Залишки Станиславівської фортеці «виринають» з-під землі. Впродовж тижня студенти-історики розкопують поблизу Палацу Потоцьких фрагменти фортечних мурів XVII – XVIIІ століть. Хлопці і дівчата проходять тут виробничу практику. Обсяги виконаної роботи можна оцінити хоча б за розмірами ями. Її глибина досягає 3 метрів. Тут розкопали частину цегляного підземного приміщення зі склепінням напівциліндричної форми. Під час розкопок знаходять уламки давнього керамічного та скляного посуду. Колись на цьому місці, може, був смітник, куди скидали посуд, що вийшов з ужитку, розповідає викладач Прикарпатського університету Ігор Кочкін. Утім, для археологів таке “сміттєзвалище” дуже цінне. За допомогою невеликих шматків посуду можна не лише відтворити його реальні розміри, а й дослідити старовинні зразки кераміки та скла. Нині студенти працюють на місці минулорічних розкопок. Торік тут археологи знайшли бойовий прохід – потерну. Ним користувалися захисники Станиславівської фортеці в XVII – XVIIІ столітті. Василь Романець припускає, знайдені споруди можуть бути частиною оборонного муру. Аби зробити остаточні висновки – треба копати глибше. Поряд зі стіною частково збереглися два каземати – арсенал зброї та спорядження, інформує вежа. Кожну цеглинку виявлених фортечних споруд студенти ретельно вичищають шпателями та обмітають пензликами. Уламки стародавнього посуду висушують на сонці. Археологи сподіваються, що дослідження на цьому не припиняться. Адже Станиславівська фортеця зберігає чимало таємниць. Зокрема, ретельного вивчення потребує підземна частина Палацу Потоцьких.

Від Педагогічна Преса

Керівник порталу