У Дніпропетровському національному університеті імені Олеся Гончара презентували монографію дослідниці кафедри російської історії Наталі Романець «Репресивна політика радянської влади в українському селі (1925-1939)».

У презентації творчого доробку молодого науковця взяли участь багато зацікавлених колег – студентів, аспірантів і викладачів історичного факультету ДНУ.

Наталя Радимирівна Романець – відомий у професійному середовищі науковець, зокрема й за межами України, вона нині є здобувачем наукового докторського ступеня на кафедрі російської історії Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара. «З Наталею Радиславівною ми співпрацюємо вже протягом двох десятиліть, починаючи ще з її студентських років, – розповідає науковий редактор монографії, доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри російської історії, проректор ДНУ Валентин Васильович Іваненко. – Зокрема, мені пригадується перша наукова праця Наталі Романець – брошура 1993 року, написана за підсумками перших кроків роботи з архівом Служби безпеки України у Дніпропетровській області (це стало можливим завдяки договору про співпрацю ДНУ і СБУ та створенню Центру з вивчення документів новітньої історії України). Відтоді й розпочалася наша активна співпраця з Наталею Романець, коли вона як аспірантка кафедри представила свіжий погляд на проблему взаємовідносин радянської влади й українського селянства під час підготовки та здійснення суцільної колективізації. А вже з 1995 року вона поступово перейшла у новий ракурс свого наукового інтересу, що, зокрема, знайшло своє відображення й у презентованій нині монографії, що є частиною підготовки докторського дисертаційного дослідження авторки», – розповідає Валентин Іваненко.

«Починаючи з дослідження суцільної колективізації та селянського опору, я поступово вийшла, власне, на репресивний аспект. Оскільки досліджувати тему великого перелому та сталінської колективізації аграрного сектору без аналізу репресивних заходів, які реалізовувалися владою щодо селянства, на мою думку, просто неможливо»,  – зазначила Наталя Романець.

Відтак, як і в низці попередніх праць науковця Наталії Романець, у нинішній книзі чітко простежується еволюція аграрного курсу радянської влади протягом 20-30-х рр. ХХ ст. Треба зазначити, що саме репресивна складова політичного режиму тих років була однією із найбільш табуйованих тем у радянській історіографії. «І хоча за роки незалежності України був проведений ґрунтовний аналіз наявного історіографічного дискурсу з цієї теми, проте спеціальної праці з акцентом якраз на репресивну політику влади щодо українського села в такому широкому хронологічному плані в національній історіографії ще не було», – наголошує науковий керівник Валентин Іваненко.

У розвідці Наталі Романець вдалося, спираючись на багатий фактичний матеріал (а саме – величезний масив раніше опублікованих матеріалів, а також маловідомих і часом зовсім невідомих документальних джерел із центральних і місцевих архівів Служби безпеки України), послідовно реконструювати трагічні події тих років, а також аргументовано представити їх сучасне тлумачення. Цікаво, що під час підготовки монографії, за зізнанням самої авторки, у неї іноді виникали певні труднощі в опрацюванні згаданих архівних матеріалів. «Річ у тім, що деякі з них зараз, на жаль, знаходяться в неналежному стані. Якщо ж говорити про архіви СБУ, то певна частина документів, що була розсекречена за доби президентства В.Ющенка, сьогодні знову є закритою, окрім того, відносно неї було запроваджено більш складну процедуру використання. А от що мене особливо вразило, то це те, що в наших обласних архівах нерідко можна було знайти факти, які повністю перевертали уявлення про ту чи іншу репресивну операцію й, відповідно, про її наслідки», – розповідає дослідниця.

Так, на основі зібраних свідчень у монографії було комплексно проаналізовано репресивну політику радянської влади в українському селі 1925-1939 років. А саме: чітко визначено категорії осіб, яких сьогодні можна вважати жертвами масових репресій; виділено етапи, механізми та способи втілення каральних і репресивних рішень; окреслено роль і взаємодію різних ланок влади при розгортанні масового терору супроти українського селянства й партійних працівників аграрної галузі за часів НЕПу, суцільної колективізації, Голодомору, постголодоморної доби та часу «Великого терору»; об’єктивно висвітлено демографічні, морально-психологічні наслідки репресій, їх вплив на соціально-економічну ситуацію в аграрному секторі тих років.

Загалом, як стверджують колеги-науковці, у монографії «Репресивна політика радянської влади в українському селі (1925-1939)» Наталі Романець вдалося системно розкрити загальну динаміку й специфіку репресивного супроводу владної політики тих часів. Фахівці переконані: таке змістовне дослідження масових антиселянських каральних акцій і репресій дозволить не лише глибше осмислити масштаби більшовицького терору відносно селянства як найчисленнішої верстви тодішнього українського суспільства, але й усвідомити особливості сталінського тоталітарного режиму загалом. «Ця робота дає відповідь на дуже серйозне і болюче для всіх українців питання: яку соціальну ціну заплатило українське селянство за побудову й подальшу «модернізацію» сталінським режимом соціалістичного суспільства», – зазначив Валентин Іваненко. Він наголосив, що представлена праця – це гідний продукт української національної історіографії, який неодмінно спричинить велику зацікавленість науковців і широких кіл української громадськості.

Інформаційно-аналітичне агентство ДНУ ім. О.Гончара

Від Педагогічна Преса

Керівник порталу