Психолог підкаже, як не помилитися й максимально правильно обрати справу життя майбутньому школяреві. Безсумнівно, що вибір професії – це один із найважливіших життєвих кроків. Ми визначаємо не лише основне заняття, а й майбутнє матеріальне благополуччя, коло спілкування, статус тощо. І якщо вибір буде зроблено необдумано, дитина може мучитися все життя. Батьки – це головні люди, які повинні допомогти малечі відшукати себе в цьому світі, максимально проявити свої здібності. 1. Найголовніше правило для батьків: не намагайтеся втілити в дитині власні мрії. Це відбувається несвідомо, під егідою «ми бажаємо тільки добра». Але, цілком ймовірно, ваш син або донька успадкували бабусині гуманітарні здібності, і професія економіста, про яку мріяв тато в юності,  просто не по зубах вашим нащадкам. 2. Професійну орієнтацію дитини краще починати в молодшому шкільному віці. Придивіться до її захоплень, інтересів. Розвивайте їх, давайте якомога більше інформації. Подобається грати в комп’ютер – запропонуйте самому написати простеньку програмку, запишіть в клуб юних програмістів, підіть разом на комп’ютерні виставки. Покажіть, що комп’ютер – це не тільки іграшки. І тоді улюблене захоплення стане не менш улюбленою професією. 3. Професія – це не тільки освіта, а й певні особистісні якості. Наприклад, навряд чи з дитини буде хороший адвокат – навіть із дипломом Гарварда – якщо вона боїться публічних виступів. Обговоріть цей момент із дитиною, і допоможіть прийняти правильне рішення: або залишити все як є, або розвивати в собі необхідні якості. 4. Обговорюючи з дитиною майбутню професію, звертайте увагу на її перспективність. А також на ті зусилля, які доведеться витратити на кар’єрне зростання. Для цього зайдіть на кілька великих  порталів із вакансіями і подивіться на таке: яка зарплата в цього фахівця без досвіду роботи, яка – з досвідом роботи. Чи потрібна додаткова освіта, сертифікація (зокрема, це може стосуватися психологів, юристів, медиків ). Чи готовий школяр  вкладатися у підвищення кваліфікації та чи влаштують його майбутні заробітки? 5. Школярі дуже залежні від думки та підтримки однолітків – тому часто обирають професію «за компанію». Запропонуйте дитині щонайменше за два роки до закінчення школи вступити в професійну спільноту однодумців. Нехай знайомиться з такими ж майбутніми абітурієнтами, набуває нових друзів із професійної сфери. Це можуть бути курси при виші, «Школа юного журналіста», «Клуб любителів історії» тощо. 6. Починати вибір професії краще з професійної сфери загалом, поступово звужуючи поняття «спеціальність» до конкретних трудових функцій. При цьому необхідно зважати не лише на здібності, а й на темперамент, бажання досягати поставленої мети. Наприклад, працювати в IT-сфері можна і розробником програм, і менеджером із продажу інтернет-послуг, і майстром із ремонту комп’ютерів. Видатний психолог Л.С. Виготський стверджував, що людина не може бути абсолютно нездатною або, навпаки, наділеною талантами у всіх сферах життя одразу. Тому, батьки, ваше головне завдання  – розгледіти здібності своєї дитини, розкрити  природні задатки і допомогти знайти таку сферу діяльності, де ці здібності змогли б реалізуватися повною мірою. За матеріалами UAUA.info

Від Педагогічна Преса

Керівник порталу