Відомо, що однією з найбільших проблем сучасної людини є постійний стрес. Нервове напруження негативно впливає на здоров’я всього організму, спричиняє розвиток хронічних депресій тощо. І, виявляється, схильність до стресових і пригнічених станів психіки може передаватися спадково. Згідно з результатами дослідження, проведеного фахівцями з університету Цюриха (Швейцарія), стрес має деструктивний вплив на специфічні ділянки РНК у статевих клітинах чоловічого організму. Через що процес репродукції призводить до народження нащадків із вираженою схильністю до депресій. Хоча відомості про те, що психологічна травма батька не лише призводить до психічних розладів у зрілому віці, а й спричиняє аналогічні проблеми в його дітей, експерименти на лабораторних мишах показали, що нервовий стрес у молодих самців викликає серйозні збої в засвоєні цукру, неадекватне сприйняття ризикових ситуацій та інші прояви психічної деградації. Та, найголовніше, стрес негативно впливає на мікро-РНК сперматозоїдів. Мутації цих структур передаються від батька до нащадків, і потомство не тільки демонструє аналогічні аномальні реакції навіть в умовах відсутності приводів для стресового стану чи психологічної пригніченості, а й передає естафету далі. Тож навіть у третьому поколінні мишей із нещасливим дитинством спостерігаються вищезазначені девіації. Варто зазначити, що ці порушення РНК є домінуючими. З метою повного виключення варіанту з передачею схильності до депресії соціальним шляхом, учені вводили мікро-РНК психічно травмованих самців самицям, які завагітніли від більш щасливих гризунів. У результаті у мишенят все одно спостерігались дисфункції нервової системи та хронічна депресія. На сьогодні автори дослідження не можуть точно сказати, як саме стресові ситуації змінюють мікро-РНК. Наразі заведено вважати, що до цього процесу причетні глюкокортикоїдні рецептори – структури, які беруть участь в реакції на стрес, – та їх взаємодія із гормоном стресу кортизоном. Фахівці не відкидають наявності подібного механізму спадкової депресії в людей, хоча досліди на особинах виду Homo Sapiens ще не проводили. А з огляду на статистику науковці схильні вважати, що з кожним роком поширення дегенеративних мікро-РНК набуватиме дедалі більших масштабів. Тому максимум через десять поколінь аномалією вважатиметься не депресія та неадекватність, а урівноваженість та оптимізм. За матеріалами: Цікавості

Від Педагогічна Преса

Керівник порталу