Раптове усвідомлення того, що щось робиться неправильно – явище доволі тривіальне. Наприклад, пішохід зненацька розуміє, що рухається не в той бік, і в голові спрацьовує такий собі стоп-кран. Саме цей феномен фіксування на помилці і її подальше виправлення надихнуло вчених на його детальне вивчення. Фахівці з Технологічного інституту штату Массачусетс (США) на чолі з нобелівським лауреатом Судзумі Тонегавою вирішили зафіксувати специфічну активність нейронів головного мозку, що спостерігається під час усвідомлення помилки. Відправним пунктом для дослідників став широко відомий факт того, що діяльність головного мозку породжує електричні імпульси, які, у свою чергу, поділяються за видами ритму і виникають у різних зонах мозку. Наприклад, альфа-хвилі виникають під час відпочинку, коли людина нічого не робить, але й не спить. А коли наша увага сконцентрована на вирішенні конкретного завдання, проявляються гама-ритми й тета-імпульси. Дослідження мозкової активності лабораторних мишей показало, що тета-ритми виникають в гіпокампі та долях мозку, що відповідають за орієнтування і є диспетчером процесів пам’яті. Фахівці вважають, що ці швидкі хвилі готують мозок до запам’ятовування. Гама-імпульси породжують дві зони мозку, які відіграють неабияку роль у процесі вивчення нової інформації і використання даних із пам’яті для прийняття рішення. З огляду на це, спеціалісти припускають, що гама-хвилі високої та низької частот синхронізуються із конкретною фазою тета-ритмів, і це сприяє кращому запам’ятовуванню з відкладенням інформації у довгострокову пам’ять. Крім того, гама-ритми беруть участь у синхронізації ділянки гіпокампу та енторинальної кори (обидві зони відповідають за функціонування пам’яті). І короткотривалий гама-імпульс, який збігся з тета-хвилею, з’являється саме в момент усвідомлення неправильності рішення і звернення до робочої пам’яті з метою отримання інформації щодо конкретного моменту. Свідченням цієї схеми став простий експеримент із мишами, в якому піддослідні мали обрати шлях у лабіринті в формі літери «Т». На першому колі гризунів запускали до лабіринту, в якому одна з доріжок була перекрита. Миші були змушені пройти єдиним можливим шляхом, наприкінці якого на них чекала винагорода. На другому ж відкрили обидві доріжки, і тепер тварина мала робити вибір, а смаколики лежали в іншому відгалужені. І саме під час вибору шляху в мозку миші виникала вищезгадана активність. Це пояснювалось тим, що запах спонукав тваринку йти новим відкритим шляхом, але робоча пам’ять ще утримувала ситуацію, коли їжа знаходилася в іншому місці. Тому, коли миша дослухалася пам’яті, але на півдороги розуміла, що рухається не туди, простежувалася шукана корекційна активність нейронів. За матеріалами: compulenta  

Від Педагогічна Преса

Керівник порталу