Як навчаються студенти в інших країнах світу? Які ж переваги та недоліки в їхній освіті та побуті? Якими пільгами користуються? Скільки грошей витрачають? Де працюють і живуть? Ось список основних питань, на які хотілося б отримати відповідь. Тож починаємо рубрику «Особливості навчання в…». Сьогодні досліджуємо освіту Німеччини.

Система вищої освіти Німеччини об’єднує 326 навчальних закладів, більшість яких – державні (недержавні виші зобов’язані мати державну ліцензію на викладання). Німеччина належить до перших європейських держав, що підписали в 1999 році Болонську декларацію про створення єдиного загальноєвропейського освітнього простору. Тобто в цих країнах є чинними близькі за типом навчальні програми та дипломи, що дають змогу підвищувати академічну мобільність, полегшують взаємне визнання дипломів і забезпечують конкурентоспроможність європейських ВНЗ.
Середній термін навчання в німецькому виші становить близько семи років. Власне, навчальні плани багатьох спеціальностей передбачають не більше ніж чотири з половиною роки для отримання диплома, але освітній процес затягують самі студенти. Вступивши до вишу, німецький студент отримує на руки перелік навчальних курсів, які йому потрібно пройти, та іспитів, що необхідно скласти. На цьому участь навчальної частини в освітньому процесі закінчується. План занять і розклад іспитів студент складає сам. При цьому він має право складати іспит лише тоді, коли відчуває, що готовий до цього.
Навчальний рік поділяють на два семестри. Зимовий семестр починається у жовтні, літній – у квітні. Вільний від занять час передбачено для складання іспитів і проходження практики.

Взаємодопомога – платна
Аби швидше звикнути до університетського життя, студенти шукають «Суспільство студентської взаємодопомоги» (існує практично в кожному виші), або «Об’єднаний студентський комітет» (AstA). Ці організації фінансують за рахунок студентських внесків, які платять щосеместру всі учні. Сплативши внесок, студент може звернутися до цих організацій із будь-якого питання, починаючи від правових проблем та завершуючи пошуком житла, роботи й т. ін. Деякі суспільства взаємодопомоги пропонують спеціальну допомогу іноземним студентам – так званий сервісний пакет (Servicepaket). До нього входять кімната в гуртожитку, опіка з боку «тютора» (так називають студента старших курсів, закріпленого за новачками), членство в спортивних секціях, курси іноземних мов, культурні заходи, навіть обід у студентській їдальні. Вартість такого пакета – 150–320 євро.

Де живуть?
Жити студенти можуть, де завгодно: у гуртожитку, у батьків, «житловій спільноті», окремій квартирі, а також за програмою «житло за допомогу». У гуртожитку надають кімнату на одного студента, де є практично все необхідне для початку, плюс безкоштовний інтернет. Такі кімнати переважно маленькі, та й не найкращі. Плата становить близько 200-300 євро на місяць, але зазвичай гуртожитки переповнені. Тож хтозна, що пощастить «вибити» собі кімнатку. Жити в батьків непрестижно, тому такі люди частіше за все приховують цей факт. «Житлова спільнота» – група людей, що винаймає велику квартиру чи будинок. Так і дешевше, і веселіше. Кожна спільнота має свої закони, якщо порушити графік прибирання кухні й туалету, то жителя можуть просто виселити. Життя в окремій квартирі навряд чи доведеться описувати. А от «житло за допомогу» може стати чи не найбільшим випробуванням. Студенти безкоштовно або майже безкоштовно винаймають кімнату у літніх людей, допомагаючи при цьому по господарству (це може бути прибирання, придбання продуктів чи вигулювання собаки).

Ким працюють?
Як правило, німецькі студенти працюють у сфері обслуговування – касирами, продавцями, офіціантами, барменами, кур’єрами, офісними працівниками, підсобними працівниками на виробництві, репетиторами, науковими асистентами у вишах, програмістами і т. ін. За таку роботу вони отримують від п’яти до двадцяти євро за годину. Залежно від того, що людина вміє робити, можна знайти і більш оплачувану роботу. Також заробити можна під час навчальної практики, що оплачується і може тривати від трьох місяців до року. Якщо студент, який отримує стипендію, знайде роботу, то про це необхідно повідомити у свій фонд. Зароблену суму, імовірніше, вирахують зі стипендії.
Студент, що навчається, має право працювати не більше від 20 годин на тиждень, або 90 діб у рік. Але із заробітку студентів не стягують податків.

Пільги
Для більшості німецьких студентів (до 90 %) навчання у вищих закладах безкоштовне. Студентам із малозабезпечених сімей держава надає своєрідну стипендію «Bafoeg». Фактично це безвідсотковий кредит, половину якого студенти повертають державі після закінчення навчання.
Для обдарованих студентів й аспірантів у Німеччині існує безліч стипендій, що фінансує держава, політичні партії, фірми, церкви і навіть приватні особи. Зазвичай фонд, що видає стипендії, спеціалізується на одному з трьох напрямів: природничий, гуманітарний, економічний. Розмір стипендії встановлюють законодавчо в такому розмірі, щоб цих засобів вистачило студентові на життя і ще залишилося кілька євро «на пиво».
Цікаво, що всі пільги німецьких студентів мають також іноземці. Багато університетів надає студентам змогу безкоштовно займатися в спортивних секціях, поширює квитки в театри і на концерти, організовує дешеві екскурсії по країні та Європі.
Крім цього, студентам надають знижки в разі медичного обслуговування, пільговий проїзний квиток на всі види транспорту (із таким квитком можна їздити не лише по місту, але й між довколишніми містами), знижки для придбання залізничних і авіаквитків, обідів в університетських їдальнях, для відвідування музеїв, театрів, виставок, концертів, спортивних заходів, міських бібліотек, користування інтернетом. Навіть банківський рахунок у більшості німецьких банків студент може відкрити або абсолютно безкоштовно, або за помірну плату.
Суттєвими пільгами користуються студенти, які мають міжнародний студентський квиток ISIC, що коштує в Німеччині всього 9 євро. Цей квиток визнаний більше ніж у ста країнах світу. У цих державах студенти користуються знижками на залізничні й авіаквитки, проживання в готелях, турпоїздки, навчання (за кордоном), покупки в магазинах, що мають договір з Асоціацією ISIC, пільгову страховку, медичну допомогу, телефонні переговори, відвідування музеїв тощо.

Скільки витрачають?
За різними даними, аби прожити, німецькому студентові потрібно не менше ніж 550 євро щомісяця. На що ж витрачають такі гроші, яких українському студентові може вистачити на набагато більший термін? Отже, житло – 250-500 євро; харчування – близько 150 євро. Обід із трьох страв в університетській їдальні коштує близько двох євро. Медична страховка для студентів – близько п’ятдесяти євро на місяць, інші платять понад триста євро. Громадський транспорт у Німеччині – задоволення не з дешевих: два євро за одну поїздку. Але й тут студенти мають змогу заощаджувати: єдиний проїзний на семестр коштує 80-100 євро. Багато студентів купує недорогі, що були в користуванні, автомобілі. Це список основних витрат. А як же розваги? Відвідування кіно, театру та інших культурних заходів обходиться в середньому в 60 євро. На одяг витрачають близько 50 євро. Телефон, інтернет і навчальні матеріали «з’їдають» ще 70 євро. Тож «списку обов’язкових витрат» німецького студента можна тільки поспівчувати.

Вікторія Швидка

 

 

Від Педагогічна Преса

Керівник порталу