На даху другого навчального корпусу Національного університету «Львівська політехніка» розмістилася нова геодезична лабораторія. Це стало можливим завдяки реалізації міжнародного проекту «Темпуc», у якому були задіяні вищі навчальні та геодезичні центри України, Республіки Молдова, Республіки Вірменія, а також Королівства Швеція, Королівства Іспанія, Федеративної Республіки Німеччина. Мета проекту — модернізувати вищу освіту в галузі геоінформаційних технологій. Відкриваючи урочистий захід, проректор із науково-педагогічної роботи університету професор Дмитро Федасюк наголосив, що подібні проекти переводять у практичну площину створення єдиного європейського освітнього простору. Від грудня 2010 року здійснено модернізацію наявних і запроваджено нові дисципліни для бакалаврів і магістрів геодезичних спеціальностей. Розроблено та розпочато нові курси лекцій і лабораторних занять із використанням нової техніки та програмного забезпечення.  Після короткої презентації нової лабораторії господарі та гості піднялися на дах і перерізали жовту стрічку. Крім 21 робочого місця, на яких можна встановлювати електронні роботизовані тахеометри, лабораторія може похвалитися GPS-приймачами, лазерним сканером FARO та безпілотними літальними апаратами для аерофотознімання та фотограмметричних обстежень різних об’єктів. Як розповідає директор Інституту геодезії професор Корнилій Третяк, віднині студенти зможуть виконувати роботу за допомогою роботизованих електронних тахеометрів. Раніше вони проводили геодезичні вимірювання на території Львівської політехніки та прилеглих вулицях. Навколишні будівлі обмежували простір для вимірів. Тепер же прилади на даху націлені на шість дзеркал-відбивачів, розташованих на відстані не більше 2-3 кілометрів прямої видимості (за таких відстаней буде міліметрова точність). Три з них — на даху і коминах головного корпусу, по одному — на спортивному комплексі в Стрийському парку, на одному з університетських гуртожитків і гуртожитку Академії Сухопутних військ. Студенти зможуть визначати відстані до цих споруд, координати, розв’язувати прямі й обернені задачі. А чи зможе це обладнання допомогти проектантам, будівельникам, реставраторам вирішувати проблему збереження споруд через їх просідання, зміщення, зокрема в центральній частині міста. Йдеться, для прикладу, про Оперний театр, навчальний корпус № 19 на вулиці князя Романа, гуртожитки студентського містечка між вулицями Сахарова та Бой-Желенського. Вирішення таких завдань у майбутньому є цілком реальним у разі організації регулярного спостереження та безперервного моніторингу. Подібні роботи автоматизованого моніторингу виконуються на гідроелектростанціях України, зокрема, на Дністровській, Дніпропетровській, Дніпродзержинській і Канівській ГЕС. Завершується обладнання лабораторії, в якій опрацьовуватимуть інформацію від електронних роботизованих тахеометрів і GPS-приймачів, а також визначатимуть стабільність інженерних споруд ГЕС, насамперед, греблі. Корнилій Третяк розповів також про перспективи використання лазерних сканерів у будівництві, безпілотних літальних апаратів для кадастрових вимірювань. Цылком можливо, що й наступного року він разом із професором Володимиром Глотовим візьме участь в експедиції на станцію «Академік Вернадський» в Антарктиді, де планується проведення знімання острівних льодовиків за допомогою безпілотних літальних апаратів, що має важливе значення для дослідження глобальних кліматичних змін на нашій планеті. За інформацією прес-служби НУ «Львівська політехніка»

Від Педагогічна Преса

Керівник порталу