30 квітня 2014 року в конференц-залі Житомирського державного університету імені Івана Франка відбулася прес-конференція тих учасників 18-ї зимівлі на станції Академік Вернадський, які нещодавно повернулися до України.

У прес-конференції взяли участь ректор ЖДУ імені Івана Франка Петро Саух, начальник 18-ї зимівлі на станції Академік Вернадський, житомирянин Юрій Гордієнко, випускник ЖДУ імені Івана Франка, член 18-ї УАЕ, біолог Микола Весельський, а також викладач ЖДУ імені Івана Франка Олена Мірошниченко, яка з 2010 року здійснює психологічний відбір полярників, визначає готовність дослідників до життя в екстремальних умовах, встановлює особливості їхнього характеру, темпераменту, стійкість до стресів.

«Буквально нещодавно університет уклав угоду з Державною установою Національний антарктичний науковий центр Держінформнауки України і от перша ластівка – наш кандидат психологічних наук Олена Мірошниченко побувала в експедиції. Сподіваюсь, що надалі наші екологи, біологи можуть долучитися до співпраці з НАНЦ», – зауважив ректор ЖДУ імені Івана Франка Петро Саух і висловив впевненість, що українські полярники зможуть зацікавити аудиторію своїми розповідями.

За словами очільника 18-ї української антарктичної експедиції Юрія Гордієнка, до її складу входило дванадцять осіб: п’ятеро з них забезпечували життєдіяльність, а семеро займались науковою діяльністю. Троє членів експедиції були вихідцями з Житомира. Серед особливостей 18-ї зимівлі те, що знайшлися кошти на сезонну експедицію, яка прибула на українську науково-дослідну станцію в Антарктиці наприкінці лютого. До її складу входило п’ять осіб, зокрема два біолога – спеціалісти з підводних робіт біологічного напряму. Долучилися до роботи українських біологів і троє американських учених, які залишились задоволеними гостинністю українців і ставленням до роботи.

«Погода зривала сезонні роботи, але українські науковці зробили цікаві знахідки. Усі зібрані біозразки для продовження подальшої роботи невдовзі прибудуть до України», – каже начальник 18-ї зимівлі на станції Академік Вернадський, житомирянин Юрій Гордієнко.

Учасник 18-ї української антарктичної експедиції, дослідник-біолог Микола Весельський розповів, що цього разу в складі експедиції в Антарктиці працювали двоє біологів-орнітологів.

«Ми здійснювали збір зразків для фармакологічних досліджень, різних кріофільних організмів для подальшої роботи на території України. Вивчали стан популяцій наземних екосистем, різних груп тварин. Був і ботанічний напрям – відбір зразків мохів, лишайників, виявлення нових осередків поселення та інше. Водночас відбувалися спостереження за ссавцями, відбір проб на виявлення ґрунтових безхребетних. Із птахів впродовж зимівки ми виявили 19 видів. Із ссавців ми зафіксували такі види тюленів, як крабоїд, вид-абориген – тюлень ведел, морський леопард, морський слон, морський котик. Вражають своєю присутністю й види китоподібних: кит-горбач, кит Мінке (малий смугач), дельфін (якого на цій території зафіксували вперше) і касатка. Ретельна дослідна робота проведена щодо колоніальних птахів», – поділився біолог Микола Весельський і додав, що складна зима дала можливість дослідити значну територію.

Викладач кафедри педагогіки, психології та управління навчальними закладами ЖДУ імені Івана Франка Олена Мірошниченко розповіла, що дорогою до станції Академік Вернадський за кілька днів побачила всі чотири пори року. Вона протягом місяця разом із українськими полярниками перебувала в екстремальних умовах Антарктики і вивчала психологічний портрет українського зимівника та проводила низку психологічних досліджень.

«Виявилось, що серед українських полярників зовсім немає людей, які керуються утилітарними мотивами (хочуть заробити гроші). Вони – романтики. Також зовсім немає психологічних типів, які б характеризувались на основі меланхолічного типу. Дуже мало холериків. Здебільшого представлені або флегматики з сангвінічним проявом, або сангвініки з флегматичним проявами. А мотивація – пізнавальна або професійно-результативна. І ще, що я там побачила, – людина хоче бути персоніфікованою. Саме там українські полярники відчувають свою потрібність,почуваються особистістю, громадянами країни, яка відправила їх туди. Саме в таких екстремальних умовах проявляється соціальна і громадянська суть особистості. Це було дуже цікаво дослідити», – зауважила викладач-психолог ЖДУ імені Івана Франка і додала, що в українських полярників на фоні сенсорної депривації виникали й конфліктні ситуації. Вони були зумовлені замкненістю простору і бідною колірною палітрою довкілля.

Загалом спілкування учасників 18-ї української антарктичної експедиції з журналістами, науковцями-біологами та студентами ЖДУ імені Івана Франка тривало понад півтори години і супроводжувалось демонстрацією фото- і відеоматеріалів із далекої та холодної, неймовірної Антарктики.

Нагадаємо, що в 1996 році Україні було передано британську базу Фарадей на острові Галіндез (нині це – Українська антарктична станція Академік Вернадський). Відтоді Державна установа Національний антарктичний науковий центр Держінформнауки України став головною організацією з проведення в Антарктиці науково-дослідних експедицій (УАЕ), координації досліджень, добору й підготовки зимівників і забезпечення життєдіяльності станції. Особливістю українських експедицій є наявність у складі команди дослідників-біологів.

Прес-центр ЖДУ

Від Педагогічна Преса

Керівник порталу