Сьогодні під головуванням міністра освіти і науки Дмитра Табачника відбулося засідання Колегії МОН. Одним із питань, що виносилося на обговорення членам Колегії, стало впровадження енергозбережувальних технологій у загальноосвітніх навчальних закладах. Про стан впровадження таких технологій у школах України доповів заступник директора департаменту загальної середньої освіти – начальник відділу взаємодії з місцевими органами виконавчої влади МОН Андрій Марченко. Зокрема, у своєму виступі він зазначив, що на виконання Закону України «Про енергозбереження» Міністерством освіти і науки, місцевими органами управління освітою проводиться системна робота, спрямована на модернізацію матеріально-технічної бази навчальних закладів, впровадження сучасних енергозбережувальних технологій. «За інформацією Міністерства освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим, департаментів (управлінь) освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у регіонах ухвалено програми з підвищення енергоефективності та зменшення споживання енергоресурсів. На виконання запланованих заходів на територіях навчальних закладів будуються й установлюються нові енергозберігаючі, блочно-модульні котельні, проводять роботи з переобладнання наявного в навчальних закладах опалювального обладнання на альтернативні види палива, фізично та морально застаріле обладнання замінюють на сучасне. Напередодні осінньо-зимового сезону здійснювався ремонт теплотрас із використанням нових теплоізоляційних матеріалів і роботи з очищення внутрішніх систем опалення в приміщеннях навчальних закладів. Тривають роботи з утеплення фасадів будівель шкіл і реконструкції покрівельних споруд, заміни вікон», – повідомив Андрій Марченко. Заступник директора департаменту загальної середньої та дошкільної освіти навів приклад проведеної роботи на Дніпропетровщині: «У Дніпропетровській області в 2013 році в загальноосвітніх школах замінено понад 5,7 тис. вікон, у 123 навчальних закладах встановлено нове енергоефективне опалювальне обладнання, облаштовано 7 індивідуальних теплових пунктів автоматичного регулювання теплового потоку. Належну увагу в області приділяють впровадженню в закладах освіти заходів, що не несуть значних фінансових витрат, зокрема, встановлення енергозберігаючих ламп освітлення, проведення режимної наладки котлів, балансування систем опалення, установка регуляторів тепла тощо». Як було зазначено під час засідання Колегії МОН, на виконання програм з енергозбереження в Харківській області протягом 2012-2013 років у 17 навчальних закладах проведено комплексні роботи з утеплення будівель, під час яких замінено обладнання систем опалення, замінено вікна та відремонтовано покрівельні покриття. У поточному році успішно втілено 6 міні-проектів, спрямованих на зменшення енерговитрат у навчальних закладах, 4 міні-проекти із заміни вікон та 2 – на проведення капітального ремонту систем опалення. Окрім того, за словами Андрія Марченка, значну роботу з організації утеплення приміщень навчальних закладів проведено в Черкаській області: «Зокрема, протягом останніх 3-х років капітально відремонтовано 178 автономних котелень, що обслуговують навчальні заклади, в 38 з них замінено старі котли на сучасні енергоефективні, що працюють на різних видах твердого палива, зокрема на відходах деревообробної промисловості, сільського господарства, твердих побутових відходах тощо. Проведено капітальні ремонти систем опалення у 286 навчальних закладах, замінено 9,1 км зовнішніх тепломереж, побудовано 24 автономні топки, в 10 котельнях установлено сучасні енергоефективні котли, що функціонують на пелетах і тирсі, в двох – електрокотли». Також, за його словами, в місті Києві планується реконструювати всі столичні школи і садочки за енергозбережувальними технологіями. Загалом в Україні тільки в 2013 році були капітально відремонтовані 4613 котелень і 1767 систем опалення, у понад 3000 шкіл повністю замінили вікна, в 1281 відремонтували покрівлі. Проте заходи з енергозбереження стануть дієвими тоді, коли керівники навчальних закладів почнуть вести строгий облік використаного тепла, води, електроенергії. Адже найбільш суттєві втрати енергії відбуваються на елементарному рівні: погано зачинені вікна або двері, невимкнуте світло, незакритий або несправний кран. «Необхідно проводити системну роботу з вчителями, учнями та їхніми батьками щодо навчання їх бережливого ставлення до енергетичних ресурсів, – наголосив Андрій Марченко. – Приклади такої роботи вже є. За сприяння компанії ДТЕК в 2013 році 11 шкіл міста Києва стали учасниками проекту «Енергоефективні школи». У рамках проекту учні 6-8 класів навчалися енергозбереженню не тільки теоретично, але й відвідували підприємства, що виробляють тепло, проводили власні дослідження. Після закінчення факультативного курсу учні розробили проекти, спрямовані на скорочення споживання тепла та електроенергії у своїх навчальних закладах. Цього року цей курс розпочнеться ще в 55 школах 20 міст і 8 областей України». Зважаючи на те, що формування в учнів навичок з енергозбереження, використання енергозбережувальних технологій приведе до суттєвої економії коштів і загального покращення навчально-виховного процесу, члени Колегії МОН запропонували щорічно проводити моніторинг та аналіз стану впровадження енергозбережувальних технологій у навчальних закладах, узагальнювати кращий досвід, розробити методичні рекомендації для керівників навчальних закладів із зазначених питань, надавати пріоритетну підтримку проектам, зокрема громадських організацій, із питань енергозбереження тощо.

Від Педагогічна Преса

Керівник порталу