Почуття, про яке всі ми зна­ємо дуже добре теоретич­но, рідко хто може похвалити­ся, що відчуває його повністю на собі. Про щастя йшлося на прес-конференції в Укрін­формі, де виступали відомі ві­тчизняні і зарубіжні психоло­ги, політики, соціологи.

– Нам вдалося за рік об’єд­нати зусилля представників різ­них країн – учених, громад­ських і політичних діячів, щоб спробувати провести своєрід­ний психоаналітичний Давос. Але в Україні, аби менше гово­рити про економіку, соціальну сферу, а більше – про почут­тя людини, – заявив співголова наглядової ради Національного педагогічного університету іме­ні Михайла Драгоманова Анато­лій Толстоухов.

Українським Давосом Анато­лій Володимирович умовно на­звав Всесвітній психоаналітич­ний конгрес «Політика щастя», що відбувався в Києві 24 – 27 травня 2012 року. П’ятиденна програма заходу, наповнена аналітикою, інтерактивними форматами, тематичними дис­кусіями, стратегічними ідеями й новою ексклюзивною інформацією, передбачає участь понад тридцяти доповідачів і трьохсот учасників, серед яких всесвіт­ньо відомі представники різноманітних напрямів і шкіл: психоаналітики, історики, со­ціологи, культурологи, політо­логи тощо.

У прес-конференції, що мала назву «Політика щастя. Чи мож­лива щаслива країна?» також узяли участь член Асоціації психоаналітиків Буенос-Айреса і психоаналітичної Федерації Ла­тинської Америки, спеціаліст у галузі дитячого та підліткового психоаналізу Карлос Розенсзтроч; директор Інституту пси­хології ім. Г. С. Костюка Національної академії педагогічних наук України Сергій Максименко; співголова оргкомітету Всесвітнього психоаналітично­го конгресу «Політика щастя», ректор Міжнародного інститу­ту глибинної психології Світла­на Уварова.

Коментуючи інтернет-скандал, викликаний появою шко­лярки з Павлограда Дні­пропетровської області на випускному вечорі в дуже від­вертому вбранні, президент Української   асоціації психоаналізу Світлана Уварова наголосила на одній з основних проблем сучасної молоді – від­сутності героїв для наслідуван­ня, що спонукає підлітків орі­єнтуватися на відомі бренди і брати їх за приклад для само-ідентифікації. Психолог пояс­нила, що самоідентифікація ви­будовується все життя, але її основа зазвичай закладається в дуже ранньому дитинстві. А з огляду на відсутність ідеоло­гії та чітких моральних і куль­турних напрямів спостерігають­ся такі явища, коли людина не знає, як потрібно поводитися. І може визначитися в цьому, тільки порівнюючи себе з обра­зом екранного героя або фото в журналі.

Організували конгрес Укра­їнська асоціація психоаналізу, Національна академія педаго­гічних наук України, Міжнародний інститут глибинної пси­хології (Київ), Музей сновидінь Фрейда (Санкт-Петербург), Ін­ститут когнітивних наук і тех­нологій (Рим), Українська ака­демія політичних наук (Київ), Європейський фонд психоана­лізу (Франція) та Університет Страсбурга.

За матеріалами прес-служб МОНмолодьспорту, навчальних закладів

«Освіта України» № 23

Від Педагогічна Преса

Керівник порталу