Учора, 27 листопада, міністр освіти і науки України Дмитро Табачник зустрівся зі студентами юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Насамперед міністр запитав студентів, чи є серед них ті, хто проти євроінтеграції, і коли таких не знайшлося, Дмитро Табачник зазначив: «У цьому ми з вами – однодумці». За словами міністра, останні 3,5 роки Президент України і уряд не тільки задекларували, а й чітко зафіксували в Законі України «Про основи зовнішньої і внутрішньої політики», прийнятому парламентом, що головним магістральним курсом розвитку нашої держави є два напрями: перший – нейтральний статус щодо військово-політичних блоків, другий – шлях до інтеграції в європейський простір і європейські структури.  «За останні роки в цьому напрямі зроблено надзвичайно багато. Можливо, навіть більше ніж за 10-12 попередніх років. Тривала і зараз продовжується величезна робота з імплементації європейського законодавства до законодавства України. Ви розумієте, що це велика та непроста робота. Треба змінити виборче законодавство, Закон України «Про прокуратуру», багато економічних норм законодавства. І все це відбувалося», – повідомив міністр.  Він наголосив, що на сьогодні і уряд, і Президент України Віктор Янукович переконані, що іншого шляху, ніж інтеграція до Європи, для України не існує. «Саме тому ми з величезною повагою та вдячністю сприймаємо тих людей, які небайдуже поставилися до курсу на євроінтеграцію», – сказав Дмитро Табачник. Міністр зупинився на питанні призупинення процесу роботи над Угодою про асоціацію з ЄС.  «Це зроблено лише з однією метою – щоб досягти більш вигідних економічних і політичних умов приєднання України до Угоди про асоціацію з Європейським Союзом», – запевнив Дмитро Табачник. І додав, що є дві головні вимоги, які ставило керівництво нашої держави перед європейськими партнерами.  «Перше – допомогти в переговорах із Міжнародним валютним фондом в умовах економічної кризи. На передодні Вільнюського саміту, 21 листопада, уряд України одержав остаточний варіант Меморандуму між Україною та Міжнародним валютним фондом. І умови, які в ньому ставилися, на нашу думку, вкрай економічно несприятливі. МВФ поставив завдання вдвічі підвищити всі житлово-комунальні тарифи для населення. Другий момент – повністю заморозити зростання заробітної плати в бюджетній сфері, всіх соціальних виплат, пенсій, стипендій, заробітних плат для вчителів, лікарів, працівників культури на дворічний термін», – наголосив Дмитро Табачник.  Як зазначив міністр, у середньому, за державною статистикою, за час між 2011 і кінцем 2013 року заробітна плата вчителя зросла на 1 тис. гривень. «Якщо взяти динаміку середньої заробітної плати доцента – в 2011 році вона становила 2869 грн, з 1 грудня 2013 року – становитиме 4643 грн. І на це все пропонується на два роки накласти мораторій», – сказав він.  Окрім того, Дмитро Табачник повідомив, що одна з найнеприйнятніших умов МВФ – це глибока девальвація гривні, що, безумовно, спричинить серйозні підвищення всіх абсолютно споживчих цін. І це накладеться на «заморожену» заробітну плату.  Щодо другої вимоги міністр зазначив: «Україна справедливо розраховувала – і весь час були на найвищому рівні обіцянки керівництва Європейського Союзу, – щодо компенсаційних виплат для України, щоб пом’якшити проблеми, пов’язані зі зменшенням нашого експорту до країн СНД. На сьогодні експорт України до країн Європейського Союзу – 28% загального експорту, до Росії – понад 40%. Якщо брати в абсолютних цифрових вимірах, український експорт до Росії – це 65 із лишком млрд доларів США щороку, до країн ЄС – приблизно 44 млрд доларів США. Розмови про компенсацію зайшли в глухий кут. І розрахунки наших економістів не були сприйняті».  Він нагадав, що минулого місяця відбулося засідання глав урядів країн СНД, які входять до Митного Союзу, де вони прийняли спільну Декларацію. У ній зазначено, що, коли Україна стає асоційованим членом Європейського Союзу і відповідно ставить питання про створення зони вільної торгівлі з ЄС, то вона автоматично виходить із зони вільної торгівлі країн СНД. А українська продукція та експорт до Російської Федерації на 70% не сировинний – це вироби машинобудування.  «Саме тому, в таких складних економічних умовах, і довелося уряду приймати рішення про те, що, не згортаючи імплементації законодавства, просування на шляху до європейської інтеграції, спробувати домогтися більш вигідних умов. Насамперед обіцяної підтримки в перемовинах із МВФ, адже ЄС – один із утримувачів МВФ, тому що разом зі США вони володіють абсолютно контрольним пакетом голосів. Поки що цього не відбулося, Уряд був змушений прийняти рішення про те, що на умовах «за будь-яку ціну» економічної поразки ми не можемо погодитися на реалізацію цих умов», – наголосив Дмитро Табачник.  Міністр зазначив, що абсолютно зрозуміле згортання експорту з країнами СНД, насамперед у машинобудуванні: десятки і сотні тисяч безробітних, зупинення виробництва та багато інших проблем саме в тих регіонах, які є основними донорами державного бюджету.  «Якщо перестануть існувати підприємства, не будуть виробляти продукцію, то це негайно, впродовж півтора-двох місяців, позначиться на наповненні державного бюджету, а простіше кажучи – не буде можливості фінансувати школи, лікарні, вищі навчальні заклади», – пояснив Дмитро Табачник.  Окрім того, міністр освіти і науки зазначив, що «неприйнятна для українського уряду вимога, яку поставив МВФ, – це різке зменшення всіх бюджетних витрат. Якщо говорити про освіту, то це – відмова від безкоштовних підручників, згортання таких програм, як комп’ютеризація шкіл, «Шкільний автобус». А якщо говорити про вищу школу при запропонованому рівні скорочення державного бюджету – це приблизно у два рази зменшення державного замовлення в усіх без винятку вищих навчальних закладах».  У зв’язку з цим Дмитро Табачник сказав, що «ми вважаємо за правильне рішення досягти в трьохсторонньому форматі більш вигідних для України економічних умов входження в європейський економічний простір, не втрачаючи можливості експортувати свою продукцію».  Підбиваючи підсумки зустрічі, міністр зауважив: «Ніхто не збирається відмовлятися від великої роботи з продовження європейської інтеграції в усіх напрямах. Головне завдання, яке ми повинні ставити перед собою, – у першу чергу збудувати Європу в Україні за рівнем життя і за рівнем технологічного оснащення виробництва».  Під час зустрічі Дмитро Табачник відповів на низку запитань студентів і викладачів, зокрема щодо європейської інтеграції, можливості навчання за кордоном, атестації кадрів, визнання українських дипломів за кордоном, планів МОН щодо розбудови КНУ імені Тараса Шевченка та багато інших.

Від Педагогічна Преса

Керівник порталу