Лілія Гриневич, голова Комітету з питань науки і освіти Верховної Ради України склала План демонополізації освіти і науки. Нагадаємо, що студенти-активісти, які майже тиждень тримали МОН під контролем, серед інших кандидатур на посаду міністра освіти і науки України висували й  пані Гриневич. Лілія Михайлівна оцінила довіру студентства та запевнила, що в будь-якому разі працюватиме на благо освіти й науки – чи в Кабміні, чи у Верховній Раді. Лілія Михайлівна Гриневич народилася в сім’ї вчителів. Має дві вищі освіти: біохімік-викладач (Львівський державний університет імені Івана Франка, 1989) та економіст-менеджер (Міжгалузевий інститут підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів при Львівському політехнічному інституті, 1993). Із проблем реформування освіти стажувалась у Варшавському та Колумбійському університетах. Захистила кандидатську дисертацію на тему «Тенденції децентралізації управління освітою в сучасній Польщі» (2005). Володіє англійською та польською мовами. Займалась науковою діяльністю в Національній академії педагогічних наук України. Створювала систему ЗНО в Україні і була першим директором Українського центру оцінювання якості освіти.   ПЛАН ДЕМОНОПОЛІЗАЦІЇ ОСВІТИ І НАУКИ Проект для громадського обговорення. Версія 2.0 Призначення документу: У суспільному діалозі визначити першочергові кроки у сфері освіти і науки в 2014 році. Очікувані результати Очікується, що після реалізації плану буде Оздоровлено систему управління освітою і наукою, здійснено перехід до державно-громадського партнерства Закладено підвалини для подальших позитивних змін, які призведуть до реалізації стратегічних цілей Стратегічні цілі У сфері дошкільної і середньої освіти – забезпечення рівного доступу до високих стандартів освіти всіх дітей, незалежно від матеріального статусу, статків, місця проживання їхніх родин. У сфері професійної і вищої освіти – забезпечення високої якості підготовки кадрів для сучасного ринку праці У сфері вищої освіти і науки – створення сучасної системи виробництва знань, технологій та інновацій. Пріоритетні завдання на середньострокову перспективу Скорочення кількості установ і осіб, які відволікають учителів, викладачів, учених від навчально-виховного процесу, скорочення обсягів паперових планів, програм і звітності. Забезпечення академічної і фінансової автономії навчальних закладів, педагогічної свободи учителя і викладача. Спрощення ліцензування та акредитації з паралельним підвищенням відповідальності за їх результати. Забезпечення внутрішньої мобільності студентів і викладачів, міжрегіональна співпраця університетів. Забезпечення прозорості прийняття рішень, руху грошових потоків, закупівель на всіх рівнях. Функціонування електронної системи для проведення прозорої вступної кампанії. Відкритість безособових даних результатів ЗНО для аналізу. Впровадження незалежного оцінювання якості освіти на всіх рівнях. Участь України в міжнародних порівняльних дослідженнях, зокрема PISA. Розвиток Національної рамки кваліфікацій. Створення незалежних кваліфікаційних центрів. Створення сучасної системи виробництва навчального змісту. Розробка нового положення про конкурс підручників для шкіл. Реформування Інституту інноваційних технологій та змісту освіти. 100 % забезпечення широкосмуговим Інтернетом навчальних і наукових закладів. Підвищення соціального статусу вчителів і викладачів одночасно з підвищенням кваліфікації, підтвердженої незалежними атестаційними агенціями. Реформа системи підготовки педагогічних кадрів. Запровадження Програми «антиплагіат» з обов’язковим проходженням крізь неї всіх робіт перед захистом на дисертацій спецрадах при ВНЗ і наукових установах. Обов’язкова публікація в мережі Інтернет дисертацій при внесенні на захист. Обов’язкова публікація дисертацій чиновників, захищених у 2000-2014 рр. Демілітаризація і гуманізація системи підготовки кадрів для правоохоронних органів і системи юстиції. Реформування системи управління наукою. Надання фінансових стимулів для інвестицій у науку. Програма підтримки молодих талантів, зокрема через програму державних грантів. Інтеграція академічної і університетської науки, зокрема шляхом створення спільних дослідницьких підрозділів і поширення науково-викладацького сумісництва. Створення умов для дослідницької діяльності у вишах, зокрема шляхом зменшення лекційного навантаження викладачів. Першочергові кроки в 2014 році 1.    Фінансовий і управлінський аудит системи управління освітою і наукою, в т. ч. із метою виявлення наявних і потенційних корупційних схем. 2.    Мораторій на державне втручання: о   Скасування до 2016 року перевірок навчальних закладів, за винятком планових фінансових ревізій і випадків, коли є звернення органів студентського самоврядування або батьківських комітетів. о   Продовження до 2016 року дії всіх ліцензій із метою припинення процедур акредитації за старим законодавством. о   Зупинення необґрунтованої реорганізації навчальних закладів. Скасування бюрократичних наказів МОН, позбавлених управлінського змісту, дебюрократизація звітності викладачів і вчителів. Знищення очевидних корупційних схем у сфері освіти о   Скорочення повноважень МОН. Скасування репресивних функцій Державної інспекції навчальних закладів. о   Передача функції надання грифів навчальній літературі самим ВНЗ, а підручників у сфері загальної середньої освіти – незалежній інституції. о  Децентралізація закупівель. о   Впровадження прозорості в держзамовленні ВНЗ. Внесення необхідних змін до умов прийому. о   Впровадження системи прозорого використання коштів, виділених державою, запуск системи відслідковування поточних рахунків міністерства в он-лайн режимі (“бюджет он-лайн”) Створення разом із роботодавцями незалежних кваліфікаційних центрів. Збереження наукового потенціалу, земель і майна Національної й галузевих академій наук, захист їх від спроб відчуження та розкрадання. Розбудова інституційного фундаменту. о   Запровадження механізмів залучення громадськості до управління в сфері освіти та навчальними закладами. о   Формування процедур залучення сторін суспільного діалогу до розробки і прийняття рішень. о   Забезпечення прозорості процесів шляхом переведення процесів у електронну форму, відкриту для перегляду громадськістю в режимі он­-лайн. 8.    Інтеграція України в Європейський освітній і дослідницький простір. о   Впровадження “перехресного вступу”, ЄКТС і розробка Національної рамки кваліфікацій відповідно до європейських вимог. о   Створення умов для повномасштабної участі українських науковців у проектах Рамкової програми ЄС «Горизонт – 2020». 9.    Прийняття ключових нормативно-правових актів. о   Нова редакція статті 53 Конституції України. о   Новий базовий закон “Про освіту”. о   Новий закон “Про вищу освіту”. о   Новий закон “Про наукову та науково-технічну діяльність”. о  Урядова програма про підвищення соціального статусу педагогічних працівників із одночасним збільшенням їх кваліфікації. Матеріал подаємо  за ru.scribd.com

Від Педагогічна Преса

Керівник порталу