Мама: – Михайлику, яку кашу ти їв на сніданок у дитячому садку? Міша (3 роки) задумливо: – Я її не впізнав. Можливо, це навіть була яєчня. Єгор (5 років 2 місяці) їсть грушу. – М-м-м, така гарна всередині, біла! Мені здається, я їм небо. Мої діти застудилися, і я посадила їх дихати над каструлею картоплі. Спершу опиралися, а потім стихли. Коли зняла ковдру – мало не впала. Вони з’їли цілу каструлю картоплі! У «мундирі» і без солі! Обґрунтували коротко та переконливо: – А нам там було нудно! Подруга виховує дитину методом покарання за недоїдання: «Не доїси кашку – не підеш на велосипеді кататися”, “не доп’єш кефір – не підеш мультики дивитися», «залишиш котлетку – не підеш із татом у магазин»… І ось сидить якось її дитина сумно над недоїденим гороховим супом, подивилася серйозно в тарілку, скільки ще залишилося, потім на маму і питає: – Мамо, а якщо я не доїм суп, я куди не піду? Моя дочка, як і всі діти, іноді якісь страви не їсть, але слово «треба» діє на неї безвідмовно. І коли вже зовсім ніяк її не переконати, використовую останній аргумент: – Їж! Це корисно! Одного ранку вона пішла вмиватися і побачила, що у ванній (о жах!) сидить величезний чорний павук. У паніці кличе на допомогу: – Мамо! Убий жука! – Це не жук, це павук. – Убий павука! Я його боюся! – Не треба його вбивати, нехай живе – він корисний. Очі великі і переляканий крик: – Я не буду його їсти! Синочок (2.5 роки) вранці не хоче кашу, просить білий хліб у баби: – Дай мені хліб, я, певно, схуд. Я на ніч розповідала Іринці (3 рочки) казку про Колобка. Ну і зрештою лисиця колобка з’їла. Дитина питає: – Чому з’їла? Я спросоння відповідаю: – Бо Колобок був смачний: на сметані й смажений в олії. У відповідь чую: – Фу, Колобок не може бути смачним! Він же з очима! Арішка (4 роки 2 місяці) дивиться мультик про вовка і козенят й питає: – Коли він козенят почне їсти, шкура не застрягне? Тато дочці (6 років) за столом: – Когда я ем – я глух и нем. Вона, подивившись на нього: – А я нормальна… Федя (5 років): – Сосиска – це найкорисніше на світі! Костя сидить за столом, обідає. Раптом запитує в тата: – А у нас є морозиво? – Так, – відповідає тато, – але спочатку треба з’їсти весь борщ. – У- у-у, який хитренький! – каже Костя . – Мамо, а Яся виделку впустила. Знову врукопашну їстиме. За матеріалами 4mama

Від Педагогічна Преса

Керівник порталу