На запитання «Який предмет ви не любите?» більшість людей одразу відповість: математику. «Цариця наук» вважається найбільш непопулярною галуззю знань і значно поступається своїм похідним. Зокрема фізиці. Але це можна легко виправити. Бо вчені довели: щоб полюбити математику, треба просто поміняти місцями доданки.  З усіх точних наук від загальної антипатії найбільше страждає математика. Звісно, вона є основою багатьох інших галузей знань і точних наук. Але універсальність її законів та абстрактність понять не тільки не цікавить, а  й лякає простих людей. Бо при розгляді теорії струн, демографічної статистики, алгоритмів, обробки інформації тощо всі цікавляться лише кінцевим результатом, тоді як математичний апарат залишається набором формул і значків для «обраних».  А найтяжчим ударом під час навчального процесу для більшості школярів є зустріч із маленькою літерою «х». Бо за нею може ховатися будь-що. Проте немає входу без виходу і від змінного в математиці можна отримувати не менше задоволення, аніж від сталого у фізиці. Для цього просто треба відмовитись від чи не найвідомішого математичного постулату: від зміни місць доданків сума не змінюється. Фізика є найбільш яскравою похідною математичної науки. І саме вищезгадана універсальність математичних законів зробила з потужного першоджерела обслугу для його власного дітища. Тому, щоб привернути до «цариці наук» заслужену увагу, вчені пропонують повернути процес навпаки і перетворювати не математику на фізику, а фізику на математику. Досягнення цього ефекту передбачає пояснення  математичних законів «на пальцях», не спрощуючи їх, а, навпаки, ускладнюючи шляхом «дотягання» візуального вияву (результату) до його витоку – математичного рівняння. Фахівці зауважують: математика живе в усьому, що нас оточує. Навіть у нас самих. Тому найкоротший шлях до закоханості в неї – це вміння розгледіти її і віднайти дивовижні парадокси, яких ми просто не помічаємо, перебуваючи у шорах своїх стереотипів. За словами вчених, злетіти до небачених висот математичних знань можна через супермаркети, матраци, ігри нашої свідомості, політичні декларації та інші побутові речі. Наприклад, не ображатись на лікарів, що вони не можуть спрогнозувати розвиток хвороби, а зрозуміти, що вони просто недостатньо обізнані в питаннях теорії імовірності. Тож отримувати задоволення від «Х» реально. Головне – звільнитись від страху перед цим самим «Х» і його невизначеністю і привчити себе бачити незвичайне у звичайному. Та й любити математику значно простіше, уявляючи її не колосальним містичним  древом світу, а мініатюрним і довго плеканим бонсаєм, який завдяки особливому догляду без проблем уміщується у вас на долоні. Ірина Жуковська, за матеріалами ЗМІ  

Від Педагогічна Преса

Керівник порталу