Школяр створив навігаційний комп'ютер для сліпих людей - sdrtutuo14 -річний школяр з Одеси Борис Чубин створив унікальний навігаційний комп’ютер для сліпих людей. Зі своїм винаходом юний талант переміг на престижному конкурсі в Україні.

Дев’ятикласника вже запрошують на стажування до США, а інвестори готові втілити його проект у життя – за їхніми підрахунками, вже до 2017 року винахід школяра може принести мільйони доларів прибутку.

Борис – учень дев’ятого класу Одеського поліпрофільного ліцею. Попри своє захоплення технікою і фізикою, він обрав гуманітарний напрям.

«Винаходити я люблю з п’яти років, – зізнався Борис. – Скільки себе пам’ятаю – весь час я щось майструю. У 8-му класі нам запропонували взяти участь у конкурсі. Це підштовхнуло мене подумати, що корисного я зможу зробити для людей».

Як зізнається Борис, він неодноразово бачив сліпих людей – як насилу їм доводиться орієнтуватися в просторі , як ставляться до них навколишні. Саме тому школяр зайнявся  цим проектом, щоб спростити життя сліпим людям.

«Довелося постаратися, – розповідає дев’ятикласник. – Адже я не знаю точно, як живуть люди, позбавлені зору. Я довго вивчав літературу і спілкувався зі сліпими, телефонував у Музей сліпих у Німеччині».

У результаті з’явився міні-комп’ютер, який надалі можна буде закріпити на руці. Якщо двома словами, то це щось на зразок GPS-навігатора, тільки такий навігатор не показує маршрут, а розповідає. Як сподівається Борис, надалі він зможе завантажити в такий комп’ютер не тільки карту певного міста, а й карту всього світу. Своє дітище Борис назвав «iHelp».

«Навіть якщо користувач летітиме в літаку з моїм приладом, той налаштовуватиметься автоматично на місто або країну прибуття», – пояснив винахідник технологічні тонкощі роботи приладу.

Бориса Чубина вже чекають  у США, де він зможе повноцінно представити свій проект. Уже зараз до нього проявляють чималий інтерес інвестори. Як зізнався Борис, до Америки він поїде наступного року – поки ж хлопець удосконалює свій винахід.

До речі, хлопцеві було з кого брати приклад. У мами – технічна освіта, а тато – фізик-ядерник.

«Батьки мене, хоч і підтримали, але засумнівалися, чи зможу я сам створити такий проект. Сказали, що повірять у мене тільки тоді, коли в мене повірять люди. Думаю, що люди в мене таки повірили», – пишається Борис своїм успіхом.

За матеріалами сайту deti.mail.ru

Від Педагогічна Преса

Керівник порталу

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *