Кабмін удосконалюватиме підготовку ІТ-фахівців - GOLУчора, 12 лютого, в Кабінеті Міністрів України під головуванням віце-прем’єр-міністра України Костянтина Грищенка відбулася нарада з питань удосконалення системи підготовки фахівців у галузі інформаційних технологій.

У нараді взяли участь перший заступник міністра освіти і науки Євген Суліма, директор департаменту вищої освіти Юрій Коровайченко, представники Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут», товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Лоджик Україна», Асоціації «ІТ України», Ради з конкурентоспроможності індустрії ІКТ України.

На нараді обговорено виконання Плану заходів із удосконалення системи підготовки фахівців у галузі інформаційних технологій, а також розглянуто перспективи підготовки таких фахівців у майбутньому.

На думку Костянтина Грищенка, одним із провідних факторів, що впливає на розвиток сфери інформаційно-комунікаційних технологій, є забезпечення підприємств достатньою кількістю кваліфікованих фахівців. Окрім того, віце-прем’єр наголосив на необхідності гармонізації освітніх і професійних стандартів з урахуванням практичних потреб галузі, на підвищенні рівня викладання іноземних мов і збільшенні конкуренції серед абітурієнтів під час вступу до вищих навчальних закладів.

«Попри потужну фундаментальну підготовку студентів, існує потреба в гармонізації освітніх і професійних стандартів з урахуванням практичних потреб галузі інформаційних технологій… Окремо ще раз хочу наголосити на необхідності удосконалення підготовки наших ІТ-фахівців з іноземних мов, на чому я наголошував минулого року та давав відповідні доручення», – наголосив Костянтин Грищенко.

Окрему увагу під час наради приділено питанням розвитку електронних бібліотек в Україні та інтернет-інфраструктури ВНЗ. «Переконаний, що цього року відсоток університетів, що повноцінно користуються електронними бібліотечними ресурсами, як міжнародними, так і вітчизняними, суттєво підвищиться», – наголосив віце-прем’єр-міністр.

Важливим, на його думку, є й рівень покриття технологією Wi-Fi університетських кампусів, лабораторій і гуртожитків.

«У наш час доступ студентів до інтернету як джерела інформації є вкрай важливим для навчального процесу. Доступ до інтернету вже не є чимось надзвичайним і недосяжним. Це базовий інструмент для роботи та навчання студентів, поглиблення знань, пошуку та поширення нових ідей. Як ми побачили з презентації (щодо технічного забезпечення ВНЗ. – Прим.), рівень проникнення інтернету у вищих навчальних закладах хоча і перевищує середній, але все ще далекий від того, що є у провідних ВНЗ світу. Переконаний, що впродовж 2014 року ми можемо просунутись в цьому питанні та довести рівень поширення інтернету в гуртожитках, кампусах, лабораторіях, корпусах вітчизняних університетів до провідного міжнародного рівня – повного покриття технологією Wi-Fi місць, де навчаються і проводять час студенти. І для цього не потрібні якісь шалені кошти. Це цілком можливо зробити силами самих вищих навчальних закладів», – сказав Костянтин Грищенко.

У свою чергу, перший заступник міністра освіти і науки Євген Суліма зазначив, що наразі в Україні для ІТ-галузі здійснюють підготовку фахівців більше ніж 250 вищих навчальних закладів I–IV рівнів акредитації.

За відгуками роботодавців і за результатами працевлаштування найбільш якісну вищу освіту у галузі ІТ-технологій надають Національний технічний університет України “Київський політехнічний інститут”, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Національний авіаційний університет, Харківський національний університет радіоелектроніки, Харківський національний аерокосмічний університет імені М. Е. Жуковського “Харківський авіаційний інститут”, Національний технічний університет “Харківський політехнічний інститут”, Донецький національний технічний університет, Національний університет “Львівська політехніка”.

Міністерство освіти і науки зацікавлене в гармонізації системи підготовки ІТ-фахівців із вищою освітою із сучасними вимогами IT-індустрії.

Так, МОН провело моніторинг стану розробки галузевих стандартів вищої ІТ-освіти. Зміст підготовки ІТ-фахівців в Україні гармонізовано з міжнародними рекомендаціями Computing Curricula, прийнятими європейською та американською науковою спільнотами щодо якісної підготовки ІТ-фахівців. Розроблені та затверджені протягом 2009 – 2012 років галузеві стандарти вищої освіти також загалом відповідають міжнародним рекомендаціям і навчальним програмам провідних університетів світу.

Міністерство і надалі планує продовження спільної з працедавцями роботи з гармонізації підготовки ІТ-фахівців із потребами ІТ-ринку.

У 2014 році планується відновити практику підвищення кваліфікації та перепідготовки науково-педагогічних працівників у ІТ-компаніях у рамках їх роботи над реальними комерційними ІТ-проектами тривалістю не менше двох місяців із відривом від виробництва та збереженням заробітної платні.

Рекомендовано ІТ-компаніям підтримувати науково-дослідні роботи інноваційного спрямування у вищих навчальних закладах, участь науково-педагогічних працівників, які здійснюють освітню діяльність в галузі ІТ, у наукових конференціях міжнародного та всеукраїнського рівнів, в авторських тренінгах, що проводять компанії.

Але головне наше завдання – це проаналізувати стан розробки професійних стандартів із IT-галузі з урахуванням Національної рамки кваліфікацій і здійснити корекцію складових галузевих стандартів вищої ІТ-освіти відповідно до вимог ІТ індустрії, взявши за основу вимоги до кваліфікацій, компетенцій, знань та умінь із розроблених професійних стандартів з ІТ-галузі.

За результатами наради віце-прем’єр-міністр України Костянтин Грищенко поставив завдання підвищити мотивацію роботодавців до спільної роботи з підготовки майбутніх фахівців, організацію забезпечення студентів сучасними інформаційними ресурсами, обов’язкову участь у роботі державних екзаменаційних комісій представників ІТ-бізнесу.

Особливу увагу Міністерству слід приділити організації навчального процесу для забезпечення якісної підготовки студентів, а також впровадженню програм поглибленого вивчення англійської мови з урахуванням обраної спеціальності.

Від Педагогічна Преса

Керівник порталу

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *