200-річний ювілей Великого Пророка нашого народу Т.Г. Шевченка не обмежується часовими кордонами. Шевченківські читання, різноманітні науково-мистецькі акції проходять в Уманському державному педагогічному університеті імені Павла Тичини впродовж всього навчального року. Особливо багато заходів відбулося і має відбутися в березні – місяці народження Кобзаря.

У рамках святкування 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка кафедра географії і методики її навчання провела науковий семінар «Шевченко і географія», що відбувся в конференц-залі Державного історико-архітектурного заповідника «Стара Умань».

Учасники семінару окреслили надзвичайно широку тематику доповідей, презентацій, пов’язаних із життям Великого Кобзаря. Дослідження науково-краєзнавчої діяльності та художньо-поетичної творчості Т.Г.Шевченка показало, що він усе своє життя цікавився пам’ятками давнини, брав участь у їх науковому дослідженні. Зроблені письменником описи історичних пам’яток в «Археологічних замітках», «Щоденнику» та багатьох художніх творах становлять велику цінність і ще далеко не повністю використані в історичній та археологічній науці.

Під час семінару всі присутні дізнались про Т.Г. Шевченка як географа-картографа-дослідника, зокрема про його участь у складі експедиції відомого російського вченого О.І. Бутакова (яка досліджувала Аральське море) та Каратауської експедиції, під час яких Шевченко створив серію малюнків аквареллю й олівцем із точним відтворенням цих місцевостей.

Запрошені на семінар вчителі продемонстрували фрагмент уроку «Тарас Шевченко і географія» та презентували свою роботу «Т.Г. Шевченко і освіта».

Студенти університету також продемонстрували презентацію «Пам’ятники Кобзарю в Україні та світі», що вражала своєю масштабністю. Адже на сьогодні в 35-ти країнах світу налічується 1384 пам’ятники Тарасу Шевченку, які були і є символами українства.

Також в УДПУ за ініціативи кафедри української літератури та українознавства відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція «Українознавчий вимір творчості Тараса Шевченка».

Учасникам цього наукового форуму для ознайомлення було запропоновано цікаві та змістовні доповіді, у яких акцентувалась увага на сучасному прочитанні творчого доробку Великого Кобзаря. У своєму виступі доцент Тетяна Лопушан поділилася з учасниками сучасними візіями та рецепціями творчості Тараса Шевченка. На завершення було озвучено підсумки конкурсу на кращий художній твір (поезія, проза, драма) про життя і творчість Великого Кобзаря.

Історичний факультет став ініціатором Всеукраїнської наукової конференції «Тарас Шевченко в національній пам’яті», на якому були присутні і науковці Українського інституту національної пам’яті. У рамках конференції проходило ознайомлення з роботами за такими тематичними напрямами: «Місця пам’яті» Тараса Шевченка, Трансформації меморіального образу Шевченка, Інтелектуальне середовище України в контексті довгого ХІХ століття, Шевченко і проблема формування національної ідентичності, Феномен Тараса Шевченка у соціокультурних вимірах, Тарас Шевченко у комеморативній політиці України.

Нагода ще раз поговорити про життя та творчість Великого Кобзаря та перевірити свої знання випала студентам під час брейн-рингу, присвяченого 200-річчю від дня народження Тараса Григоровича Шевченка, який підготувала кафедра філософії та суспільствознавства.

Захід пройшов у дружній атмосфері. Тарасові не було б соромно за своїх земляків і знавців його творчості. Журі довелося докласти багато зусиль, щоб з позиції об’єктивності та професіоналізму визначити серед учасників переможця, яким стала команда історичного факультету «Братство тарасівців».

Віддаль у 200 років – між днем народження поета і сучасністю – не прірва. Це міст між минулим і сьогоденням. Кобзаря активно цитують студенти, оскільки саме Шевченковим словом можна передати всю любов до своєї Батьківщини, показати її значення у житті кожного з нас. Викладачі та студенти факультету іноземної філології працювали над перекладами віршів Шевченка різними мовами. Результатом їхньої спільної праці стала презентація збірки авторських перекладів під назвою «Тарасове пророцтво: Слухай. Вір. Дій».

У рамках роботи поетичного клубу «У Софіївці» був проведений літературний вечір, у ході якого звучали роздуми над тим, ким би Шевченко був сьогодні: поважним політиком чи неперевершеним художником, натхненним поетом чи лютим бунтівником, чи визнавали б його сьогодні, чи почули б його слово, про що б він писав?

Наукова бібліотека університету підготувала цикл виставок, зокрема і віртуальних, приурочених до ювілейної дати. На особливу увагу заслуговують виставки: «Ми – нащадки Кобзаря», «Живуть, Тарасе рідний, поміж нас і голос твій, і пензель твій, і слово», «Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття», «Терниста доля Кобзаря», «Шевченко – людина, Шевченко – поет, Шевченко – художник», «Великий син великого народу».

Працівники наукової бібліотеки провели також Шевченківські читання «Голос поета вічний в наші ввійшов серця» та літературний вечір «Тарас Шевченко – нащадкам», де кожен охочий зміг доторкнутися серцем до Шевченкових творів, пройнятися їх духом, таким чином виконавши заповіт поета.

Для студентів економічного факультету було проведено тренінг із виразного читання віршів Кобзаря. Навчала майстерності читання творів великого Пророка переможниця ІІІ Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка магістрантка Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини Марія Краєва.

Геніальний поет цілком справедливо посідає почесне авангардне місце серед великих українців, був, є і залишається духовним батьком нашого народу. Його вірші найкраще сприймаються тоді, коли їх читають виразно, вдумливо і з душею. Саме це і продемонстрували студенти, дотримуючись потрібного темпу та інтонації, намагаючись пояснити зміст та донести до слухачів красу Шевченкових творів.

Масштабним та незабутнім став загальноуніверситетський літературно-мистецький захід, приурочений 200-річчю Т.Г. Шевченка. Кожний виступ залишив по собі неабияке враження. Щирі аплодисменти звучали на адресу народного хору «Кобзар», тріо «Гонта», народного фольклорного аматорського колективу «Софія», народного аматорського ансамблю сучасного танцю «Візаві», народного ансамблю танцю «Яворина».

Заставили ще раз задуматися над вічною і завжди актуальною мудрістю поезії Кобзаря читці-декламатори. Свої вірші, присвячені Т. Шевченку, «У вінок Кобзареві…» майстерно вплітали студенти-учасники літературного об’єднання імені Миколи Бажана.

Тож усі заходи, що відбувались і продовжують відбуватись в УДПУ, ще раз підтверджують, що для майбутніх педагогів, їхнього професійного зростання та творчої самореалізації Т.Г. Шевченко залишається невичерпним.

Дух Шевченка і нині тримає нас! Вогонь душі поета запалює у серцях співвітчизників Віру, Надію та Любов до рідної землі.

Відділ зв’язків з громадськістю УДПУ імені Павла Тичини

 

Від Педагогічна Преса

Керівник порталу