мови. За ці роки кафедра провела 13 міжнародних конференцій».

«Університет веде активну і послідовну роботу щодо опанування та поширення насамперед мов сучасної Європи. Адже знання мов суттєво підвищує можливості для академічної мобільності студентів і викладачів, сприяє реалізації будь-яких власних амбіцій, працевлаштуванню по всій Європі», – наголосив проректор із науково-педагогічної роботи в сфері гуманітарної освіти та виховання молоді ДНУ Валентин Іваненко.

Першим доповідачем був завідувач кафедри романської філології Харківського національного педагогічного університету імені Г. Сковороди Лев Мінкін. Він – особлива людина для кафедри романської філології ДНУ, бо відіграв визначну роль у формуванні її керівного складу. «Приємно виступати в ДНУ, адже троє завідувачів цієї кафедри – Елеонора Гуляєва, Людмила Пономарьова та нинішній керівник кафедри Інга Кірковська – мої учні», – розпочав Лев Михайлович. У своїй доповіді професор Мінкін зробив спробу охарактеризувати гіпотезу про те, як мовні значення (концепти) упаковані в мові. Що потенційність значень, тобто нереалізовані їх властивості, беруть участь у побудові загального смислу. Обґрунтовуючи свою позицію, доповідач, зокрема, посилався на одного з найвидатніших лінгвістів XX століття Густава Гійома та переворот у мовознавстві Фердинанда де Сосюрра. Доповідь завідувача кафедри романської філології та перекладу Чернівецького національного університету імені Ю. Федьковича Михайла Поповича була присвячена питанню, чи належить мовна система до класу саморегулюючих систем. Роздуми науковця ґрунтувалися на понятті синергетики, яка вивчає складні відкриті системи, що знаходяться у неврівноваженому стані та механізми їх самоорганізації. Ірина Смущинська, завідувач кафедри теорії та практики перекладу з романських мов імені М. Зерова Київського національного університету імені Тараса Шевченка, говорила про фігури слова як об’єкт стилістичного аналізу. Зокрема, що фігури слова є частиною стилістики і риторики та використовуються для розширення та збагачення тексту.

Академік-секретар Відділення філології, мистецтвознавства і масової комунікації Академії наук вищої школи України, професор кафедри теорії і практики перекладу з романських мов імені М. Зерова КНУ імені Т. Шевченка Олександр Чередниченко присвятив свій виступ питанню захисту французької мови. «Мене зацікавив французький досвід регулювання мови і сьогоднішня ситуація в плані захисту мови, – відзначив Олександр Іванович. – Концепт захисту французької мови виник ще п’ять століть тому. Важливим чинником уніфікації французької мови стало заснування Французької академії, яка мала суто мовно-культурне призначення. А що ж загрожує французькій мові сьогодні? На перший погляд, нічого, адже нею володіють, за різними оцінками, від 220 до 250 мільйонів осіб, і зокрема, у самій Франції – 65 мільйонів. Головна загроза – в експансії англійської мови та створенні картини світу, яку вона нав’язує. Міжнародний престиж французької мови забезпечує їй місце привілейованого засобу спілкування національних еліт різних країн. Згадаймо, що понад сто років тому Україна була франкомовною державою, тому що вся наша еліта володіла французькою мовою. Після Другої світової війни мовна ситуація у світі істотно змінилася – і тепер уже англійська мова завойовує позиції, які колись належали французькій. Сьогодні у Франції діє не один десяток асоціацій, які опікуються питаннями збереження й примноження національної мовно-культурної спадщини. У 2009 році вони опублікували колективний маніфест, де зазначається, що французька мова є одним із стовпів національної ідентичності». О. Чередниченко завершив виступ тим, що уряд Франції та неурядові організації проводять нині дуже активну мовну політику.

Також були заслухані доповіді на теми «Англіцизми-деривати в сучасній французькій мові», «Перспективи використання міжпредметних зв’язків у навчанні латинської мови на філологічних факультетах», «Елементи театралізації для розвитку іншомовної комунікативної й міжкультурної компетенції студентів», «Дефекти мовлення в іспаномовних персонажів» та інші. Такі конференції – унікальна змога пізнавати таїни такого неповторного явища людського життя, яким є мова, переконані її учасники.

Від Педагогічна Преса

Керівник порталу

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *