Тільки внесення змін до Господарського й Адміністративного кодексів дасть змогу вишам засновувати стартапи. Про це заявив Голова Державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації Володимир Семиноженко в інтерв’ю газеті «Дзеркало тижня». «Ясно, що, крім закону про науку, який дозволяв би засновувати стартапи вищим навчальним закладам, інститутам державної форми власності, необхідно вносити зміни до Господарського кодексу, а стосовно об’єднань державних інститутів — і до Адміністративного кодексу», – заявив В. Семиноженко. Він зазначив, що комерцію, зокрема й наукову, необхідно завжди юридично відокремлювати від безпосереднього наукового процесу. В ідеалі інститут або університет має передавати ліцензію на технологію, а комерційна фірма, зі своїми законами та правилами, — виводити ці технології на ринки у вигляді готових продуктів чи послуг. За новим законом про трансфер технологій, розробник може передати у статутний фонд право на використання своєї технології, одержати свою частку в загальному бізнесі й, отже, недержавне фінансування за рахунок стартапу. У свою чергу інвестований інститутом чи університетом стартап одержує можливість узяти грант або кредит, наприклад, у Фонді підтримки малого інноваційного бізнесу, або ж знайти приватні венчурні компанії, котрі його профінансують, і таким чином розвинути свій бізнес. Саме в такій структурі може реалізуватися ланцюжок “наука—інновація—технологія—продукт”. У цьому зацікавлені всі — наукові установи, розробники і високотехнологічний бізнес, пояснив Голова Держінформнауки. «Коли я нещодавно дізнався, що менше, ніж за рік, американські університети створили 700 стартапів, то спробував уявити, що для цього треба було б зробити в наших умовах», – сказав В.Семиноженко. За його словами, неможливість вузів або наукових інститутів швидко та гнучко засновувати стартапи через передачу нематеріальних активів, частини обладнання у ряді випадків призводить до негативних наслідків, у яких жодним чином не можна звинуватити наших учених: державна інтелектуальна власність часто безконтрольно переходить у приватний сектор або взагалі за кордон, і від цього держава багато втрачає. «Щоб установа створила стартап і передала йому свою інтелектуальну власність, потрібне окреме розпорядження Кабінету Міністрів для кожного конкретного випадку. Припустімо, існує якась проривна ідея, яку якнайшвидше необхідно комерціалізувати, а розпорядження, проте, може готуватися мало не півроку. Як можна за подібних умов говорити про швидке та гнучке впровадження інновацій?» – зазначив В.Семиноженко.  

Від Педагогічна Преса

Керівник порталу