В останньому номері щотижневої газети «Дзеркало тижня» вийшла стаття журналістки Оксани Онищенко під гучномовною назвою «Побєда» чи Бєда»?, у якій автор наводить викривлені цифри, вихоплені з контексту дані, непідкріплені відомості, які спотворюють виступ міністра освіти і науки Дмитра Табачника під час Парламентських слухань «Доступність та якість загальної середньої освіти: стан і шляхи поліпшення» 23 жовтня 2013 року. Міністр освіти і науки України наводив дані з матеріалів Світового Економічного Форуму, WEF Human Capital Report від 1 жовтня 2013 року, де порівнювалися показники 122 держав. Автор статті зазначає, що міжнародні (або іноземні) експерти нібито не беруть участі у підготовці матеріалів Світового Економічного Форуму. Проте в підготовці WEF Human Capital Report брали участь такі міжнародні експерти та міжнародні інституції: Patricia A. Milligan, President, North America Region and Richard A. Guzzo, Partner and Co-Leader, Workforce Sciences Institute at Mercer, David E. Bloom, Clarence James Gamble Professor of Economics and Demography, Harvard School of Public Health та інші. Індекс глобальної конкурентоспроможності WEF Global Competitiveness Report, про який зазначає автор, охоплює понад 100 індикаторів, що детально характеризують конкурентоспроможність країн світу, які знаходяться на різних рівнях економічного розвитку. Сукупність індикаторів на дві третини (а не повністю, як зазначено у статті) складається з результатів глобального опитування керівників компаній і на одну третину – із загальнодоступних джерел (статистичні дані та результати досліджень, що здійснюються на регулярній основі міжнародними організаціями). Про це зазначено в Передмові (Preface) до WEF Global Competitiveness Report 2013-2014 від 3 вересня 2013 року на сторінці ХІІІ. Але жодна з цих доповідей, які є загальнодоступними на сайті цієї міжнародної організації (http://www.weforum.org), не містить багатьох даних, наведених автором статті. У статті «Побєда» чи «Бєда»?, зокрема, зазначено, що Україна за показником «якість початкової освіти», згідно з доповіддю Світового Економічного Форуму, посідає 37-ме місце, але насправді в доповіді WEF Human Capital Report на сторінці 508 зазначено Quality of primary schools – Rank 31 («Якість початкової освіти» – 31-ше місце). На сторінці 13 WEF Human Capital Report від 1 жовтня 2013 року в порівняльній таблиці Table 3: Detailed rankings  українська середня освіта посіла 45-те місце, про що у своїй доповіді зазначив міністр освіти і науки України. За показником групи «підсилювачі ефективності» – якістю природничо-математичної освіти («Quality of math and science education») Україна піднялась на 24-те місце в 2013-му році (а не 28-ме, як зазначено в статті). Автор статті не пояснив щодо цього показника, що означає «різниця в балах». Якщо йшлося про Country value, то цей показник для України за Quality of math and science education становить 4,78 (сторінка 508, WEF Human Capital Report від 1 жовтня 2013 року). Окрім того, в статті викривлено дані щодо показника «Підключення шкіл до Інтернету» (Internet access in schools). У 2013 році відповідно до доповіді, яка була представлена 1 жовтня 2013 року, Україна посідає 62-ге місце (сторінка 508, WEF Human Capital Report від 1 жовтня 2013 року). Яким чином 2013 рік перетворився на «минулий рік» й Україна погіршила свої показники «у цьому році», і зайняла 70-те місце, автор статті не пояснює, адже доповідь, яка має це виявити, буде представлена міжнародній спільноті не раніше вересня-жовтня 2014-го року, про що наразі (на початок листопада 2013-го року) анонсовано на сайті Світового Економічного Форуму http://www.weforum.org у розділі events. На жаль, стаття позбавлена практичної значущості та конструктивної критики, що мала б допомогти Міністерству освіти і науки України у провадженні державної політики в освітній галузі. Автор статті обмежено зосередився на одній доповіді Світового Економічного Форуму, намагаючись перетворити його на зброю у війні з Міністерством. Однак не зазначено, що більшість використаних для написання статті даних, імовірніше, (адже відсутні посилання на першоджерело) взято з розділу «Вища освіта» та «Професійна підготовка» (5th pillar: Higher education and training) WEF Global Competitiveness Report 2013-2014 від 3 вересня 2013 року, сторінка 366, що не відображає ситуації в середній освіті. Також хотіли би зазначити, що Міжнародне дослідження TIMSS (Trends in Iternational Mathematics and Science Study) є масштабним проектом, який надає  країнам-учасникам  можливість: виміряти рівень навченості  учнів із математики та природознавства; порівняти цей рівень  з однолітками з інших країн; визначити нові завдання, розв’язання яких сприятиме удосконаленню навчального  процесу. На виконання наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту від 19.04.2011 p. № 351 «Про організацію та проведення міжнародного порівняльного дослідження якості природничо-математичної освіти TIMSS 2011» 19 травня 2011 р. було проведене дослідження TIMSS. Результати дослідження оприлюднено 12 грудня 2012 року. Україна вже двічі брала участь у дослідженні  TIMSS — у 2007 та 2011 роках. Учасниками дослідження 2011 року стали 3378 учнів 8-х класів із  148 загальноосвітніх навчальних закладів з усіх областей України, міст Києва та Севастополя. Навчальні заклади були відібрані Канадським центром статистики (Statistic Canada) відповідно до вимог проведення дослідження, з урахуванням типу населеного пункту, в якому знаходиться навчальний заклад, типу навчального закладу та кількості учнів у ньому. За результатами дослідження 2011 року українські восьмикласники підвищили результати з математики (на 17 балів) і з природничих наук (на 16 балів)Це дало змогу підвищити позицію країни в міжнародному рейтингу з математики – з 25-го місця у 2007 році – до 19-го місця в 2011 році, а з природничих дисциплін – з 19-го до 18-го місця. Аналіз даних демонструє, що через чотири роки результати знань учнів 4-х класів, які в 2011 році вже навчалися у 8-му класі, підвищилися з математики на 10 балів, а з природничих дисциплін – на 25 балів. Результати дослідження є доволі об’єктивними, оскільки проектом TIMSS керує Міжнародна асоціація з оцінювання досягнень у галузі освіти (International Association for the Evaluation of Educational Achievement, IEA) – незалежне міжнародне об’єднання національних дослідницьких інституцій і державних закладів, що з 1959 року займається дослідженнями в багатьох країнах. Секретаріат IEA знаходиться в  м. Амстердам. Інформацію про результати дослідження взято з Міжнародного звіту  TIMSS 2011: Математика:  (TIMSS 2011 International Results in Mathematics, Ina V.S. Mullis, Michael O.Martin, Pier Foy, and Alca Arora p. 5) сторінок у книзі 504; Ukraine (mathem.) – 479 балів (ст. 42); Природничі дисципліни: (TIMSS 2011 International Results in Science, Michael O.Martin, Ina V.S. Mullis,  Pier Foy, and Gabrielle M. Stanco)  сторінок у книзі 518 Ukraine (Science) – 501 бал (ст. 40) Стосовно того, що в доповіді міністра невірно вказано кількість країн, у яких проводилось дослідження TIMSS, то це була фактично цитата з виступу директора Міжнародного навчального центру TiMSS&PIRLS пані Айни Мулліс, де вона говорить про тестування. На закид «експертів» щодо того, що учні-учасники дослідження навчалися за старими програмами, інформуємо, що протягом 2010-2011 років Міністерство провело значну попередню підготовку за результатами попереднього дослідження TIMSS 2007, а саме: – організовано науково-методичні семінари для методистів обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти; – проведено наради і круглі столи з розробниками програм та авторами підручників; – організовано навчання вчителів на курсах підвищення кваліфікації з питань моніторингових досліджень в освіті; – у підручниках та посібниках з’являється більше задач практичного змісту, тестових завдань різних форматів, цікавих задач на застосування знань у нестандартних ситуаціях (за форматом TIMSS); – збірники для проведення державної підсумкової атестації з предметів природничо-математичного циклу розробляються тепер з урахуванням рекомендацій, наданих після аналізу результатів дослідження TIMSS 2007; – створено також можливості для здобуття профільної природничо-математичної освіти з урахуванням інтересів, нахилів, здібностей школярів. На сьогодні на першому місці за кількістю охоплення учнів перебувають профілі саме природничо-математичного напряму. Стосовно державних цільових програм, що не фінансуються, про які згадує Оксана Онищенко, – то саме в доповіді під час Парламентських слухань прозвучало занепокоєння Міністерства освіти і науки України щодо цього питання.  Тож  стає незрозумілим «зловтішання» автора статті. І наостанок. Автор статті зауважила: «Інших уривків із доповіді міністра, що стосуються не менш важливих, але не таких глобальних проблем освіти, ми навіть не цитуватимемо і не коментуватимемо». Справді, далі немає сенсу щось коментувати. Хотіли б звернутися до автора статті з проханням під час підготовки матеріалу ретельніше ознайомлюватися зі статистичними та аналітичними матеріалами. Якщо виникають якісь труднощі в пошуку інформації – звертайтеся до фахівців Міністерства освіти і науки. P.S.  Хотіли б зазначити, що на шпальтах газети «Дзеркало тижня» не вперше друкуються такого змісту статті. МОН зверталося з листом до головного редактора газети Ю. В. Мостової з проханням сприяти у висвітленні позиції Міністерства, наданні фахівцями та експертами інтерв’ю, коментарів або ж інформаційних матеріалів із питань, що стосуються компетенції відомства. Відповідей жодних… Окрім того, на статті такого змісту МОН завжди дає аргументовану відповідь, яку розміщує на офіційному веб-сайті, проте, на жаль, редакція газети не використовує цих матеріалів. Як же це можна пояснити? Відвертим небажанням подавати достовірну інформацію чи взагалі упередженим ставленням редакції газети до роботи МОН? Тож цікаво, чия в такому випадку «бєда», а чия «побєда»?

Від Педагогічна Преса

Керівник порталу