Нещодавно в рамках Тижня вшанування пам’яті Тараса Шевченка в Переяслав-Хмельницькому державному педагогічному університеті імені Григорія Сковороди відбулася студентська міжфакультетська науково-практична конференція «Проблема міждисциплінарного прочитання Т. Г. Шевченка», присвячена 200-річчю від дня народження митця.

Як відомо, в Шевченкові поєднувався поет і художник, його творам притаманна особлива, неповторна чіткість, гармонійність сполучення, класична стрункість, логічність, пісенна мелодійність, епічна задумливість. Саме тому вивчення спадщини Тараса Шевченка — проблема невичерпна та багатобічна, і як міждисциплінарна галузь наукового знання відзначається різними напрямами досліджень. Лише поєднання та модифікація методів різних галузей знання дає нині реальну змогу цілісного осягнення ключової для розуміння українства універсальної постаті Шевченка.

У вступному слові кандидат педагогічних наук, доцент, керівник навчально-наукового центру шевченкознавства Переяслав-Хмельницького педагогічного університету імені Григорія Сковороди Олена Кулик висловила вдячність усім студентам, які виявили бажання взяти участь у конференції та долучилися до наукових досліджень у галузі шевченкознавства. «Ми, науковці, шевченкознавці, впевнені в тому, —наголосила Олена Дмитрівна, — що нині підростає достойна зміна, і саме Ви — те покоління, яке дасть можливість зрозуміти Шевченка по-іншому, оновити його, осучаснити, оживити. Ви зможете відкинути ті традиції, які були закладені ще в радянські часи, тобто якісь відшліфовані схематичні образи Кобзаря, і дати всім нам можливість зрозуміти його передусім як живу звичайну людину».

Усіх учасників конференції як дослідників невичерпної спадщини Тараса Шевченка радо привітала кандидат філологічних наук, доцент, декан філологічного факультету Оксана Свириденко. У своєму виступі Оксана Михайлівна наголосила: «У різні періоди з огляду на різну політичну ситуацію та різні історичні традиції рецепція творчості і спадщини Тараса Шевченка була кардинально відмінною. Проте хоч би яка була епоха, хоч би які панували десятиліття, хоч би які учені говорили про Шевченка, завжди звучала одна й та сама думка про велич його спадщини і її непроминальне значення для української нації.

Як відомо, помпезне святкування 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка в Україні цього року відмінили. За словами нинішнього міністра культури Євгена Нищука, воно має відбутися в тих місцях, до яких так чи інакше причетний Шевченко. Йдеться про кожне місто і село України, адже Шевченків дух причетний до кожного українця і присутній скрізь.

Ми пишаємося тим, що живемо на землі, по якій ступала нога Великого Шевченка, Великого Кобзаря. На Переяславщині залишився його слід, а його безсмертним “Заповітом”, написаним тут, ми маємо керуватися і сьогодні».

Декан філологічного факультету закликала студентів до відповідального ставлення до спадщини Тараса Шевченка. «Сьогодні ви, говорячи про творчість Тараса Шевченка, його громадсько-політичну діяльність, відкриваєте його по-новому. Пам’ятайте, сьогоднішнє ваше наукове слово — ваш особистий внесок в українську і світову Шевченкіану», — зазначила Оксана Михайлівна.

Доповіді про складний життєвий і творчий шлях генія українського народу підготували студенти філологічного, історичного, педагогічного, фінансово-гуманітарного факультетів і факультету педагогіки та психології. Студенти досліджували індивідуальний стиль поезій Тараса Шевченка, трансформацію світових образів у його творчості, мовну організацію поетичної творчості великого художника слова. Не залишили поза увагою й питання про роль жінки-матері у творчості Великого Кобзаря, тему дитинства, мотиви самотності та сирітства, вплив Григорія Сковороди на творчість і погляди Тараса Шевченка.

Студентка ІІІ курсу філологічного факультету Анастасія Анацька, характеризуючи творчий доробок Шевченка, висловила занепокоєння з приводу того, що широкий загал українства знає його лише за поверхневими знаннями, отриманими у школі. «На уроках ми постійно чули заштамповані фрази про Шевченка-генія, духовного провідника, але чому він геній, на це запитання аргументованої відповіді ми так і не отримували», — зауважила студентка. Анастасія Город, студентка ІІІ курсу філологічного факультету, у своїй доповіді «Тарасова Галатея» розглянула Кобзаря крізь призму поглядів його нареченої Ликерії Полусмак.

Російськомовну спадщину Тараса Шевченка проаналізувала у своєму виступі студентка IV курсу педагогічного факультету Дарина Ковальська. Студентка І курсу історичного факультету Марія Коваленко акцентувала увагу присутніх на світовому значенні творчості Шевченка й високій оцінці його творів у зарубіжній критиці. Максим Левченко, студент І курсу історичного факультету, повів мову про безперечну актуальність Тараса Шевченка, творчість якого допомагає українському народові вистояти й нині, в один із найтяжчих періодів у новітній історії України, коли новою хвилею знову пожвавлюється боротьба за свободу та незалежність нашої держави. Із доповіддю про місце Тараса Шевченка як взірця українського національного проводу в спадщині Дмитра Донцова виступив студент ІІІ курсу історичного факультету Дмитро Островик. Психологічні аспекти відображення гендерного насильства в суспільстві у поетичній творчості Тараса Шевченка взяла в основу свого виступу студентка IV курсу факультету педагогіки і психології Вікторія Пасічник. Вона також підготувала презентацію, в якій детально представила художню специфіку моделі родини та мотиву її руйнації в поезії Тараса Шевченка крізь призму гендеру. Студентка ІІ курсу факультету педагогіки і психології Анастасія Сас розглянула творчість Великого Пророка українського народу як засіб соціального виховання підростаючого покоління. На перших творах Тараса Шевченка, написаних російською мовою, які теж є важливою частиною художнього світу поета, зосередила увагу присутніх студентка IV курсу педагогічного факультету Оксана Тарасюк. У свою чергу студентка І курсу історичного факультету Ніна Тупович присвятила свій виступ трагедії самотнього чуття геніального поета.

На завершення зібрання до учасників конференції звернулася кандидат педагогічних наук, доцент, заступник декана філологічного факультету Людмила Овсієнко: «Я радію з того, що у нас готується і підростає справжня наукова еліта. Ви дійсно гідні нащадки Тараса Григоровича Шевченка, гідні нашого Кобзаря. І ви — гідні наступники нашої теперішньої наукової еліти», — зазначила Людмила Миколаївна.

Наукові доповіді учасників конференції вкотре підкреслили геніальність постаті Тараса Шевченка, яскраво засвідчили глибину і багатогранність прочитання його творчого спадку. Поезія Шевченка стала нетлінною частиною духовного буття українського народу. Великий Кобзар для нас — це не тільки те, що вивчають, а й те, чим живуть, із чого черпають сили і надії. Невмираючий дух поета, як і раніше, витає над рідною Україною, невмовкаюче роздається його віще слово.

Сергій Зражевський,

фахівець редакційно-видавничого відділу

Переяслав-Хмельницького державного педагогічного

університету імені Григорія Сковороди

Від Педагогічна Преса

Керівник порталу