Експерти з’ясували, що психічний розлад може спричинити не тільки дефіцит освіченості. Її надлишок також здатен розхитати психічну рівновагу. На думку вчених, це пов’язано з тим, що надто освіченій особі складно реалізувати свою надлишкову компетентність повною мірою. Уже давно відомо, що брак освіченості може призвести до серйозних проблем і професійного, і психічного характеру. Наприклад, неосвічену людину часто характеризують такі якості, як дратівливість, тривожність і схильність до депресивних станів, що з часом набувають неабияких масштабів. На думку фахівців, причина цього явища полягає в тому, що через дефіцит освіченості індивід не може подолати труднощі на роботі й у буденному житті. Скажімо, малоосвічена людина не може розраховувати на кар’єрне зростання, через що активно розвивається психічний комплекс меншовартості та страх перед майбутнім через непевність у завтрашньому дні. І, за статистикою, підвищує ризик виникнення депресивних станів удвічі. Хоча це прямо залежить від країни проживання індивіда. Але по-справжньому революційним відкриттям стали відомості про те, що не менш сильні травми психіки спричиняє надлишок освіченості. Доповідь  щодо цього зачитали вчені з Гентського університету (Бельгія) на щорічному з’їзді Американської соціологічної асоціації. У дослідах експертів узяли участь 16 000 волонтерів віком від 25 до 60 років, які проживають у 20 країнах Європи. Впродовж масштабного експерименту вчені порівнювали рівень освіченості піддослідного із його роботою і оплачуваним заняттям. Показником надлишку освіченості ставав той факт, що кваліфікація та навички працівника були значно вищі, ніж того потребувала посада. Завдяки цьому дослідженню фахівці з’ясували, що надто освічені індивіди страждають від надмірного психологічного стресу і також входять до групи ризику з розвитку клінічних депресивних станів. Науковці вважають, що депресія, зумовлена надлишковою освіченістю, виникає через те, що індивід не має змоги знайти практичне застосування своїм знанням і вмінням. Окрім того, до душевного занепаду призводить робота, що не потребує використання всіх навичок працівника. До цієї категорії належать люди, які працюють не за фахом. Ще одним дивовижним відкриттям, яке здійснили вчені впродовж дослідницької роботи, стало те, що депресивний стан нерідко виникає навіть у тих працівників, чия кваліфікація на 100 % відповідає їхній посаді. У цьому разі депресія виникає «авансом» через те, що в людини зникає стимул розвиватись далі. Адже навіщо витрачати час і сили, якщо це не знадобиться? З огляду на результати дослідів, фахівці дійшли таких висновків, що проблема розвитку депресії в надосвічених спеціалістів виникає через те, що ринок праці просто не встигає за підвищенням якості навчання. Це відбувається тому, що нові методики навчання з’являються мало не щодня, й ефективність процесу невпинно зростає. Вирішити питання можна двома способами. Перший пропонує ринку праці підтягнутися за рівнем освіти. Другий, навпаки, передбачає регрес новітніх технологій у викладацькій та освітній сфері до рівня ринку праці. При цьому фахівці самокритично додають: зважаючи на освітній бум, на результати їхньої роботи сьогодні мало хто звертатиме увагу. За матеріалами compulenta  

Від Педагогічна Преса

Керівник порталу