Чому дитину захитує у транспорті, на гойдалках або атракціонах у парку? Чи можна цього уникнути? Як допомогти впоратися з проблемою? Захитування (кінетоз, або хвороба руху) пов’язане з порушенням функції вестибулярного апарату. Якщо пояснювати просто, це один із відділів центральної нервової системи, що забезпечує людині правильну орієнтацію в просторі, де діє сила тяжіння. Рух в автомобілі, в літаку, на кораблі, на атракціонах і т.п. обов’язково призводить до надлишкового подразнення вестибулярної системи, при цьому мозок отримує різноголосу, суперечливу інформацію про навколишній простір, що в деяких дітей серйозно порушує роботу вестибулярного апарату. Симптоми захитування: погане самопочуття, слабкість, сонливість; головний біль, запаморочення; нудота і навіть блювота; нерідко непокоїть біль у животі і рідкі випорожнення; іноді – стрибки тиску, серцебиття. При захитуванні відбувається розлад вегетативної регуляції в багатьох відділах і системах головного мозку, можуть спотворюватися нюх, слух, викривлюється відчуття смаку. Відповідно, деякі запахи, звуки, негативні емоції (страх, тривога, депресія і т.д.) можуть значно посилювати прояви захитування. Зазвичай це явище починає непокоїти дитину після 1-2 років, коли дозрівають певні структури вестибулярної системи. Схильність до захитування залежить від багатьох чинників, які остаточно так і не з’ясовані. Ймовірно, позначаються генетичні особливості вестибулярної системи, загальний стан здоров’я, вік дитини. Що можна зробити до подорожі, аби уникнути проблеми Якщо дитина добре відпочила, виспалася і поїла, перебуває в прекрасному настрої, вона значно краще переносить подорож. А ось поїздки натщесерце або на переповнений шлунок можуть помітно посилити прояви захитування. Поїсти краще за 2-3 години до поїздки. Бажані калорійні, але «легкі» продукти (сир, омлет, бутерброд із сиром тощо) без сильних запахів. Не варто використовувати продукти, що викликають здуття живота, бродіння, а також варто забути про газовані напої. Дуже ефективна профілактика захитування – прийом спеціальних препаратів незадовго до поїздки. Механізм їх дії переважно пов’язаний із функціональною блокадою роботи певних груп нервових клітин, що викликають симптоми недуги. Але, на жаль, практично всі ефективні препарати проти захитування мають не тільки позитивні, а й негативні ефекти (особливо у дітей!), викликаючи млявість, сонливість, сухість у роті, порушення зору та координації. Тому використовувати такі препарати необхідно тільки в надзвичайних випадках і лише за призначенням лікаря. Це треба знати! Існує так зване ізольоване захитування. Наприклад, дитина чудово переносить тривалі поїздки на автобусі, в літаку і т.д., але її одразу захитує в комфортній іномарці. Захитування в автомобілі дуже залежить від манери їзди водія. Водій-«спортсмен», який постійно використовує різкі прискорення і гальмування, круті повороти і перестроювання, здатен захитати навіть досвідченого моряка. Що можна зробити під час подорожі Під час руху транспорту зручно влаштуйте дитину в кріслі: напівлежачи, обличчям вперед по ходу руху або лежачи зі злегка закинутою назад головою. Якщо неприємне миготіння предметів за вікном, то краще заплющити очі та зайняти зручну позу, відкинувши крісло максимально назад. Прекрасно, якщо вдасться поспати в дорозі. Деяким допомагає заплющування очей або фіксація погляду на одній точці. Дивитися у вікно і крутити головою в різні боки – не найкращий спосіб запобігти захитуванню. Спека, задуха, сильні запахи, швидше за все, посилять прояви захитування. Прохолодне (і навіть холодне) свіже повітря або вітер – зовсім навпаки. Якщо є можливість, відчиніть вікно в поїзді або автомобілі. Універсальний засіб проти всіх хвороб, зокрема і проти захитування, – цікава діяльність (ігри, пісні, казки, мультики тощо). Непогано працюють звичайні глибокі вдихи, а також імітація позіхання. До старовинних засобів боротьби зараховують флакончики з ефірними оліями (наприклад, м’яти, полину, лаванди, лимона тощо), однак майте на увазі, що часом будь-які сильні запахи можуть посилити прояви хвороби. Деяким чудово допомагає трохи солодкий чай, краще з додаванням м’яти, імбиру тощо, мінеральна вода з додаванням соку цитрусових (лимон, грейпфрут) . Можна дати дитині льодяник, шматочок лимона, жувальну гумку або запропонувати скибочку в’яленої риби, солоні горішки або сухарики, твердий сир або гіркий шоколад та інше. Холодний компрес (або пакетик із льодом) на ділянку голови і задню поверхню шиї може допомогти при поганому самопочутті, головному болю, запамороченні та нудоті. Варто випробувати методику точкового масажу: розтирання і надавлювання в ділянці вушних раковин, долонь, підошов, голови … До речі, захитування – хвороба заразна. Якщо дитина побачить, що поруч із вами когось уже нудить, ймовірність настання нудоти різко зростає. Постарайтеся акуратно уникати таких сусідів. І, нарешті , якщо подія неминуча, спокійно поясніть дитині, що нічого страшного з нею не відбувається і що скоро все буде нормально. Після блювоти зазвичай настає полегшення. Іноді це «захитування» не просто так! Під простим захитуванням нерідко підступно ховається серйозна неврологічна патологія. Ніколи не завадить обговорити цю проблему з лікарем. Якщо захитування виникло в дитини раптово, обов’язково треба звернутися до лікаря і, можливо, навіть пройти відповідне обстеження. Яке саме? Універсальної схеми немає: кожному пацієнту призначають конкретні дослідження. Тренування в двох варіантах На стійкість до захитування позитивно впливає тренування вестибулярного апарату. Є два варіанти такого тренування. Перший варіант – заняття на сучасних апаратах у поєднанні з професійно призначеними медикаментозними схемами. Він найбільш ефективний, але таке лікування проводять тільки в клініках. Другий варіант – універсальні заняття, спрямовані на підвищення стійкості вестибулярної системи в домашніх умовах. Це регулярні заняття спортом: плавання, пірнання, баскетбол, волейбол, біг, спортивна гімнастика, теніс, айкідо, дзюдо. Підуть на користь стрибки, перекиди, перевороти на батуті або у воді, будь-які вправи з обертанням, поворотами, нахилами голови і тулуба, а також катання на гойдалках-каруселях. Але навіть прості домашні вправи для тренування вестибулярного апарату треба робити правильно. Займатися такою гімнастикою можна тільки з дозволу лікаря. Контролюйте самопочуття дитини! Виконувати вправи слід 1-2 рази на день, починаючи з 1-2 хвилин, поступово збільшуючи час занять до 5-10 хвилин. З часом виконувати їх можна із заплющеними очима. Рухи повинні бути повільними, плавними, можна поступово ускладнювати вправи, збільшуючи темп. У перші дні занять повторюйте кожен рух 2-4 рази, поступово перейдіть до 12-16 рухів у серії. Вихідне положення: встати прямо, опустивши руки вздовж тулуба. Нахилити голову вперед, потім назад, обертати головою вправо і вліво. Вихідне положення: встати прямо, руки, зігнуті в ліктях, тримайте на поясі. Поворот тулуба праворуч і ліворуч, нахил тулуба вперед і назад. Вихідне положення: те саме. Обертання тулубом навколо своєї осі (1-4 оберти праворуч і  ліворуч). Голова прямо або нахилена до плеча. Вихідне положення: те саме. Стрибки на підлозі або на батуті, звичайні (низькі, високі) на двох або на одній нозі з одночасним обертанням голови праворуч  і  ліворуч. Аналогічні рухи, плавні і з прискоренням, можна виконувати не лише на підлозі (або на батуті), а й у воді. За матеріалами nervos.ru

Від Педагогічна Преса

Керівник порталу