У культурно-просвітницькому центрі Приазовського державного технічного університету відбулася прем’єра фотовиставки «Квантова молитва». Студенти ПДТУ стали першими глядачами й арт-дегустаторами.

Автомобільний двигун і розпечене скло, нагріте до 800°С, – нічого зайвого. Але, на думку авторів, це саме той візуальний набір, що алегорично оповідає про силу духу. Ці композиції готувалися для участі в бієнале у Венеції, але з низки причин так і не змогли бути виставлені.

«Ідея полягає в тому, щоб, дивлячись на потужну металеву деталь, яка хоч і зазнала деформації під обставинами, однак вистояла, не зламалася, глядач повірив у те, що і він може отак не зламатися під тиском обставин», – пояснює один з авторів виставки, маріупольський фотограф Дмитро.

Робота над картинами проходила на острові Мурано – батьківщині всесвітньо відомого бренду «муранське скло». Фотограф згадує – на двигун виливали ківш розпеченого скла, яке моментально охолоджувалося. І щоб схопити найбільш яскраві і значущі моменти, доводилося буквально ухилятися від крапель.

«Здалеку таких кадрів не вийшло б, тому підходив майже впритул. Цікаво було працювати. Ми, коли вже переглядали відзнятий матеріал, були здивовані тим, як розігріте скло схоже на карамель. Смачно вийшло. Кінцевого результату спершу не міг передбачити ніхто. Цікаво було дуже спостерігати деформацію металу», – згадує автор.

Як зізналися глядачі, роботи їх захопили «з першого погляду». А деякі навіть придивились картини, що доречно вписалися б в інтер’єр їхнього житла. Навіть підрахували: щоб придбати унікальну фотороботу, їм вистачить і трьох стипендій. Але оскільки аудиторію становили представники технічної еліти, то, попри захоплення, вони одразу за пеленою скла помітили невідповідність нормам і законам матеріалознавства й засумнівалися у якості двигунів.

«Почекайте, наскільки я пам’ятаю, то двигуни роблять із чавуну, а його температурний максимум значно вищий, ніж у скла. Щось тут не так, не міг двигун розплавитися», – почав дискусію один із студентів.

Але і фотограф не поступався, оскільки бачив на власні очі – експонат деформувався. Та й на деяких фотографіях чітко помітно – стікає не скло, а метал.

«При такій температурі 800°С плавиться алюміній. Я можу лише припустити, що там на корпусі двигуна деталі виконані з алюмінію або його сплавів», – зробив висновок завідувач кафедри металознавства та термічної обробки металів, доктор технічних робіт, професор, заслужений працівник освіти України, проректор із науково-педагогічної роботи Олександр Чейлях.

Отак у доволі тривалій науково-публіцистичній дискусії глядачі змогли отримати естетичну насолоду і нову для себе інформацію про фотомистецтво, скло та метал.

Експозиція пробуде в стінах КПЦ місяць, а згодом у розширеному форматі вирушить у мандрівку виставковими залами України.

Прес-центр ДВНЗ «ПДТУ»

 

Від Педагогічна Преса

Керівник порталу

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *