ПРОГРАМА, ЯКА ВПІЗНАЄ КОЖНОГО і зробить  з того рішучі висновки

«Big Brother is watching you…» Оруел

Мій супроводжувач натиснув кнопку. На пристрої праворуч дверей кабінету спалахнув ліхтарик, освітив його обличчя. «Здрастуйте, В’ячеславе Васильовичу!» – сказав жіночий голос з динаміку.

Двері відчинилися. Коли вони зачинилися, я й собі натиснув кнопку, проте двері були замкненими. А з динаміку повідомили, що система мене не впізнала.

За словами В’ячеслава Мацелло, наша система досконаліша за іноземні аналоги.

 

Всі ці, на перший погляд, новинки японських  корпорацій презентували  в Києві, у  приміщенні Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій  і систем  (МННЦіТС). Саме його спеціалісти розробили систему контролю  доступу до  приміщень «Відеосек’юріті», яка за словами завідувача  відділу розпізнавання  образів, кандидата  технічних наук  В’ячеслава Мацелло досконаліша, ефективніша  й надійніша за іноземні аналоги (київські фахівці використали власну оригінальну комп’ютерну програму з розпізнавання обличчя  людини).  Зрештою, прилад коштує в декілька разів дешевше закордонних систем.  Пристрій  «Відеосек’юріті» вже запатентовано в Україні, його серійне  виробництво  має невдовзі розпочатися     на    Львівському  заводі «Електрон».

А   починалося все  з  того,   що  в МННЦіТС в рамках Державної науковотехнічної програми «Образний комп’ютер» розробили  нову методику комп’ютерної побудови тривимірної моделі зображень. Якщо традиційно  для подібного моделювання використовують дві світлини, зроблені спеціальною камерою, то київська розробка дозволяє зробити 3-D модель  з  використанням  лише одного знімку, коли мова йде про моделювання людського обличчя.

Потім використані  в  цій  програмі математичні  рішення дозволили  київським  кібернетикам створити іншу комп’ютерну розробку  –   генератор виразів обличчя. Для його роботи у комп’ютер заносяться декілька знімків однієї людини з  різною мімікою. Програма  автоматично  їх обробляє  – і починає створювати  нові  абсолютно реалістичні портретні світлини із виразами обличчя, відмінними  від завантажених.

На основі цього методу  українських кібернетиків американсько-українська компанія Viewdle створила спеціалізовану систему аналізу відеопотоків  – відшукувач небхідної  особи на відеозаписах (ідентифікатор-розпізнювач, подібний системі «Відеосек’юріті»).

Також серед останніх надбань київських кібернетиків – комп’ютерна програма з розпізнавання нелітерних графічних зображень на  завантажених малюнках (йдеться про нотні знаки, історичні символи, умовні позначення  технічних креслень  та географічних  карт), яка значно ефективніша за іноземні аналоги. На основі цієї технології програмісти створили автоматизовану систему кодування карт геофізичних  полів, яка стане в нагоді геологам і картографам.

Нарешті, до унікальних комп’ютерних програм, створених спеціалістами МННЦіТС, можна віднести розшифровувач аерофотознімків  – із здатністю системи до самонавчання (зокрема, з можливістю поповнення та уточнення бази текстур  світлин  та  їх відповідників на місцевості). Принагідно програмісти створили і технологію пошуку на знімках прихованих об’єктів, які замасковані під текстуру навколишнього фону, а відтак є важкорозпізнаваними при простому погляді на знімок. Легально  відомих аналогів цієї стратегічно важливої програми у світі взагалі ще немає.

Наостанок нагадаємо, що Київ є однією з «батьківщин» світової кібернетики. Рівно 60 років тому під керівництвом академіка Сергія Лебедєва в  Києві запрацювала перша в континентальній Європі електронна  обчислювальна машина. Нинішній же  Міжнародний науково-навчальний центр інформаційних технологій  та систем, співробітники якого поділилися з нами своїми розробками, організований  на базі Інституту кібернетики НАН України,  який через півтора роки святкуватиме  вже півстолітній ювілей.

І ми переконалися, що попри загальновідому  кризу української  фундаментальної науки й масову еміграцію талантів, рівень розробок київських кібернетиків і нині дозволяє розвинути  у нас high-tech індустрію світового рівня. Аби лише  вітчизняні влада  й комерсанти  у нас звертали більше «фінансової» уваги на винаходи, які все ще робляться тут, у державних наукових центрах.

Сергій ПАЛІЄНКО

Від Педагогічна Преса

Керівник порталу

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *