У Дніпропетровському національному університеті імені Олеся Гончара відбулася дискусія «Латвія – Україна в Європі» за участі почесних гостей – екс-Президента Латвійської Республіки (1993-1999 рр.) Гунтиса Улманиса та екс-Президента України (1994-2005рр.) Леоніда Кучми. Захід пройшов у рамках Днів Латвії в Дніпропетровську, приурочених до 95-ї річниці проголошення Латвійської Республіки. Інтерес учених і практиків до дискусії «Латвія – Україна в Європі»  зумовлений тим, що євроінтеграційна проблематика особливо актуальна у зв’язку з проведенням Вільнюського саміту, на якому передбачається підписання договору про асоціацію України з Євросоюзом. Курс на євроінтеграцію потребує підтримки, розвитку і найактивнішого використання потенціалу вищої школи, від якості освіти молоді залежить, яким буде майбутнє України. Обидва керівники держав, які стояли біля витоків розбудови дружніх взаємин між країнами, проаналізували досвід, здобутий під час європейської інтеграції, та його вплив на суспільства Латвії й України. Свою думку в дискусії, окрім екс-президентів України та Латвії, висловили також голова правління та виконавчий директор ТОВ «Lattelecom» Юріс Гулбіс, ректор ДНУ ім. О.Гончара Микола Поляков. Учасники спробували дати відповіді на запитання: перед якими труднощами постали громадяни наших країн на цьому шляху, як вони ставляться до ЄС і втілення його політики? Друга частина дискусії була присвячена міждержавному співробітництву в цифровому столітті, розвитку інформаційних технологій та їх ролі в теперішньому та майбутньому.  Гунтис Улманіс відзначив, що Україна і Латвія є близькими за характером країнами, але в 45-мільйонній Україні значно важче зібрати всі сили в один вектор, ніж у Латвії, населення якої нараховує 2,5 мільйона. «Я скептик стосовно питання багатовекторності політики. Вважаю, що це марне гаяння часу. Що ж ми виграли, вступивши десять років тому до Євросоюзу? Найперше – це система безпеки, економіка, вільний ринок, бізнес-зв’язки, можливість здобути освіту найвищої проби в будь-якій країні Європи. Але є й недоліки, а саме, спільне законодавство у всіх країнах ЄС, у зв’язку з чим можна втратити деякі національні підприємства й галузі, а також посилення влади недержавних установ. Вважаю, що, вступивши до Євросоюзу, ми вибрали правильний шлях і правильну мету, забезпечивши при цьому добросусідські стосунки з усіма країнами європейської спільноти». «Безумовно, довготривала перспектива України – членство в Євросоюзі, в який ми повинні йти свідомо і зі сталою політичною системою, – переконаний Леонід Кучма. – Нам треба зробити Європу в Україні, з тими стандартами і рівнем життя, що є в ЄС, а не чекати, що життя покращиться, коли вступимо до нього. Треба заохочувати людей вкладати кошти в економіку, а не виводити їх в офшори. Треба вчитися в тих, хто вже пройшов цей шлях. Але зауважу, що у Латвії не було сумнівів, куди рухатися, а Україна, прагнучи до Євросоюзу, не повинна втратити стратегічного партнера – Росію». Учасник дискусії ректор ДНУ, професор Микола Поляков наголосив: «Особливо приємно відзначити, що Дні Латвії в Дніпропетровську та, зокрема, дискусія проходять не лише в рік 95-річчя Латвійської Республіки, а й 95-річчя Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара. Наш навчальний заклад знаходиться в авангарді інтеграції системи вищої освіти України в європейський освітній простір. Із 2004 року ДНУ бере участь у педагогічному експерименті, метою якого є адаптація навчальних планів і робочих навчальних програм дисциплін до положень Болонського процесу. Помітну роль у пропаганді європейських стандартів освіти відіграє створений при ДНУ в 2007 році Інформаційний центр ЄС. ДНУ – яскравий приклад успішної реалізації програм співпраці з провідними європейськими освітніми центрами – 70 ВНЗ, зокрема з Латвійської Республіки, Федеративної Республіки Німеччини, Французької Республіки, Республіки Польща, Королівства Іспанії, Італійської Республіки, Португальської Республіки, Румунії, Угорщини, Королівства Швеції. Основними напрямками співпраці ДНУ з Євросоюзом є розвиток академічної мобільності студентів, що дає змогу створювати індивідуальні траєкторії освіти; реалізація програми «Подвійний диплом», що пов’язано з інтеграцією освітніх програм українських і закордонних ВНЗ; здійснення спільної інноваційної діяльності, чому може сприяти створення наукових парків; активізація наукового співробітництва на багатосторонній основі, зокрема, у сфері організації стажування аспірантів і викладачів, наукового керівництва кандидатськими дисертаціями, реалізації програм післядипломної підготовки». Потенційні можливості України не тільки в новому форматі ЄС, а й у галузі високих технологій змалював голова правління та виконавчий директор ТОВ «Lattelecom» Юріс Гулбіс. Він розповів про досвід Латвії в цій галузі та провів паралелі з Україною. За оцінками спеціалістів, 700 тисяч IT-фахівців потребуватиме в найближчому майбутньому ЄС, тому Україна з визнаним рівнем освіти в галузі фундаментальних і прикладних наук, зокрема  IT-технологій, користуватиметься попитом. Учасники дискусії відповіли на запитання студентів стосовно президентських грантів для підтримки молодих вчених у Латвії, як сконсолідувати українців навколо ідеї євроінтеграції, які повинні бути перші кроки України на шляху до ЄС тощо. Інформаційно-аналітичне агентство ДНУ ім. О.Гончара

Від Педагогічна Преса

Керівник порталу