Типові помилки при виборі професії. Реальний досвід - 1У дитинстві головною метою було навчитися вибирати із коробки цукерки з найсмачнішою начинкою. Це зовсім не складно. Просто потрібно уважно придивитися і скуштувати якомога більше цукерок з тієї коробки. А із вибором професії так само: чим більше спробуєш, тим легше обрати? Мабуть, тут усе складніше. Самостійне життя тільки починається і вибір зробити нелегко. Тож, як майбутні абітурієнти обирають собі “сродну” професію і яких помилок найчастіше пропускаються при цьому?

Помилка перша: імідж – ніщо?

Деякі абітурієнти при виборі професії орієнтуються на її престижність та популярність. Ні для кого не секрет, що в нашій країні робота, пов’язана з фізичною працею, вважається непрестижною і підходящою лише для тих, кого природа начебто не нагородила видатними розумовими здібностями. Саме тому більша частина шкільних випускників “мітить” в юристи, економісти, журналісти тощо, а після закінчення ВНЗ насилу знаходить роботу за фахом. Представників же «непрестижних» робочих спеціальностей досить мало, однак їхні послуги затребувані і високо оплачуються.

 Потрібно зазначити, що такий стан речей зробить фігля з тими, кому дійсно цікава та чи інша професія сама по собі – часто таких молодих людей відмовляють батьки, вчителі або знайомі: «Навіщо тобі йти на юридичний, якщо навколо повнісінько юристів? Буде складно влаштується на роботу». Ці побоювання цілком виправдані, однак, вирішуючи, подавати чи не подавати документи на юрфак, не варто забувати, що є просто дипломовані юристи, яким насправді складно знайти роботу, і є дуже хороші юристи, які вкладають душу у справу і одержують відповідні гонорари за свою працю.

В останні роки стали однаково затребувані і популярні професії, пов’язані з програмуванням та інтернет-технологіями.

 Помилка друга: за компанію

Типові помилки при виборі професії. Реальний досвід - 81Не варто підлаштовуватися під кращого друга і йти в той чи інший ВНЗ тільки тому, що він планує туди вступити. Зазвичай таку помилку роблять не дуже впевнені в собі люди, які відчувають потребу в постійному супутнику, пораднику чи наставнику. Якщо ця ситуація вам відома, подумайте: чи цікава вам та або інша спеціальність, чи підходить вона вашому характеру, стану здоров’я, як вам давалися шкільні дисципліни, що належить детально вивчати у виші? Якщо ви все добре обміркували і дійшли висновку, що, обраний другом, навчальний заклад вам не підходить, не варто сприймати це як трагедію. По-перше, ваша дружба не припиниться тільки тому, що один стане медиком, а ви, приміром, дизайнером. По-друге, рано чи пізно вам доведеться почати розвивати самостійність і незалежність своєї особистості, будувати власне життя і професійну кар’єру. І краще, якщо ви самі щосили будете цьому сприяти.

 Помилка третя: за батьківським велінням

Вплив батьків на вибір майбутньої професії дитини може бути як позитивним, так і негативним. Потрібно розрізняти так звані династичні професії, коли ви виростаєте інформаційно підкованим у будь-якій сфері і завдяки цьому вже перед вступом до ВНЗ знаєте набагато більше, ніж інші абітурієнти: плюси і мінуси спеціальності, її рутинну частину й романтичну сторону, часи безгрошів’я та кар’єрних злетів. Це позитивна сторона вибору династичної професії. Але є й негативна.

Частенько ваші батьки свідомо чи підсвідомо прагнуть реалізувати у вас свої нездійснені мрії. У разі, якщо ваш тисячу разів обміркований вибір все-таки не збігається з очікуваннями батьків або більш того – загрожує миру в родині, попросіть батьків аргументувати, чому вони так хочуть, щоб ви, скажімо, стали саме юристом, а не педагогом або журналістом? Запитайте їх, яким вони бачать ваше майбутнє, розкажіть їм про власні плани і прагнення, зважте всі «за» і «проти».

Іноді батьків вдається переконати, іноді – ні, навіть всупереч здоровому глузду. Але не зовсім мають рацію ті, хто переконаний, що в спірній ситуації професію потрібно вибирати наперекір дорослим або беззастережно з ними погоджуватися. У цьому питанні необхідно знайти компроміс, інакше ви або зіпсуєте відносини, або опинитеся  в чужому вам освітньому та професійному середовищі з горою нереалізованих бажань. Компромісом можуть бути дві освіти або вибір професії, що задовольняє як ваші амбіції, так і батьківські. Наприклад, якщо ви хочете стати журналістом, а ваші батьки бачать вас винятково в ролі лікаря, можна вступити на спеціальність «Психологія» – і навчатися менше, ніж лікарської справи, і навички можна застосовувати не тільки в медичній сфері, а й у журналістиці – писати про медицину, наприклад.

Помилка четверта: мрії, мрії …

Безумовно, багато сучасних випускників шкіл дуже амбітні. Їхні кумири – молоді й успішні зірки шоу-бізнесу; а пояснити вчорашньому школяреві, що він, на жаль, не зірка, буває часом майже неможливо. У головах мрійливих підлітків зріють плани про те, як прославитися, скорити країну або ввесь світ.

Насправді, більшість хлопців, а іноді й дорослих людей сприймають творчу діяльність не як роботу, а швидше як приємне дозвілля, за яке до того ж, крім грошей, платять популярністю та повагою. Але на ділі творча діяльність – важка робота, що потребує багато фізичних і моральних сил. Доходи представників творчих професій нестабільні, великі гонорари заробляють тільки найзнаменитіші, причому не виступами, а зйомками в рекламних роликах. Якщо ви не впевнені в своїх моральних силах, але в той же водночас не уявляєте життя без сцени або мольберта, спробуйте отримати “навколотворчу” професію (дизайнер, журналіст, рекламіст, копірайтер, помічник режисера), а творчість залишіть як хобі – раптом колись запалиться ваша щаслива зірка.

 Помилка п’ята: гонитва за грошима

Типові помилки при виборі професії. Реальний досвід - photoДля багатьох людей робота не стає джерелом реалізації власних талантів, а є лише джерелом матеріального доходу.

Нерідко, молодим людям ще під час навчання у виші випадає шанс влаштуватися на гарну роботу, яку рідко вдається поєднувати з навчанням. Так, спочатку ваші доходи можуть істотно відрізнятися від кишенькових витрат однолітків, але навряд чи ваш матеріальний капітал збільшиться з роками, а зарплати дипломованих фахівців будуть підвищуватися залежно від набутого досвіду та їх просування кар’єрними сходами.

 Форс-мажор, або «Я не знайшов себе …»

Для випускників шкіл, які не визначилися з майбутньою професією, пропонуються спеціальні тести, консультації психологів, інформативні статті… Куди звернутися по пораду, де ознайомитися з професіями, на чому зупинити свій вибір?

Здебільшого профорієнтаційні тести марні. За ними ви зможете визначитися лише з гіпотетичною сферою діяльності: з людьми вам краще працювати або з машинами, а, може бути, взагалі з паперами і цифрами. Але до 15 – 18 років ви вже, напевно, самі знаєте,  який маєте характер – товариський чи стриманий, а може, ви скрупульозний або, наприклад, схильний до творчості?

Але буває й так, що якась риса характеру була розвинена слабо. У процесі навчання у вас можуть з’явитися зовсім невідомі до цього схильності і ви зрозумієте, що пішли не своїм шляхом. Не впадайте у відчай, далеко не для кожної сфери діяльності потрібно знову отримувати вищу освіту: якщо є бажання, достатньо додаткових знань, які можна здобути шляхом самоосвіти або на спеціалізованих курсах.

Ірина Марченко

Від Педагогічна Преса

Керівник порталу

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *