Останнім часом у засобах масової інформації збільшилася кількість публікацій щодо перевірок Міністерством освіти і науки України загальноосвітніх навчальних закладів із питань використання навчальної літератури.

Слід зазначити, що реалізація державної політики у сфері освіти шляхом здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю навчальних закладів незалежно від їх підпорядкування та форм власності належить до компетенції Державної інспекції навчальних закладів України. У зв’язку з цим вищезазначені перевірки комісіями МОН України не проводилися. 

Перевірки загальноосвітніх навчальних закладів здійснюються ДІНЗ на постійній основі з метою забезпечення дотримання ними вимог постанов Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2010 р. № 781 «Деякі питання забезпечення підручниками та навчальними посібниками студентів вищих навчальних закладів, учнів загальноосвітніх і професійно-технічних навчальних закладів і вихованців дошкільних навчальних закладів», від 20 квітня 2011 р. № 462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти», від 23 листопада 2011 р. № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти», наказу МОН України від 02.08.2012 № 882 «Про використання навчальної літератури у загальноосвітніх навчальних закладах».

Дії членів комісій чітко регламентовані Положенням про Державну інспекцію навчальних закладів України, затвердженим Указом Президента України від 8 квітня 2011 року № 438/2011, та Порядком державного інспектування навчальних закладів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 травня 2012 р. № 353.

Водночас із боку авторів публікацій «Освітнє рабство» Інни Сухорукової, «Охота на книги: в школьных подвалах прячут Шекспира и Экзюпери» Аліни Мірошніченко, «В школах Харькова учителя прячут «нелегальные» учебники» Ольги Адаменко, «В Харькове уничтожают «неправильные» учебники» Євдокії Дьякової та інших поширюється неправдива інформація про неправомірні дії членів комісій ДІНЗ України під час здійснення заходів державного контролю. Інформація, викладена у статтях, свідчить про незнання авторами реальної ситуації щодо стану забезпечення та використання навчальної літератури, небажання розібратися в самій проблемі, а також намагання створити галас на порожньому місці.

Як наслідок, автори зазначених публікацій до так званої забороненої літератури безпідставно зараховують художні твори класиків української та світової літератури, що не потребують схвалення будь-якими комісіями, зокрема й отримання відповідного грифу МОН України.

Окремі автори публікацій, не будучи присутніми під час проведення перевірок, викладають факти, що не відповідають дійсності.

Цікавим є також і той факт, що у цих публікаціях фігурує лише одне видавництво, більшість навчально-методичних посібників якого є сумнівної якості, не відповідає визначеним вимогам до навчальної літератури і, як наслідок, не має грифу МОН України, що дає підстави вважати замовним характер публікацій.

Прес-служба ДІНЗ України

Від Педагогічна Преса

Керівник порталу