Педагогічний коледж Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара працює за Педагогічною конституцією Європи. Тут практика спонукає вивчати теорію. Директор коледжу Ірина Василега каже: на Дніпропетровщині немає жодного освітнього закладу чи позашкільної установи, де не працювали б її випускники. ДПК готує вчителів з початкової і дошкільної освіти, музики. Є й додаткові кваліфікації: вчитель початкових класів з правом навчання іноземної мови, вчитель з основ інформатики, вихователь логопедичних груп, керівник дитячого хореографічного колективу тощо. Нещодавно почали готувати організаторів роботи з учнівськими об’єднаннями. Тож можна сказати, що на потреби ринку праці коледж реагує миттєво. Вимога часу – креативність Основою ефективності педагогічного процесу Ірина Данилівна вважає практику. Саме практика мотивує студентів до теоретичного навчання. Так записано і в Педагогічній конституції Європи. Практична підготовка проводиться в кращих школах і садочках області. Коледжу – 95 років. Педагоги пишаються історією навчального закладу, але переконані, що сучасних дітей повинні вчити фахівці нової формації – які володіють ІТ-технологіями і є креативними. Навчальні плани коледжу (особливо в частині професійно-практичної підготовки) змінено відповідно до осучаснення Державних стандартів дошкільної та початкової освіти. За впровадження інновацій у роботі вчителя ДПК отримав срібну медаль на IV Міжнародній виставці «Сучасні заклади освіти-2013». Нещодавно Департамент освіти і науки Дніпропетровської обласної державної адміністрації запровадив регіональний проект «Новій Дніпропетровщині – новий стандарт освіти». Завдяки цьому в коледжі діє програма «Сучасна освіта Дніпропетровщини». Студенти знайомляться з проектами «1 учень – 1 комп’ютер», «Інтелект України». А ще – вивчають досвід роботи навчальних закладів, які можна вважати моделями школи майбутнього. Лабораторія гуманної педагогіки Коледж є базовим закладом Лабораторії гуманної педагогіки в регіоні. Її керівник – відомий психолог, член-кореспондент Національної академії педагогічних наук України, професор Шалва Амонашвілі. Кредо вченого: освітні технології «працюють» тільки тоді, коли педагог навчає серцем. Без цього діти запам’ятають якусь дещицю, отримають оцінку й забудуть. Днями викладачі коледжу зустрілися з російськими колегами на Міжнародному форумі «Співдружність заради дітей» у Криму. На педагогів-сусідів справили враження й авторські методики дніпропетровців, і конкурс під час вступу до коледжу. За кожною зі спеціальностей на бюджетне місце в останні роки тут претендують четверо (!) абітурієнтів. За потребою міста й регіону Департамент освіти і науки Дніпропетровської ОДА збільшив замовлення на підготовку молодших спеціалістів за кошти місцевого бюджету. Знайомство до вступу У коледжі немає випадкових студентів. Майже з кожним знайомляться ще до вступу. Проводять дні відкритих дверей, приїжджають до сіл і райцентрів. Із майбутніми студентами розмовляють чесно, розповідають і про ризики, і про переваги професії. Попереджають: без покликання в педагогіці робити нічого. – Наші випускники майже не мають сумнівів, іти працювати в школу чи ні, – розповідає Ірина Данилівна. – Працевлаштування за фахом у нас – 80 відсотків! Але й вони не зупиняються – продовжують учитися заочно у Дніпропетровському національному університеті імені Олеся Гончара. Близько 20 відсотків випуск­ників (найкращі за успішністю!) навчаються на денній формі. Фахівці для сільської школи Ірина Василега розповідає: до коледжу зазвичай вступає сільська молодь. Таких студентів – 75 відсотків. Половина з них повертається – працюють у сільських школах і садочках. Інші продовжують навчання в педагогічних вишах і, як правило, повертаються до села дипломованими спеціалістами. Багато школярів із глибинки ще під час вступу знають, що хочуть працювати в своєму селі. Вони отримують цільове направлення на навчання від Департаменту освіти і науки. – Але, звісно, випускників потрібно зацікавити працювати в сільській школі, – вважає Ірина Данилівна. – Як саме – можна почути багато ідей. Дехто пропонує навіть виділяти земельні паї чи наділи. Думаю, земельні паї тут ні до чого – не аграріїв же випускаємо! А от житло молодим спеціалістам справді потрібне. Крім того, кожна сільська школа має бути сучасною: відремонтованою, світлою, теплою. Інтернет, навіть у глибинці, повинен бути обов’язково! І тут нашим випускникам пощастило: Дніпропетровська ОДА втілює в життя проекти «Єдиний інформаційний простір», «Шкільний автобус» та інші. Це додає оптимізму щодо процвітання сільської освіти. Сидіти в читалці не потрібно Інтернет у коледжі є навіть у студентських гуртожитках. Завдяки системі «UniLib – Університетська бібліо­тека» можна користуватися ресурсом найкращого педагогічного досвіду світу. Юним учителям уже не потрібно, як раніше, годинами сидіти в читальному залі бібліотеки. Навчальні кабінети мають інтерактивні дошки, мультимедійні проектори, ноутбуки, плазмові телевізори. Є можливість працювати з електронними посібниками, навчальними фільмами. – Думаю, що наші випускники, прийшовши до сільських шкіл, навчать й інших педагогів користуватися сучасною технікою, – посміхається Ірина Данилівна. – Та й багатьох інших новинок також. Наприклад, уміння застосовувати проектні технології. Їх ефективність – у творчій співпраці педагога й учня, вмінні працювати в команді, публічно захищати проект. Пошуково-дослідницькій діяльності допомагає і студентське наукове товариство. Наша студентка Євгенія Ворошило, наприклад, перемогла в олімпіаді з української мови серед студентів педагогічних ВНЗ I–II рівнів акредитації. Від сесії до сесії Перефразовуючи жартівливу пісню, можна сказати, що студентське життя в коледжі веселе не тільки «від сесії до сесії». Діють колективи художньої самодіяльності: хор «Мрія», вокальний ансамбль юнаків «Витязі». А ще – психологічний клуб «Позитив» і багато інших клубів, гуртів і секцій. Світлана ГАЛАТА, «Освіта України»

Від Педагогічна Преса

Керівник порталу