Для тих, у кого в голові паморочиться від інформації про політичну ситуацію в Україні (новини про Майдан, Путіна та Крим), розробили 7 головних правил так званої інформаційної дієти. Адже зараз кожен другий відчуває на собі тиск інформації, актуальність якої зашкалює, а от з об’єктивністю часто не зовсім щастить. Не тільки ЗМІ, а й соціальні мережі роблять свою справу – мозок починає закипати від перенасичення інформацією і ніби готовий вибухнути.  Друзі, настав час замислитися про інформаційне голодування. Ось невеличкий рецепт: Вранці – про спорт, а ввечері – про політику Інформація не так перевантажує мозок і не так радикально впливає на емоційний стан людини, якщо її споживати дозовано – за тематичним принципом. Вільям Пауерс в книзі «Hamlet’s BlackBerry» наводить дані дослідження American Psychiatric Association: у користувачів інтернету знижується реакція, псується настрій і формується апатія здебільшого через неструктуроване поглинання інформації. За короткий проміжок часу мозок змушений аналізувати одночасно новини політики, культури, шоу-бізнесу, економіки, приватні повідомлення друзів у соціальних мережах тощо. Тому ті, хто здатен протягом дня контролювати інформаційний раціон, приділяти щоразу по 20-30 хвилин конкретним темам, почуваються не тільки краще, а й помічають, що запам’ятали в результаті більше корисного, аніж зазвичай. Більше новин із регіонів Читайте більше локальних новин. За версією Клея Джонсона, автора книги «The Information Diet», локалізація інформаційного споживання – головний порятунок для тих, хто не здатен відмовитися від читання новин та їх аналізу, але водночас відчуває, що скоро втратить розум від інтернет-галасу. Причому що глибша локалізація, то краще: читати новини району, міста корисніше для психіки, аніж новини країни або світу. Підзаголовки корисніші за заголовки Коли читаєте, намагайтеся концентруватися не скільки на заголовках, а на короткому змісті. Психологи Єльського університету на прохання того ж Джонсона досліджували, як інтернет-користувачі сприймають різну подачу інформації. Зміст заголовків та їх інтонація, якщо читати уважно, в якусь мить після тривалого вивчення статей і повідомлень формують у голові «пробку», перемішуються, створюють відчуття хаосу та надлишку інформації. Підзаголовки ж, навпаки, завдяки більш розширеній подачі інформації шикуються в стрункий ряд. Інакше кажучи, підзаголовки хоч і довші, але легші та комфортніші для сприйняття мозком. Спочатку сніданок, а потім – новини Відомий вчений-трансгуманіст Нік Бостром вважає, що поняття «інформаційне споживання» зовсім метафоричне. Між споживанням їжі та споживанням інформації багато спільного – принаймні, мозок реагує на ці два процеси дуже схоже. Саме тому фахівці не радять читати новини на голодний шлунок, особливо після сну, тобто до сніданку. У це складно повірити, але прочитавши вранці дві-три статті, ви посилаєте мозку помилковий сигнал, некоректність якого він може розпізнати не одразу: йому здається, що організм уже почав поглинання. Менше читати новини зі смартфону Намагайтеся отримувати інформацію з великих екранів. Професор Mіт Шеррі Теркл провела експеримент: 200 студентів розділили на дві рівні групи, одна з них цілий день із періодичними паузами читала інформаційні сайти на моніторах і лептопах, друга –  робила те саме, але з екранів смартфонів. Також у другої групи була можливість читати новину в будь-яких, обраних ними умовах: вдома на дивані, в ресторані або в парку. Першу ж групу розселили по офісах. Результат виявився несподіваним: ті, хто отримував інформацію з екранів комп’ютерів, менше скаржилися на втому, ясніше та докладніше переказували прочитане, краще фільтрували інформацію, відокремлюючи важливе від неважливого. Пояснення цьому дуже просте: маленькі екрани вимагають від мозку більше уваги, а самі смартфони створюють приводи для відволікання – в результаті інформація важко відкладається в пам’яті. Мозок любить довге Читайте довгі тексти до коротких. Це начебто суперечить логіці інформаційного споживання: спершу ми читаємо короткі новинні сюжети, а потім переходимо до статей із аналізом новин або просто до довгих текстів на одвічну тематикою. Дослідження, проведене для книги «The Digital Diet» фахівцями Медичної школи Фейнберг Північно-Західного університету, показало, що читання довгих текстів заспокоює і тренує мозок, який потім менше втомлюється, краще фільтрує інформаційний потік і не дає нам потонути в морі незначної інформації. Іноді дивитися краще, аніж читати Знову ж неоднозначний висновок для тих, хто розуміє, як влаштоване телебачення. Але Деніел Сіберг в «The Digital Diet» пише, що телевізійні новини  – це легка дієтична закуска на тлі калорійного контенту інформаційних сайтів. Обробка зорових образів вимагає від мозку менших зусиль, аніж безпосередньо аналіз тексту. Загалом іноді, якщо поруч є телевізор, для душевного спокою його подивитися буде корисніше, ніж прочитати чергового колумніста.

Від Педагогічна Преса

Керівник порталу