Традиційні змагання з перегонів автономних машинок-роботів, які не перший рік проводить Асоціація робототехніки України за регламентом «Роборейс», цього разу відбулися в рамках святкування 50-річчя Інституту комп’ютерних систем Одеського національного технічного університету. У них взяли участь десять команд. До фіналу дійшли чотири: дві — з Національного університету “Львівська політехніка”, по одній — з Одеси та Івано-Франківська. Львів’яни здобули друге і третє місця.

Команди “Львівської політехніки” представляла кафедра фотоніки Інституту телекомунікацій, радіоелектроніки та електронної техніки. Характерною рисою її роботи є інтердисциплінарна підготовка сучасного інженера. Фахівців з кваліфікацією оптомехатроніки на Заході називають магаінженерами, а автономний робот є ідеальним об’єктом до прикладання їхніх знань і навичок.

Організував і готував команди ентузіаст робототехніки кандидат технічних наук, доцент кафедри Василь Татарин. До їх складу ввійшли по троє студентів другого-третього курсів. Срібними призерами змагань стали Дмитро Концевич, Ігор Кусий і Богдан Сіромський, бронзу вибороли Василь Шиндер, Тарас Грабарський і Максим Грицишин.

На думку Василя Татарина, проектування та виготовлення роботів, а також змагання з цього виду технічного спорту – ефективна форма навчання та практики студентів. Адже оптомехатроніка потребує знань і навичок із різних дисциплін — математики, програмування, електроніки, механіки і фотоніки. Скажімо, для того, щоб машинка орієнтувалася в просторі, її необхідно обладнати відповідними далекомірами, які становлять так званий технічний зір. А опрацьовує отриману інформацію мікропроцесор — своєрідний мозок машинки, що генерує команди на окремі виконавчі механізми.

Ніби все просто, але насправді є дуже чимало складних нюансів. Пізнають їх на заняттях науково-технічного студентського гуртка на кафедрі фотоніки. Тут навчаються найдопитливіші студенти, ті, хто завчасно думає про своє майбутнє. Часто тренер разом із гуртківцями працюють до пізнього вечора, доводячи до пуття свої роботи, не шкодуючи для цього навіть власних коштів.

Зараз студенти загорілися ідеєю сконструювати незвичайний роботизований літаючий об’єкт зі штучним інтелектом, який літатиме над територією “Львівської політехніки” або у вестибюлі студентської бібліотеки.

Студенти, члени команд-призерів змагань Дмитро Концевич і Василь Шиндер уже й не уявляють свого подальшого життя без робототехніки. Вони впевнені, що відновлення вітчизняної промисловості розпочнеться саме з робототехніки, тому їй будуть потрібні такі мегаінженери, за якими майбутнє.

Прес-служба Національного університету “Львівська політехніка”

 

Від Педагогічна Преса

Керівник порталу