Днями в читальному залі № 1 навчального корпусу Інституту філології та журналістики ЖДУ імені Івана Франка відбулося свято поезії «Безсмертний дотик до душі». Літературний вечір приурочено до Всесвітнього дня поезії, який відзначають щорічно 21 березня. Поетичну зустріч ініціювала та провела доцент кафедри теорії та історії світової літератури Галина Бондаренко.

Третій рік поспіль філологи відзначають Всесвітній день поезії. До уваги присутніх викладачів, студентів, гостей було представлено фотоархів проведення свята поезії попередніх років. Стало гарною традицією щороку демонструвати творчі доробки юних поетів та організовувати поетичні читання.

Так, гість свята Михайло Манько презентував свою першу поетичну збірку «Вірші однієї музи».

– Ніщо так не надихає чоловіка, як присутність жінки, тому і назва збірки відповідна – «Вірші однієї музи». Хоча я був дуже проти її «виходу у світ», адже тексти надто особисті, написані для себе або для якоїсь однієї конкретної людини. Тому, якби не мої друзі-літератори, нічого цього не було б, – каже поет Михайло Манько.

Презентація книги відбулася за участі Богдана Коханевича та Костянтина Омелянчука. Михайло Манько – молодий поет, випускник Інституту філології та журналістики Житомирського державного університету імені Івана Франка. Юнак пише вірші вже досить давно, проте довго наважувався на створення та вихід збірки. Поет згадує: «…разів із вісім міняв концепцію книги…». Поезія Михайла Манька лірична та емоційна. Автор наголошує: «Ніщо так насправді не надихає, як присутність жінки…». Вірші поета – про закоханість та кохання, про швидкоплинність усього. Його тексти написані «для себе і в себе», для когось конкретного, багато є особистих.

Та все ж таки тема кохання є провідною в поезії Михайла Манька. Поет вважає, що треба розрізняти почуття закоханості та кохання. Закоханість – швидкоминуча, а кохання триває довго. Якщо пощастить, то й протягом усього життя. Юнак зазначає, що кохання – це те почуття, що тримає нас на цьому світі.

Свято поезії поєднало декламацію віршів та виконання пісень. Товариші Михайла Манька підтримали юнака та приєдналися до святкування Всесвітнього дня поезії. Так, Костянтин Омелянчук виконував українські пісні без музичного супроводу, а випускник-франківець і поет Богдан Коханевич читав власну поезію.

У програмі свята передбачався і «вільний поетичний мікрофон». Усі охочі мали змогу прочитати власні вірші або ж поезію світових митців. Студенти інституту декламували вірші українських і зарубіжних поетів, серед яких: Тарас Шевченко, Марина Цвєтаєва, Юнна Моріц тощо. Гості заходу – Ольга Городецька, Оксана Науменко – читали власні поетичні доробки. Викладачі та поети Житомирського державного університету імені Івана Франка Галина Бондаренко і Володимир Шинкарук декламували свої вірші.

Так пройшло цьогорічне святкування Всесвітнього дня поезії в Навчально-науковому інституті філології та журналістики. Воно забезпечило присутнім гарний настрій, естетичне задоволення, радість і піднесеність від вдячних оплесків глядачів.

Прес-центр ЖДУ імені Івана Франка 

Від Педагогічна Преса

Керівник порталу

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *